На листопад 2023 року в Бельгії перебувало 75 тис. українських біженців, котрі після повномасштабного вторгнення росії в Україну оформили статус тимчасового захисту. За 4 місяці свого перебування у цій країні мала можливість простежити, як вони освоїлися, чим займаються та як презентують нашу Батьківщину. Відвідувала заходи, знайомилася з людьми та в усьому шукала частинку України. І відтворила це у світлинах.

З хлібом-сіллю!

На святкуванні Дня Козацтва

Фольклорний гурт

Головне, що з матусею

Майстер-клас для дітей

Коли потрапляєш у спільноти українців, здається, що миттю опиняєшся вдома. Таке відчуття переповнювало і на святкуванні Дня козацтва, яке влаштував комітет роботи з українськими біженцями – «Ukrainian Voices RC». Хліб-сіль на столі при вході, а на вікні – вишитий рушник, українські пісні у виконанні фольклорного гурту, щасливі голоси дітлахів, вбраних у вишиванки, маленькі ручки, які вчаться ліпити з пластиліну козаків. Затишок рідної оселі. Іноземці у цих стінах – наче добрі гості, захоплені щирістю й майстерністю козацьких нащадків.

Сакральні знаки України

Ілюстрація до «Енеїди» Анатолія Базилевича

У цій-таки локації художниця та лялькарка Оксана Цюпа презентувала свою виставку «Поворот на Ірпінь». Експозиція дуже щемка. Про вже знане на весь світ місто-герой, про його мирних мешканців, котрі не одразу виїхали з фронтового пекла або й пережили рашистську окупацію навесні 2022 року. Болить серце бачити ляльку з підписом «Сховай мене (мама)» – так пані Оксана зобразила свою вже покійну неньку, яка зустріла війну із хворобою Альцгеймера. Відвідувачі експозиції не стримували сліз від побаченого і почутого, бо кожна лялька Оксани Цюпи – людська доля.

«Сховай мене(мама)»

«Баба Маша Якимець»

Від мистецтва болісного до мистецтва єднання. У Королівському музеї образотворчого мистецтва Бельгії відкрили виставку українського художнього авангарду «Око шторму: модернізм в Україні 1900-1930 років». Справжнє мистецьке відкриття для європейців – роботи видатних українських митців Казимира Малевича, Олександри Eкстер, Лазаря Лисицького, Сари Шор, Михайла Бойчука та інших яскравих представників мистецької України. Експозиція красномовно свідчить про глибінь і велич нашої історії, про багатство української культури і національних традицій. Знай наших, Європо!

Виставка «Око шторму: модернізм в Україні 1900-1930 років»

Погляд на українське

Ще одна пам’ятна подія, на якій побувала і щиро вболівала за українських ветеранів, – міжнародні спортивні змагання «Ігри героїв» у Брюсселі. Волонтерський проєкт, який підтримала некомерційна платформа «Promote Ukraine», зібрав на одному майданчику військових ЗСУ з ампутаціями та команду представників НАТО. Зал, де були змагання, ряхтів синьо-жовтими стягами: українці прийшли підтримати своїх. У спортивному турнірі, де кожен наш учасник уже був переможцем.

Нас не зламати

З перемогою, Героє!

Проба сил

На різдвяній виставці у Брюсселі – затишний будиночок з трьома усміхненими продавцями. Наші українці з «Promote Ukraine». Чую рідну мову і на мить здається, що стою біля одного з павільйонів різдвяної ярмарки на київському ВДНГ. А в українському шале різдвяного Брюсселя можна було придбати вироби наших майстрів, поласувати смачними стравами і вже цим підтримати Україну у українців, бо вторговані кошти пішли на оснащення нового «Пункту незламності» у Києві.

Українці на фестивалі «Зимові дива»

Українці скрізь помітні. Ще у перші дні перебування в Брюсселі, коли тільки-но освоювалася, на гугл-картах побачила назву салону краси «Стефанія». Одразу зрозуміла, що там наші, захотіла довідатися більше. Так познайомилася з Катериною, засновницею салону, мамою трьох дітей, яка перебралася сюди з Чернівців. Розповіла, що в Україні мала свій салон, вирішила й тут допомагати землякам чим уміє. «Були люди з різних регіонів, були ті, у кого нічого не лишилося, іноді я була навіть психологом», – каже Катерина згадуючи період, коли налагодила перукарню для наших переселенців просто у своєму мешканні. І це допомогло самій Катерині: зрозуміла, що може й тут розвивати свою справу. Тепер у неї свій салон з українською душею, адже майже всі її клієнти – наші земляки.

Катерина, власниця салону «Стефанія»

Брюссель з Україною. Дає змогу українцям відчути тут себе бажаними європейцями, знайомиться з українською культурою, молиться за українських людей, а синьо-жовтими стягами демонструє солідарність з нашою боротьбою.

Ми разом, нас не подолати!

Біля Парламентаріуму

У центрі Брюсселя

«За жителів України». Cathédrale Notre-DamedeTournai