У столичному Музеї Марії Заньковецької – мистецький світ Мирослави Збожної. Виставка робіт у стилі сучасного «наївного малярства», створених мисткинею протягом 2011-2023 років.
Художницею вона себе не вважає, тому за старою тележурналістською звичкою підписує свої полотна: «Автор». 

– Наші пращури вірили, що перебувають під наглядом великих Очей Всесвіту, володіли знаннями про небесні тіла, складали зірки в сузір’я, слідкували за рухом планет, – зазначає Мирослава. – Використовували ці знання, коли починали працю на землі, укладали шлюб чи довго подорожували. Знали, що «народитися під щасливою зіркою» – це не метафоричний вислів. І трипільці, і скіфи, і слов’яни фіксували ці знання в своїй культурі. Найбільше артефактів збереглося в орнаментиці трипільських горщиків, у «звіриному стилі» скіфського золота, у вишиванках, народному іконописі та фресках храмів.

Картини, іконописні образи «Очей Всесвіту» сповнені символізму багатотисячолітної історії культури українського народу, переосмислення історико-культурних надбань, художнього розуміння безмежності Всесвіту.

В експозиції – уже знайомі багатьом шанувальникам творчості Мирослави Збожної серії «Сад божественних пісень» та «Українські зодії», і цілком нові – «Очі Всесвіту», «Українська хустка», «Скіфи. Намистини долі». Є тут і кілька нових авторських зразків народної ікони. Основна ж іконописна збірка мисткині експонується у відділенні хіміотерапії Київської обласної лікарні. Представляючи благодійний виставковий проєкт «Промовлені молитви кольорами».

З чого почалася виставка «Очі Всесвіту»? Це найчастіше запитують відвідувачі виставки.

– Минулого року, на Святого Миколая, в с. Немішаєве Бучанського району Київщини, у виставковій залі ГЦ «Твоя територія» відбулася моя персональна виставка «Промовлені молитви кольорами», – пригадує Мирослава Збожна. – Та, яку нині експонують в Київської обласної лікарні, і яка, сподіваюся, емоційно допоможе людям побороти тяжкі недуги. А тоді, на виставці в Немішаєвому Отцю Ярославу (Ярослав Чопань), настоятелю храму Різдва Пресвятої Богородиці, сподобалася моя картина «Свитовид», і я з гордістю подарувала її ГЦ «Твоя територія». Панотець мудро сказав, що ці очі квітки наче спостерігають за нами… Я подумала і вирішила зробити виставку, де головними в картинах і в іконописних образах будуть очі. Очі, що розкривають суть душі людської і сили віри. Так у мене народилися картини «Спас Нерукотворний», Богородиця «Таємниці материнської любові», Богородиця «Маки пам’яті», «Всевидяще око», «Меди троянди чайної» та інші…

Згодом експозиція творів Мирослави Збожної в дещо зміненому форматі, переїде до столичної бібліотеку Ярослава Мудрого.

– А далі планую свою виставкову діяльність поставити на паузу, – каже Мирослава. – Я не художниця в тому розумінні і темпоритмі, в якому звикли жити професійні митці. Для них виставки – це нормальний процес, а мене це виснажує фізично і фінансово.

– Хочу повернутися до креативних проєктів, зробити, щось нове, до мене ніким не зроблене, – ділиться Мирослава найближчими плани. – Тож шукаю однодумців і меценатів. Сподіваюся вийти для себе на новий рівень. Ціную всіх своїх шанувальників і уклінно дякую за увагу до моєї творчості. Це реально окрилює, і тим особливо цінне для мене.