Коли жбурляєте на узбіччя, у водойму пляшку, пакет, коли залишаєте по собі у лісі, парку, на березі, галявині здавалося б маленьку купку сміття, – чи замислюєтеся, що стаєте холоднокровним серійним убивцею? Що, нищачи довкілля, губите планету, а отже вкорочуєте віку всьому сущому.
Громадська екологічна організація «ЧИСТО. Вишгород» об’єднала людей активних, небайдужих, кому проблеми екології болять як своє родинне. Вони організують суботники, проводять екоуроки для школярів, настійно закликають земляків у місті і районі сортувати сміття, відмовлятися від пластику та поліетилену. Намагаються руйнувати стереотипи, що наші люди, мовляв, ще не доросли свідомістю до того, аби збирати непотріб у різні сміттєві контейнери: скло до скла, а пластик – до пластику…
– Ідея створити «ЧИСТО. Вишгород» виникла у Карпатах, на святкуванні дня народження, – розповідає керманич організації Валерія Гончаренко. – Втім, свято тоді мені не вдалося: побачивши забруднену пластиком річку Латориця, не стримала сліз. І зрозуміла: поки геть не пізно, треба діяти. Доти понад десять років працювала у прибутковій сфері будівельного маркетингу. Але у той день народження біля нещасної Латориці я народилася вдруге. Іншою. В листопаді минулого року написала на своїй сторінці Facebook звернення до земляків. Закликала гуртом прибрати сміття в одному з місць Вишгорода. На мою пропозицію пристали шестеро. Незабаром четверо з них стали моїми друзями та співзасновниками нашої організації.
До слова, спершу про об’єднання в організацію не йшлося: ми просто разом прибирали місто. Але поступово долучалися до різних громадський заходів, фестивалів, екофорумів… Так і зорганізувалися у «ЧИСТО. Вишгород». Поруч зі мною працюють юрист Наталя Руденко, дієтолог і підприємець Галя Дубіна, економіст Ольга Фурдило, кераміст Наталя Вітер, еколог Вікторія Котик. І нашого екополку прибуває: вже активно розвиваємо молодіжне крило організації.
– Вашу діяльність поширюєте лише на місто Вишгород чи охоплюєте весь район?
– Від початку орієнтувалася на весь район. Але наша організація спершу активно поповнювалася мешканцями Вишгорода, тому всі задумані проекти найперше апробуємо у місті. За підтримки Української пакувально-екологічної коаліції «УкрПЕК» створили проект «Школа сортує сміття», долучивши учнів 1-х-4-х класів шкіл Вишгорода. Хоча першою у нашому районі почала сортувати сміття саме сільська школа – з Нижчої Дубечні. Члени нашої організації організації поставили сортувальні контейнери, створили інформаційні плакати, провели роз’яснювальні уроки. Вчили не лише інших – вчилися самі: наші перші заходи давали розуміння, на що варто звертати увагу, як зацікавити, мотивувати дітей. Звісно, освітній проект – це не найосновніше, але і не другорядне в нашій діяльності.
– Ваша команда працює самотужки чи залучаєте волонтерів?
– Спочатку справлялися самі, лише одного разу долучали помічників. Але організація росте, думаю, будемо оголошувати додатковий набір волонтерів. Дуже багато пишуть нам у приватні повідомлення і пропонують різні ідеї, як привернути увагу людей до проблеми забруднення довкілля. Це не може не радувати.
– Які програми вже вдалося втілити? Над чим працюєте?
– Для прикладу, встановили у місті «люльки Мамая». Це такий собі стилізований під люльку смітник для використаних кавових паперових скляночок. Даємо бій поліетиленовим пакетам: впроваджуємо проект «Стоп кульок! Всім торба. Поширюємо виготовлені з тканини екоторби. Ми не маємо з цього прибутку. Все це робимо на засадах волонтерства. Також приєдналися до всеукраїнського проекту «Еко Френдлі Кафе»: коли людина бере напої у своє багаторазове горнятко, отримує знижку.
Разом з ініціативним волонтером, казкотерапевтом та письменницею Катею Єгорушкіною розповідаємо малечі про сортування сміття. Авторка креативної кнжки «Арчі» вже провела ігрові заняття у вишгородських дитячих садочках «Ластівка» та «Чебурашка». Отак завдячуючи добрій і повчальній казці дошкільнята вчаться любити, оберігати довкілля.
До слова, разом із фаховим дієтологом Галею Дубіною втілюємо в нашому районі програму здорового харчування школярів. Певна: це болюча проблема не лише для нашого району. І дуже тішуся, що ми в нашій організації знайшли спосіб як її розв’язати.
Раніше ми не працювали з дорослими, але на прохання вишгородців створили фокус-групу та готуємо тематичні «Еколекції для дорослих». А ще збираємо містян на еко-суботники. До слова, прекрасний спосіб познайомитися, поспілкуватися, повеселитися і гуртом попрацювати для загального добра.
– А досвід колег вивчаєте? Є що запозичити в інших містах України?
– Намагаємося не пропускати жодних значущих екологічних заходів. Найперше практичних: семінарів, тренінгів. Так надихаємося, знаходимо багато цікавих ідей, фахово вдосконалюємося. Ми не маємо наміру чекати, поки влада почне щось робити. Надихає, скажімо, приклад міста Дніпро: там екологісти запровадили проект «Батарейки, здавайтеся!». Утилізувати батарейки – це ж майже неподоланна проблема! А в Дніпрі запровадили пункти збору використаних батарейок: у кафе, магазинах поставили для цього звичайні коробки. Нині в Україні вже діє півтори тисячі таких пунктів. Ми теж перейняли цей досвід: установили в мережі магазинів «Еко-Лавка» бокси для збору використаних батарейок.
– Що плануєте втілити найближчим часом?
– Маємо різні задуми. Скажімо, провести в нашому районі великий екофестиваль. Найголовніше нині залучити доросле населення, щоб люди перейнялися екологічними ідеями, стали активістами нашого руху. Принаймні, для початку хоча би відмовитися від поліетиленових чи пластикових пакетів у супермаркетах. Для мене екологічне життя – це три заповіді: скорочуй, використовуй повторно, сортуй.
* * *
Ухваливши закон «Про відходи», Україна з 1 січня 2018 року зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Але, як виявилося, норми цього закону не для всіх писано. Роздільний збір відходів запроваджено лише у 822-вох містах і селах України (дані Мінрегіону). Менше ніж у трьох відсотках населених пунктів! Але хіба це привід опускати руки. На щастя, маємо багато організації, які приймають вторинну сировину. Напишіть їм у соціальних мережах та дізнайтеся про умови роботи, їхнє розташування тощо.
Приєднуйтеся до тих, хто хоче жити в чистому довкіллі! Не дайте убити живе!
Тут наводимо лише незначний перелік ваших помічників.
Київ: «Україна без сміття», «Київміськвторресурси», «Зелений птах».
Вишгород (Київська область): ГО «ЧИСТО. Вишгород».
Бровари (Київська область): «Вторма».
Львів: «Зелена коробка», «Recycling innovations».
Коломия: «Екоґвалт».
Одеса: «Місто майбутнього».
Харків: «яСортую», «Прихисти пакет».
Дніпро: ГО «Екологічний патруль».
Запоріжжя: «Кольорові відра».
Полтава: «Еколтава».
Кривий Ріг: ЗПП «Чисте місто».
Маріуполь: «Еко Junk».
Залишити відповідь