Здається, вже кожен притомний розуміє, що 2014 року саме Росія розв’язала проти України справжню війну. Як би хто не називав цю трагічну сторінку в нашій історії. Так, це війна – офіційно не оголошена, але на ній чи не щодня гинуть українські воїни. Тоді, 2014-го, першими на захист рідної землі стали добровольці. З часом у пекельному ратному вогні загартувалося Українське військо.
У час оружної відсічі ворожої навали важливий ще один вид зброї – ідеологічний. Українське письменство вже створило десятки книг, як документальних, так і художніх, де головними персонажами – герої новітньої російсько-української війни. Особливої уваги заслугоує література, створена очевидцями.
Почнемо з книжки, яка уторік отримала відзнаку «Книга року BBC-2020» у категорії «художня література». Назва дещо дивна – «Юпак» . Автор – Сергій Сергійович (позивний Saigon)
Вона – про степове село на сході України. З давніми традиціями та своєрідною мовою… Тут зазвичай майже нічого не відбувається – історія життя людей до ери інтернету та соціальних мереж. А ще в цих місцях затаєне прокляття, яке довгі роки дрімає в нетрях селища, а згодом виривається назовні.
А це «Сліди на дорозі». Книжка Валерія Ананьєва, десантника, блогера та мандрівника. Вітчизняний бестселер: станом на квітень 2021-го продано 40 000 примірників! І це попри те, що книжка побачила світ як «самвидав».
«Сліди на дорозі» – історія дорослішання та трансформації Українського воїнства, пронизана документалістикою. Свідченням цього – посилання на близько 100 QR-кодів, розкиданих на різних сторінках. Реальні картинки дозволяють детальніше ознайомитися з подіями, про які йдеться у книжці. Усі матеріали знято 2014 року, безпосередньо на фронті.
Ще до того, як взяти до рук зброю, Артем Чех (автор книжки «Район Д») був серед перспективних письменників. Але досвід, здобутий на війні, змінив стиль його письма. Недарма позаторік Артем отримав Літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського, а його роман «Район Д» номінували на «Книгу року BBС».
Її атмосферу передано в анотації:
«Район «Д» – збірка об’єднаних спільним часом і простором історій, з яких поступово вимальовується портрет автора на тлі «інших берегів», де минули його дитинство, отроцтво і юність. Самокритичний портрет, у якому можна розгледіти риси хуторянства і космополітизму, дріб’язковості й великодушності та ще багато чого. Водночас це груповий портрет кількох десятків більш або менш прописаних мешканців згаданого черкаського району…»
«Психи двух морей», російськомовна книжка Юрія Руденка – це не хроніка і не історія в звичному розумінні, а розповідь від першої особи. Ізраїльська журналістка Елла Шпільман, яка приїхала в Україну готувати статтю про Майдан, залишилася висвітлювати війну на сході країни. Її очима ми можемо побачити деякі локальні епізоди протистояння, що не ввійшли до офіційних хронік. Історії доблесті і боягузтва, чесності та зрадництва, де гумор сусідить з трагедією, а очевидні факти маскуються домислами.
Це суб’єктивний погляд на події, спогади, роздуми. Який заслуговує на вдумливе прочитання.
Книжа Влада Сорда, засновника видавництва «Дім Химер», – збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій. Враження для своєї «Безодні» автор привіз з окопів, із закинутої шахти, з пристріляних лісів… З війни, яку бачив на власні очі впродовж чотирьох років… Сорд не обмежуєься одним жанром. Книжка, що починається як «ветеранський щоденника», поступово обростає елементами містики упереміш із реальністю. Захоплення від прочитання гарантоване!
Залишити відповідь