Коли вперше почув, даруйте, чимось схожу на матюк абревіатуру ОСББ, подумав: «Що воно таке?». Жив собі у багатоквартирному ЖБК (житлово-будівельному кооперативі), начебто все було гаразд: чисті, відремонтовані під’їзди, більш-менш доглянута прибудинкова територія. Та й дерев’яні вікна власним коштом поміняли на сучасні пластикові склопакети. І тут раптом гурт активістів (у переважній більшості жіночої статі) заповзявся трансформувати наш ЖБК в ОСББ. Наголошуючи на перевагах, які відкриються перед нашим спільним домоволодінням.

З ДОСЬЄ «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМу»:
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) – юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.
За Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ОСББ є однією із форм управління багатоквартирним будинком. Створення та діяльність ОСББ регулюються нормами Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14
ОСББ має лише управлінські повноваження – співвласниками будинку залишаються власники квартир та нежитлових приміщень.
За даними Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства, станом на 01.10.2017 р. в Україні налічувалося 27420 ОСББ.

Як і значна частина моїх сусідів, не особливо вникав і не розумівся на тому, що саме, які переваги для мешканців багатоквартирних будинків дає така самоврядна спільнота. Допомогла участь у вишколі «Головне про енергоефективність у ЗМІ», який в рамках проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» відбувся у Харкові. Окрім пізнавальних і доволі цікавих доповідей експертів про застосування сучасних енергоефективних технологій та про юридичні тонкощі ведення сучасного багатоквартирного домогосподарства в жорстких умовах українського сьогодення, журналісти познайомилися зі справжніми подвижниками руху співвласників багатоквартирних будинків. З тими, хто завдяки своїм організаторським здібностям, набутому професіоналізму і непереборному ентузіазмові намагаються створити житлово-комунальний добробут в окремо взятому багатоквартирному будинку.

«ОСББ – це формування команди людей, які спільно вирішують свої проблеми»

Харківське середмістя. Ми, група журналістів з усієї України, стоїмо біля дитячого майданчика. Затишне подвір’я навпроти охайного десятиповерхового будинку.

– Наші досягнення – це важкий і довгий шлях,– не приховує емоцій голова правління ОСББ «Альма центр» Юлія Самойлова. – Цей будинок зводили інженери-електронники дванадцяти харківських підприємств. У тому числі і я, на той час молодий спеціаліст. Мені тоді сказали: хочеш квартиру – йди на будівництво. Почали в 1987 році, а завершили у 1994-му. Через три роки створили ОСББ, одне з перших у Харкові. До правління ввійшли 13 власників квартир. Ті, кому не байдуже, що в будинку відбувалося. Перше, з чим зіткнулися, – опалення: в квартирах було всього 11 градусів тепла. Як керівнику ОСББ доводилося з’ясовувати, розбиратися, дзвонити і писати. Десь до 400 листів на рік розсилали, поки, зрештою, зрозуміли, що «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». Підштовхнула до спільних дій тепловізійна зйомка нашого будинку, коли мешканці побачили червоні плями в місцях найбільших тепловтрат. Тоді створили домову комісію з теплопостачання, почали формувати фонд капітального ремонту. Встановили перший тепловий лічильник. З цього і почалися наші енергозберігаючі заходи, які вже практично завершено. Тепер бачите утеплений багатоквартирний будинок.

– Все це проводили за власний кошт?

– Наша перша спроба брати участь в тогочасній програмі «80/20» не вдалася через корупцію. З виділених на наш проект 2,5 млн. грн. 70% треба було віддати як «відкат». Ми від цієї брудної схеми відмовилися, все, що нам дали, до копієчки повернули. Але не відмовилися від своїх намірів. Понад 3 роки, розбивши будинок на ділянки, поступово його утеплювали. Мешканці, які роками марно боролися з холоднечею в оселях, тепер могли щасливо зітхнути: «Нарешті у нас тепло». Це був показник того, що ми на правильному шляху. ОСББ – це формування команди людей, які спільно вирішують свої проблеми. Я не ходжу ні в міськвиконком, ні в адміністрацію – мені там нема чого робити: всі питання вирішуємо на місці. Нам необхідно 1200 Гкал на опалювальний сезон. А утепливши будинок, минулого сезону витратили на опалення тільки 425 Гкал. Тепер за цю послугу мешканці платять в середньому за місяць 16 грн./м². Це вдвічі менше, ніж сусіди по мікрорайону. У нас уже виросли діти, які не знають, що таке «кріпосне комунальне право».

«Комфортно жити і менше платити»

Стан підвалу, комунікацій – особлива гордість Юлії Самойлової. Як справжнісінький сантехнік голова ОСББ чудово розбирається в хитросплетінні труб.

– Раніше всі тут було геть проіржавлене, на кожному метрі труби по 15 хомутів стяжки. Ми цей мотлох замінили, дещо навіть з Чехії привезли. Бо труб такого діаметру тоді в Україні не було. Цілодобово сама допомагала сантехніку їх міняти. Тепер, якщо десь у помешканні аварія, достатньо відключити лише один стояк, а не весь будинок, як  це було раніше. Маємо і новий індивідуальний тепловий пункт (ІТП): тепер можу з будь-якої відстані, за допомогою інтернету і смартфону, управляти системою опалення будинку. До слова, провайдери кабельного телебачення й інтернету щомісяця платять нам за розміщення комунікацій. Вони ж і встановили своїм коштом систему відеоспостереження, надали безплатний інтернет для офісу правління ОСББ. Отак заробляємо на утримання домогосподарства. Ще здаємо в оренду два підвальні приміщення. А в третьому буде інформаційний центр енергоефективності, там кожен бажаючий зможе розібратися, як зекономити на комунальних витратах. Для харків’ян доступної інформації про це бракує.

