У переддень давнього християнського свята Великодня хочу наголосити на тому, що коли ми вже взялись за відродження української культури та звичаїв, важливо не зосереджуватись на одному лише одязі, фольклорі чи історичних фактах, а пам’ятати й про збереження знань про культуру мовлення наших пращурів. Не дарма ж кажуть: «Мова – то серце нації. Нація існує, доки живе й розвивається наша рідна українська мова». Саме тому пропоную всім свідомим українцям та українкам згадати кілька автентичних українських слів, що зберігають дух цього світлого родинного свята й пам’ять поколінь.

№ 1. БАБКА

Так у давнину називали великодній хліб в Україні, однак згодом ця назва поступилася більш звичному сьогодні слову «паска».

№ 2. БАБНИК, БАБОШНИК, БАБНИЦЯ

Варіації назв глиняного посуду для випікання обрядового хлібу до Великодня.

№ 3. ОБРУС

Скатертина з домотканого полотна білого кольору, оздоблена вишивкою або ж вибійкою – таку оригінальну назву має один з, до речі, найстаріших способів декорування одягу. Це своєрідний друк на тканині певних візерунків, які наносили за допомогою спеціальних штампів. Вибійка використовувалася в багатьох культурах, зокрема в Україні, для створення унікальних орнаментів на одязі, скатертинах, рушниках і навіть на одязі.

№4. ДРЯПАНКА

Рідкісний різновид великоднього яйця. Орнамент, на якому створюється шляхом видряпування візерунка гострим предметом, утворюючи контраст світлого орнаменту на темному тлі.

№5. ДОРІДНИК

Плетений кошик, у якому несуть страви до церкви на освячення. Його застеляють барвінком або ж прикрашають вишитим рушником.

№6. ПЛЕСКАНКА

Традиційна великодня страва із сиру, є частиною давньої української кухні. Її й сьогодні готують на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині, Вінниччині.

№7. БЕСАГИ

Це подвійна торба, яку носять на плечі. У деяких західних регіонах України на Великдень ішли святити паски (чи то бабки) саме в бесагах.

№8. ГАГІЛКИ

А це старовинні народні весняні ігри й хороводи з піснями, в які українці бавляться біля церкви протягом великодніх днів.

А які «великодні» слова побутували у вашому регіоні чи родині?