Новий антирекорд за кількістю нових хворих: майже 2 з половиною тисячі українства.

А в цей час у стольному Києві проводять кінофестиваль «Молодість». Подруга запросила на прем‘єру фільму, який зняв її близький друг. Будинок Кіно. Люди заходять у масках, займають місце в глядацькій залі і тут-таки знімають маски. На моє запитання «Для чого ви це робите?» молода людина, з виду цілком притомна, поважно відповідає: «За правилами фестивалю можна перебувати без маски».

І це не з іронічною посмішкою, а цілком серйозно! Коронавірус, бачте-но, зважає на правила фестивалю, і тому тут, на «Молодості», він безсилий! Що це, як не маячня або сюр! Однією рукою закриваємо кордон, а іншою благословляємо такі заходи, де в закритому приміщенні збирається багато людей – без обачності, без відповідальності, без поваги до оточуючих! І у цьому святковому натовпі – не останні ж за рівнем інтелекту та культури люди! Шанувальники високого, митці, жерці духовності!

Другий приклад: на прийомі дівчина, одноліток мого сина. На моє зауваження, що ніс має бути закритий маскою, ображається:; вона ж прийшла в клініку з іншого приводу. Дитино, ви тільки вчора з‘явилися на нашій планеті? Ваші батьки не розповідали вам, що треба поважати не лише себе, а й інших? Принаймні тих, хто вас оточує.

… Прем‘єру фільму довелося залишити. Щодня уперто продовжую робити зауваження двом з трьох пацієнтів про ніс, що стирчить над маскою.

Рівень мізантропії сягає критичної позначки.