Бісами називають людей мстивих і злостивих, хитрунів, спритників. Ігор Безлер, підполковник російської військової розвідки, один з донбаських терористів-заколотників сам назвався Бісом.

У пристойному товаристві «грушник» вдає із себе стриманого дідька, іноді тішить біса: сміється і корчить веселуна. Ось якого дрібненького бісика він підпустив через Інтернет на адресу вашого покірного слуги, прочитавши статтю «Політичні бранці Кремля» («Крим. Реалії», 12.03.2016):
«Но тут очередной писатель-проЗаек Владимир Земляный ( Всемирная служба «Украинское телевидение и радиовещание – UA|TV), видимо, накануне праздника, приняв на грудь больше положенного и догнавшись чем то тяжелым синтетическим, в наркотическом угаре «родил»:
«….Военный преступник Безлер, он же Бес, закончил московскую военную академию, дослужился до звания подполковника российской разведки, прошел Афганистан, а затем прибыл в Украину. Получил гражданство, «законсервировался» директором кладбища и ждал приказ начать мятеж. Неужели, имея тестя, генерала российского ГРУ, Бес не мог найти себе работу в Москве?..»

Безлера розсмішнло, що у нього тесть генерал. Мовляв, брехня. А те, що його названо військовим злочинцем, навіть нервової посмішки сміху не викликало. Безлер із тих, хто, захопивши владу в Криму, перебрався розбишакувати на Донбас. У квітні 2014 року був заводієм штурму СБУ в Донецьку, а згодом – міліції в Горлівці. Це він наказував очманілим міліціонерам причепити на погони георгіївські стрічки р – знак «свій».

На Донбас «російська весна» прийшла на ножах російських диверсантів. Щоб зупинити заколотників, 17 квітня мешканці Горлівки вийшли до міськради на мітинг «За єдину Україну». Потрібно було залякати, деморалізувати городян і російські диверсанти перейшли до індивідуального терору. Ігор Безлер дав наказ викрасти місцевого депутата Володимира Рибака – представника законної влади, обраного жителями Горлівки. «Його треба упакувати і вивезти”. У місті настала влада бісівської темряви. Незабаром Володимира Рибака з розпанаханим животом знайдуть неподалік Райгородка в річці Торець. А разом з ним – понівеченого київського студента. Їх втопили ще живими – такими звірствами навіть фашисти не завжди вирізнялися.

Після викрадення, Безлер відвіз Володимира Рибака такому ж «руссковесеннему» веселунові і «грушнику», але в званні полковника, Ігорю Стрєлкову-Гіркіну, своєму спільнику по загарбанню Криму. Так Понтій Пілат перед розп’яттям відправляв Ісуса Христа до царя Ірода на знущання. Володимира Рибака, донецького мужика, бісівські заїжджі приморозки вбили на Великдень …

Український тлумачний словник подає біса, як вигадану істоту у подобі людини з козячими ногами, хвостом і ріжками. У слова «біс» більше сорока синонімів: гаспид, злий дух, демон, сатана, диявол, чорт, вельзевул, цар пекла, князь темряви, нечистий. Вибирай, яке хочеш, будь-яке підійде Безлеру! Характерні прикмети біса – довгий ніс, палаючі очі, чорне волосся. А тепер подивіться на відео, де Безлер розстрілює полонених. Схожий ?! Як гляне, то горілка скисне, а молоко – закипить. Розстрілами він домагався, щоб СБУ звільнила з полону зв’язкову і «бойову» подружку Стрєлкова-Гіркіна.

Ті, хто пережив бісівський полон, відзначають особливу жорстокість Безлера. Українських добровольців і нацгвардійців він розстрілював без розмов. Військовослужбовцям, траплялося, показово стелив чисті простирадла, пораненим купував капці – вимагав переходити на свій бік. Капітан Роман Засуха згадує слова Безлера. Дивився бісом і говорив: «Українці – це не нація, українці себе не виправдали». Такий викрутень, що і без мила залізе! «Його кличка Біс, і він має славу багато в чому непередбачуваної фігури навіть в очах інших повстанців, які говорять про нього упівголосу», – писав Шон Уокер в газеті «Гардіан». Свою розповідь про безлеровських опричників, англійський журналіст розпочав з донецького колеги Василя Будика: «Він провів в ув’язненні майже три місяці і зазнав інсценованої страти, знятої на відео, щоб схилити Київ до домовленості про обмін інших полонених.»

