Знавці порахували: лише 11% довготривалих стосунків почалися як любов з першого погляду. І ще: достатньо лише 30–90 секунд зорового контакту, щоб зрозуміти, що співрозмовник вас приваблює. Величезний вплив на стосунки, симпатію, кохання має час. Саме завдяки рухові годинникової стрілки і переміщенням дат у календарі все стає на свої місця: людина відкривається новими гранями, зникають непорозуміння залагоджуються конфлікти..
Кохання і стосунки не синоніми. Коли вичерпується романтичне захоплення, визріває кохання. Це різні стани. Перший – ейфорія, «метелики у животі», переживання. Другий – довіра, підтримка й уміння дати партнерові те, чого він потребує. А для жінки – звісно ж турбота: чим більше турботи вона відчуває, тим щасливішою стає. А щаслива жінка, у свою чергу, прагне дарувати свою любов усьому навколишньому світу – про це захоплено писали чоловіки ще 4000 років тому.
Природним болезаспокійливим засобом вважають обійми. Кожного разу, коли дівчина втрачає самовладання, їй потрібна підтримка. Іноді слова не можуть гамувати біль так добре, як тілесний контакт. Психологічна залежність виникає тоді, коли хтось за кимось сумує, – будить смуток, відчуття порожнечі… І жадання побачитися з людиною, подзвонити їй, написати повідомлення чи й міцно обійняти.
Любов не самодостатня мета, а постійний процес пізнання. Скільки б часу не існувала пара, партнери не можуть знати одне одного ідеально. Щодня ми насичуємося огромом інформації і розвиваємося, змінюємося, збагачуємося новим сенсом. Велике мистецтво стежити за розвитком партнера і розуміти кожну зміну в його світогляді.
Щастя – стан найповнішого задоволення. І воно залежить від особистих цінностей кожного, одного з ними зросту. Але щастя обох – це їхній спільний набуток, тяжко надбаний. Віктор Гюго ясно визначив: «Найбільше в житті щастя – це впевненість у тому, що нас люблять за те, що ми такі, які ми є, або попри те, що ми такі, які ми є».
Секрет щастя залежить ще й у тому, як людина його тлумачить. Ніхто не зможе зробити тебе щасливим, якщо ти сам не віриш у таку можливість. А для двох вкрай важливо здобувати щастя тільки разом. І так долати рецидиви порожнечі, прикрості, злості. Звільнятися від негативу, щоб наповнюватися радістю, любов’ю, щастям. Щоб знаходити в щасті іншого своє власне щастя.
У переважної більшості пар рано чи пізно настає період житейської звички. А звідти вже півкроку до тієї рутини, що спиває сили, радість і бажання щось міняти. Тому так ажливо поступатися одне одному. Є величезна різниця між «жертвувати собою» і «йти на поступки». У першому випадку людина просто зрікається свого заради іншого, у другому – йде назустріч іншому, з розумінням. Коли в стосунках є «жертви» – порушується баланс. Тому треба навчитися слухати одне одного. І чути, домовлятися, узгоджувати, ладнати.
Залишити відповідь