Те, що Кива став кандидатом наук, – це те найкраще, що могло статися з нашою наукою за весь період Незалежності. Давайте тепер чесно! Скільки у нас університетів входить в топ кращих університетів світу? Чи багато наших науковців можуть пишатися, що мають хороший індекс цитування в світі?

Наша країна давно лишила науку в глибокій дупі (вибачте, що не літературно, зате справедливо), а суспільство перетворило академічність науки в штампування дипломів та ринок купівлі дисертацій.

Наших найталановитіших людей давно забирають цивілізовані країни, а те, що залишилося у нас під назвою «наука», вже давно мертве і не має нічого спільного з наукою. Це система корупції, де за хабарі ставлять оцінки, де знання і практичність освіти відійшли на задній план. Звісно, я особисто знаю кількою знайомих, що написали за гроші десятки дисертацій. Також знаю людей, що купували наукові ступені – хтось заради престижу, хтось, бо так треба для кар’єри, тощо.

Я навіть знаю чесних та принципових викладачів, які ніколи не брали хабарів. Як і людей, що чесно писали свої роботи та захищали їх. Але це скоріше винятки, ніж правило.

В цивілізованих країнах наука приносить гроші. Великі гроші. Там викладачі не отримують мізерні зарплати, тому й не беруть хабарі. Там мати диплом без знань нічого не вартує, тому студенти, які дорого платять за освіту, йдуть в університети здобувати знання, а не купувати пластик. Там університети розвивають свої лабораторії, а бізнескорпорації вкладають мільярди доларів в їх розробки, які потім можна монетизувати, тому там за талантами черга ще з випускних шкіл. Тому там бути науковцем не лише престижно, але й економічно вигідно. Але чому найкраще, що сталося з нашою наукою, це диплом для Киви? Бо нарешті суспільство почало говорити, що щось не так з нашою наукою… Та невже? Напевно, в Україні наука жила в паралельній реальності, де процвітав ринок дипломів, наукових ступенів, де практичність винаходів нікого не цікавила, а система, яка прогнила вже давно, була лише виразкою на бюджеті країни, де за бюджетні гроші багато ректорів жили не гірше міністрів. Де купити диплом – це не злочин, а норма, заплатити за оцінку – так заведено, ледь не народна традиція… І, провчившись за бюджетні гроші п’ять років, потім можна поїхати до Польщі – збирати яблука … Тому науку, яка суть мертва, нема сенсу оживляти. Давайте лише на надгробку напишемо дату смерті: 26 квітня 2021 року. Буде дуже символічно…