«Якщо що»

Йдемо підвалом далі, заходимо у доволі просторе приміщення.

– Початок трагічний подій на Донбасі серйозно налякав, – зізнається пані Юлія. – Зібрали правління, стали метикувати, що робити. Переді мною поставили завдання підготувати приміщення: обладнати всім необхідним, щоб у разі біди чи, як у нас кажуть “якщо що”, розмістити тут мешканців.  У будинку 250 чоловік. І ми все прорахували: скільки треба води, скільки ліжок, як перебиратимемося з під’їзду в під’їзд…

Парламентсько-президентська республіка в окремо взятому будинку

– Я була ініціаторкою створення ОСББ, – продовжує оповідь Юлія Самойлова. – І вже 20 років головую. П’ять разів переобирали на новий термін. Будинком управляє правління, діяльність його прозора, під контролем ревізійної комісії. Я не якийсь президент, я тільки член правління. Просто мені надали право підпису. На кожному засіданні спонукаю членів правління брати на себе відповідальність. Ми неприбуткова організація, мусимо прорахувати все, і ту ж таки заборгованість, яка у нас є. У нас заведено два порядки. Перший – письмове голосування. Зокрема, з усіх фінансових питань рішення приймається тільки так. Щоб було чітко видно позицію кожного. А другий порядок – робота з боржниками. Тут головне – не заганяти людину в кут, не тиснути, не ображати, не принижувати. Найперше – зрозуміти причину заборгованості. Будь-хто з нас може потрапити в різні ситуації. Тому сідаємо і розбираємося з кожним конкретним випадком. Ми всі під одним дахом і повинні діяти спільно.

«Тому що знаю, вмію і можу»

– Найважче в житті ОСББ і в житті голови правління – не взаємини з людьми, котрі живуть в будинку: люди абсолютно нормальні, – долучається до розмови голова правління київського ОСББ «Мотор» Вікторія Погорєлова. – Так, вони часом ледачі, вони заперечують рівно доти, поки можна заперечувати і бути ледачим. А насправді, все тверезо міркують, розуміють і знаються. Хто з технічних, хто з економічних питань. Сьогодні і знайти гроші не така вже проблема: є державна програма підтримки «Теплі кредити», є програма «IQ energy», яку кредитують комерційні банки. Неякісне виконання робіт підрядниками, – ось найбільша проблема. На жаль, у нас в країні абсолютно зруйнована і спотворена служба технічного нагляду. Підрядник, який робив у нас дах, кричав: «Я ненавиджу вас, голів ОСББ! Бо моє завдання через три роки повернутися на об’єкт». А я у відповідь: «А моє завдання, отримавши бюджетне фінансування, зробити так, щоб потім мінімум десять років до цього питання не повертатися»… Навіщо я цим займаюся? Тому що знаю, вмію і можу. Чому владці не люблять ОСББ? Бо, навівши порядок у своєму домі, починаємо цікавитися, що діється за його межами – з місцевим бюджетом, країною. І вже нам дуже цікаво, який діаметр газової труби та скільки з неї треба газу для країни. Ми самі не можемо вплинути на тарифи і ціну на газ. Зате кожен з нас може вплинути на розмір нашої платіжки, на обсяг того, що споживаємо в своєму приватному або багатоквартирному будинку.

*  *  *

«Служил Гаврила управдомом, Гаврила управдомом был». Певне, так написав би у своєму черговому віршованому «шедеврі» автор «Гавриліади», один з персонажів роману Ільфа і Петрова. Авжеж, з часів булгаковських Швондера і Бунші, «оспіваних» згодом і кіномитцями, у значної частини суспільства склалося доволі скептичне ставлення до людей, яких у радянські часи називали «управдомами». Однак харківські зустрічі вкотре переконують: немає дрібниць в управлінні житлово-комунальним господарством, і займатися цим повинні справжні небайдужі професіонали.

Не знаю чи існують ОСББ у Сполучених Штатах. Але дяка американським платникам податків, на кошт яких здійснюється проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні». І справа тут не лише у просвітництві щодо застосування новітніх енергоефективних технологій. Головне – до свідомості українця поволі повертається чуття громадянина-власника, яке так наполегливо і багато літ намагалися витравити ті ж самі швондери і бунші.

Одначе, створення і діяльність ОСББ – ще не панацея від холодних осель. Так, для державної програми компенсації заходів з енергозбереження, започаткованої два роки тому і відомої як «теплі кредити», торік виділили  900 млн., цього року – 800 мільйонів бюджетних гривень.

Проте…

– ОСББ дуже швидко вибрали ці кредити, – зазначає аналітик громадянської мережі «ОПОРА» Юлія Чибиряк. – І цього року, якщо не помиляюсь, уже два рази програма призупинялася через брак коштів. Тому уповноважені банки нині не надають такі кредити для ОСББ.

Отак знову повертаємося до прописної істини про рятування потопаючих і хто цим мусить перейматися. Втім тут, схоже, до місця інша мудрість. Народна: «Гуртом і батька легше бити»…

Харків – Київ, жовтень-листопад 2017 р.