Чи помічали іноді таке: ви у людному місці, і поруч хтось увесь в татуюваннях, ще й з різнокольоровим волоссям? Які емоції викликає у вас такий образ? Знайомтеся: Юлія Терлецька – представниця сучасної, можливо, неординарної для декого, молоді. Що спонукає людей розписати власне тіло, до того ж якомога яскравіше? Стиль життя? Протест? Конфлікт поколінь? Відповідь на споконвічну суперечку між батьками і дітьми?

–Ніколи не хотіла бути схожою на інших, на пострадянських людей, – зауважує Юля. – Мені 21 рік, а перше тату зробила у 18. З дитинства про це мріяла. Звісно, батьки були проти. Ще у мої 12, коли зізналася їм у своєму бажанні, почула: от коли тобі виповниться 18, тоді зможеш робити з собою все, що захочеш. Перше моє тату – три чорні троянди і пентаграма. В окультизмі – знак єдності, захист.

– Скільки маєте тату?

– Навіть збилася з рахунку. Але за кожним – своя історія. Наприклад, Алан Рікман – це мій улюблений актор, кумир. Цікавої долі: у нього була жінка, про, яку преса не знала. Півстоліття вони жили разом і лише через 50 років побралися. От і я так хочу: один раз і назавжди… Я жила історіями про Гаррі Поттера і сама намалювала тату із зображенням Алана Рікмана.

– А що означають інші?

– Всі вони символізують руйнування якихось догм. Поряд із зображенням Алана Рікмана – годинник, що розвалюється. Це час, синтетика, рамки, котрі вигадала людина. Хочу, щоб мої мрії були поза межами часу. Час – це для ідіотів. Час – це всього-на-всього зміна циклів. Меж не існує. Ми самі встановлюємо собі межі. Людина залишається в рамках і стоїть на одній точці.

– Що спонукає на нові тату?

– Яскрава історія про те, як «набила» собі пташку, і замість тулуба у неї око, а в ньому – корінь з мінус одного. Це тату зробила перед екзаменом – як протест. Я спеціально пішла вчитися на факультет, де багато математики, бо потрібно робити те, чого ти не вмієш. Тільки тоді людина розвивається .

– Батьки нині сприймають Ваше захоплення?

– Так. І навіть захищають мене перед іншими родичами. Всі мої родичі – вчені, академіки, я б сказала, надто освічені та культурні. І коли мене бачать, крутять пальцем коло скроні. А мама мене дуже захищає. Напевне, правильно сказати – тримає оборону. (Сміється). Мої тату – це мій свідомий вибір. Авжеж, мама свариться за кожне нове, але, напевно, вже за звичкою. Потім, все одно фотографує їх і навіть показує колегам на роботі. Насправді, вона мною пишається.

– Окрім тату, які маєте захоплення?

– Пишу картини: олією, акрилом, аквареллю, гуашшю. Малюю людей через асоціації. Наприклад, намалювала маму – як схід та захід сонця та… юхту. Так її уявляю. Маю багато ідей, котрі хочу втілити. Наприклад, шити довгі футболки з цікавими малюнками. Також я знімаюся у різних фотографів. Мої фото є у портфоліо декількох крутих фотомайстрів. Ще з 12-ти років пишу свою біографію, але під чоловічим ім’ям. Є вже один розділ, писала 5 років. Ось це захоплення знайшло мене саме, і я цим задоволена.

– Про що йдеться у Вашій біографії?

– Про уроки, які винесла зі свого життєвого досвіду. Також, пишу астрологічні карти. Гороскопи – це все фігня. А от астрологічну карту потрібно збирати по крихтинах: дати народження, яка планета супроводжує вас, генетичний код, і все це має переплітатися через психологію… З цього і вийде ваша картина життя.

– Судячи з опису Вашого життя, у Вас має бути цікава робота. Ким працюєте?

– Барменом. З дитинства росла соціопатом, зі мною ніхто не спілкувався, боялась знайомитися з людьми. Та й розмовляти зі знайомими. І, знову ж, – зробила те, чого найбільше боялась: обрала професію, в якій потрібно виходити з зони комфорту. Пам’ятаєте, я казала, що людина має розвиватися? Коли почала працювати барменом, стала уважно слухати людей. І тепер вже розумію, що людина хоче сказати своїми вчинками. Почала їх розуміти. Є багато професій, де можна спілкуватися з людьми, але тут, на барі, усілякі баночки, скляночки – все цікаво. І, саме тут можу втілюватись у різних ролях. Можу бути барменом-вамп, а можу бути барменом-бабусею, яка пригощає смачним і гарячим глінтвейном. На барі рутина і вона приємна.

– У вас кольорове волосся. Скільки разів його фарбували?

– Навколо мене багато творчих людей, цим надихаюсь і захоплююсь. У мене волосся було, мабуть, усіх можливих кольорів. Окрім чорного. Мені мама в мої 14 дозволила пофарбуватися шатенкою, але я не послухала – пофарбувала у фіолетовий колір.

– Що побажали б молоді?

– Найперше –  жити власним життям і слідувати тому, що саме ви відчуваєте. Забудьте про межі! Їх нема, вони можуть існувати тільки в нашій голові. Їх потрібно руйнувати. Виходьте із зони комфорту! І забудьте, що про вас думають оточуючі.