Ця книжка  про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

 Ілларіон Павлюк – знане ім’я. Але я не була знайома з його творчістю.  Проте якось  наткнулася в інтернеті на інформацію : «Найкращі книги для прочитання цієї весни» й дізналася, що серед них є книжка «Я бачу, вас цікавить пітьма», Там же вичитала цитату:  «… для щастя не потрібні ніякі «якщо». А пітьма панує лише там, де не знають цього важливого і водночас такого простого секрету». Після цього я сказала собі: ти прочитаєш цю книжку!

Крім смислової інтриги, роман привернув увагу креативною обкладинкою з  чорним зрізом. Проста, лаконічна, але ж захоплювала: чорне око на білому тлі ніби говорило нам про те, що будемо  читати щось загадкове, містичне й таємниче…

Про що ж «Я бачу, вас цікавить пітьма»? Якщо однією фразою – про те, що від любові до ненависті лише один крок. Головний герой роману кримінальний психолог Андрій їде до селища під назвою Буськів Сад розслідувати зникнення особливої дівчинки Наді. Андрій свого часу  воював у Афганістані. Про таких, як він говорять: «Не до кінця повернувся з війни»… Останні роки мешкав у Києві.  У нього є друг – Валерка, який вручив йому теку з убивствами жінок. За дивним збігом усі ці жахіття відбуваються  в селі Буськів Сад. Тому слідчий Андрій саме туди й вирушає на пошуки серійного вбивці.

Місцевість чоловіку видалася досить дивною та загадковою. Тай й мешканці дивували: вдавали, що ніколи не чули про вбитих жінок і що  Андрій все те вигадав. Йому іноді здавалося, що він із безвиході «б’ється головою об стіну».

Доволі напружений сюжет, багато загадок, які потрібно розгадувати від першої і до заключної сторінки, безліч психологічних моментів, зокрема, портретів підозрюваних. Автор вдивляється в людей, ніби розглядає їх зсередини… Складається враження, що автор створив лише персонажів та ситуації, а те, як вони поводяться в цих ситуаціях, уже залежить від них самих.

Варто відзначити багатожанровість цього твору. В ньому переплелися  і детектив, і трилер, і психологічна оповідь. До речі цей «жанровий коктейль»  виокремлює книжку серед подібних.

Тай написана оригінально: розділ може починатися взагалі з якоїсь історії, яка не була нам відома  раніше. Іноді навіть у середині тексту читаємо дві історії, які відбуваються одночасно,  в різних місцях. Спочатку це важко сприймати.  Далі до цього звикаєш, навіть розумієш логіку. Хоча дехто закидає автору таку манеру написання.

Персонажів виписано до найдрібніших деталей. Мені здається, навіть у тих читачів, хто має проблеми з уявою, перед очима поставатимуть загадкові образи. До речі, в одному з інтерв’ю автор зізнався, що спершу вигадує героїв, їхні характери, а вже потім вибудовує в сюжетні деталі. Можливо, саме завдяки тому його персонажі дуже реалістичні. Приміром, Валерка – найліпший друг Андрія та слідчий. Спілкується просто, подекуди навіть примітивно… Але саме це  вирізняє його серед усіх інших.  Субота – місцевий дільничний, «шестірка» мера. Лінивий, одразу викликає негатив. Але з часом ви зможете змінити свою думку. Усі ми грішні, Субота не виняток. Коли дізнаєтеся про його «скелети у шафі», починаєте розуміти поведінку…  Мер села – Павло Борисович. Показушний, аж занадто. Побудувати завод, прикрасити головну вулицю села чи купити пожежну машину? Вибір, як для нього, очевидний.  І нарешті – Звір. Найзагадковіший персонаж, який страшенно боїться підрізати нігті та вбиває жінок заради своєї насолоди. Він хоче, щоб ним пишалася мама…

І насамкінець, хто ж такий  Ілларіон Павлюк – автор цього оригінального роману?  Український письменник, сценарист і журналіст, відомий своїми роботами в жанрі детективу, трилеру і наукової фантастики. Літературну кар’єру розпочав 2017 року романом «Білий попіл», який отримав позитивні відгуки критиків і читачів за глибокий сюжет, майстерно виписаних персонажів. Відомий умінням створювати напружену атмосферу і глибоко розкривати характер своїх героїв. Майстер несподіваних поворотів сюжету, філософських роздумів. І чинний військовослужбовеь Міністерства оборони України.