На особистому рахунку Безлера-Біса не тільки вбивство горлівського депутата Рибака, розстріли і тортури полонених. Смерть місцевого начальника ДАІ Юрія Суходольського – справа рук його опричників. 22 травня 2014 року бойовики Безлера напали на українських військовослужбовців під Волновахою: 17 убитих хлопців. Їх принесли в жертву бісівському ідолу – війні. Її розпалюють, поливаючи диявольське вогнище людською кров’ю. Бандформування Біса-Безлера налічувало до 700 активних бойовиків і вважалося найнебезпечнішим серед усіх терористичних груп. У кожного – військовий досвід, від Афганістану, як у самого Біса, до чеченських боєнь, як у більшості російських найманців. Поповнення «школярувало» на полігоні під Ростовом. Генштаб Росії не тільки забезпечив бісівський загін спецзасобами для диверсійно-партизанської війни. Бісу відрядили і ракетний комплекс «Бук», чий екіпаж російських військовослужбовців збив пасажирський «Боїнг». Через 20 хвилин після залпу Безлер доповів про злочин своєму російському куратору – полковнику Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ Василю Гераніну.

Але недарма кажуть, що дика собака і господаря кусає. Не сподобалося донбаське бісівство кремлівському собаківникові. Після збитого «Боїнга» Стрєлкова-Гіркіна і Біса-Безлера разом з рядженим донським отаманом Козіціним спустили з ланцюга – подалі від місця злочину. А могли і відправити в нескінченну подорож, як Мозгового чи Дрьомова.

«Не мешало бы этому писателю проЗаек не выковыривать козявки по пьяни из своего носа и не развозить их по бумаге, а хотя бы узнать хоть что-то реально», – пише Безлер. Козюлька із носу – це Біс про себе? «Безлер шутит» – так озаглавив маляву на мою адресу донецько-кримський Біс. Писалося і «шутілось» йому, як і два роки тому, в християнське свято – у Прощену неділю, напередодні Великоднього посту. Мабуть, горлівські спогади вибили з його голови, як чопок із бочки, диявольський смішок. «Всех верующих с праздником. И немножко юмора», – зачинає відповідь Безлер-Біс.

«Все, що вони взяли від православ’я – перехреститися перед тим, як зарубати тебе сокирою», – так, перефразувавши Федора Достоєвського, відгукнувся про бісів сучасності Володимир Буковський, радянський дисидент, обміняний свого часу бісівської владою на чилійського комуніста Луїса Корвалана. Наш люципер, витерши від крові сокиру, дивиться зашморгом і звеселяє себе спогадами. У нього «мальчики кровавые в глазах», немов сонячні зайчики:

«Я, как добираюсь до интернета и читаю подборки, что сделала супруга, начинаю улыбаться…», – бісогонить Безлер. Почитаємо і ми, що собі тче в міжнародній павутині ідейний терорист. «На все обвинения в “заединстве” отвечу, что я всегда был и остаюсь сторонником Единой Суверенной Федеративной Украины, но с одной оговоркой – без фашистов, без махрового национализма».

Про таких кажуть, вертиться, як чорт в діжці.«Без фашистів» – значить без Безлера і інших банд ходаківських і «моторил». Таку Україну ми зараз і будуємо. Безлер називає Захарченка алкоголіком, а ДНР – банановою республікою. Як же без такої наріжної цегли будувати «Єдину Суверенну Федеративну ?!» Виходить, безстрашний Біс-Безлер накивав ратицями з Горлівки, спасувавши перед п’яницею, торгашем курячими стегенцями?

Понад століття тому, в передчутті кривавих подій, що передували російсько-радянському анциболотству, Федір Достоєвський («письменник проЗаєк», за Безлером) написав роман «Біси». Одержимі ідеєю, вони готові принести в жертву мільйони життів, скалічити мільйони доль. Звичайно, не своїх.

Згідно з християнським розумінням «одержимою» називають людину, в яку поселився біс. Від нечистого приходило і смертельне інфекційне захворювання – сказ. Медичний діагноз Безлеру-Бісу поставлять лікарі, ми лише попереджаємо про бісівщину – небезпечну та згубну для людства хворобу. То нехай їй біс, і чорт його забери!