Розслідуючи справи про злочини екс-президента Віктора Януковича, Генпрокуратура України направила до Москви запит: надайте копію його листа до Володимира Путіна про використання збройних сил Російської Федерації «для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту населення України». Таке епістолярне диво, якщо пригадуєте, зачитував тодішній представник РФ в Раді Безпеки ООН Віталій Чуркін, захищаючи право Росії на збройний напад. І здіймав над собою білий папірець, ніби оголошував про чиюсь капітуляцію…
ООН переслала в Україну копію звернення Віктора Януковича, на яке посилався Віталій Чуркін. Але генпрокуратура Росії склеїла дурника: мовляв, ніякої заяви від Януковича ні в адміністрацію президента РФ, ні в Совєт Федерації Федерального собранія не надходило і цими державними органами не розглядалося. Про кремлівський «отвєт-прівєт» розповів Генеральний прокурор України Юрій Луценко. Але ж був не лише виступ російського дипломата в ООН. Юрій Луценко нагадав про голову комітету Совєта Федерації з конституційного законодавства Олександра Клішаса, який теж говорив думцям про прохання Януковича «допомогти».
Саме після цього і було ухвалено рішення про збройну окупацію України. Та й небрехливий Владімір Путін вихвалявся на прес-конференції перед журналістами, що має «прямое обращение действующего и легитимного президента Украины Януковича об использовании Вооруженных сил для защиты жизни, свободы и здоровья граждан Украины…»
Після того, як в Україні і світі досхочу посміялися над російською забудькуватістю, прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова раптом згадала: так, було. Але заперечила: «Це не лист. Це заява Януковича. Він ніколи не заперечував, що її підписував». І додала: «Чуркін був уповноважений його процитувати в Раді Безпеки ООН, про що відкрито заявив».
От займалася б Марія Захарова танцюльками, а не лінгвістикою, може, виглядала б розумнішою. Бо якщо «процитувати його», то таки йдеться про лист. А президент Владімір Путін взагалі говорив не про лист і не про заяву, а про звернення-«обращєніє». Доведеться Марії Захаровій ще раз напружити звивини і виступити з новим уточненням-спростуваням… Що не кажіть, а танцювати «калінку-малінку» у неї виходить краще.
Російський політолог Андрій Піонтковський ввжає, що Путін готує повномасштабний напад на Україну. Прохання про «збройну допомогу» подадуть визнані Росією «законними» псевдореспубліки «ДНР/ЛНР». Позаяк, не може бути двох тотожних звернень, то про перше треба забути. І викреслити його з пам’яті – разом з Чуркіним. Чи не почуємо ми ще й про передчасну смерть Януковича?
Але маю поважну підозру, що словесні танці навколо листа про збройне втручання в Україну – то спроба відволікти увагу від справжніх причин раптової смерті Віталія Чуркіна. От і американські ЗМІ, посилаючись на лікарів-патологоанатомів, відразу припустили, що важливого дипломата отруїли: у нирках щось-таки знайдено. І хоча сьогодні переважає офіційна версія про серцевий напад, згадаймо: останнім часом під такий діагноз потрапило кілька російських генералів першої шеренги. Або ж таємничу смерть «від серця» у вашингтонському готелі Михайла Лєсіна, одного із «фюрерів» російських інформаційних військ. Зрештою, офіційного медичного висновку про смерть високого дипломата немає.
Нагадаю: напередодні нового року Сполучені Штати вислали 35 російських дипломатів, яких тодішній президент Барак Обама назвав «розвідниками».
«Дві третини так званого дипперсоналу Росії за кордоном – це розвідники, які діють під дипломатичним прикриттям. Це традиція російської та радянської дипломатії, тут нічого нового немає,» – вважає колишній глава українського МЗС Володимир Огризко.
Верхівка російської дипломатичної резидентури у США з гуркотом провалилася, і за це хтось мав відповісти. Та не так собі просто, а своєю смертю закрити доступ до вкрай небезпечної інформації. Перебіг президентських виборів у США – одна з багатьох таємниць, що може бути смертельно небезпечною не лише для Дональда Трампа, а й для Росії та Владіміра Путіна особисто. І тому – побільше брехні, в усьому і різної.
Залишити відповідь