Цикл романів «Кров і попіл» американської письменниці Дженніфер Лінн Арментраут — це вибухова суміш романтичного фентезі, політичних інтриг, надприродної загрози та еротичної напруги. Вже з першої книжки занурюєшся у світ, де межі між обов’язком і бажанням, вірою і зрадою, життям і смертю постійно розмиваються.

Головна героїняПоппі (або Пенелопа), — «діва», священна постать, яка змушена жити в ізоляції, без права на власні емоції, дії, навіть на погляд у дзеркало. Її життя здається повністю контрольованим іншими, аж доки не з’являється Гоук — охоронець із темним минулим і привабливою посмішкою. Саме завдяки йому Поппі починає переосмислювати все, у що вірила. І хоча початок роману може видатись типовим — «вона обрана, він загадковий» — сюжет поступово заглиблюється до питань «Хто насправді ворог?», «Чи можна довіряти навіть найближчим?» і «Що таке правда, якщо навколо лише міфи?».

Цикл «Кров і попіл» це фактично п’ятикнижжя:

1. «From Blood and Ash» («Кров і попіл», 2020)
2. «A Kingdom of Flesh and Fire» («Королівство плоті й вогню», 2020)
3. «The Crown of Gilded Bones» («Корона позолочених кісток», 2021)
4. «The War of Two Queens» («Війна двох королев», 2022)
5. «A Soul of Ash and Blood» («Душа з попелу й крові», 2023)

Крім того, авторка створила паралельну трилогію-приквел «Flesh and Fire», якою пояснює передісторію світу та походження магії.

Першу книжку було написано під час пандемії Covid-19: Дженніфер Лінн Арментраут шукала емоційний вихід і нове творче натхнення. Несподіваний успіх першого тому став вірусним у соцмережах, і це спонукало письменницю продовжити серію значно далі, ніж вона планувала спочатку.

Її Поппі трансформується. Не залишається дівчиною, яку треба захищати, а навпаки, поступово бере на себе відповідальність за власне життя, стає бійчинею, політичним гравцем, жінкою, яка відстоює право на кохання.

Мова роману доступна, навіть проста, але в діалогах, у внутрішніх монологах героїні відчувається непідробна щирість.

Окремо варто згадати романтичну лінію твору. Вона бурхлива, пристрасна і геть не завжди передбачувана. Інтимні сцени прописані емоційно, іноді дещо сміливо, проте без вульгарності, і вони логічно вплетені в сюжет.

Світ Дженніфер Лінн Арментраут насичений міфологією, містикою, політичними структурами та расами, що нагадують класичних вампірів і безсмертних. Проте тут відчувається певна перевантаженість: у другій і третій книжках інформації про світ і нових персонажів так багато, що сюжет іноді втрачає фокус. Це трохи уповільнює темп, ускладнює сприйняття, особливо коли сюжетна логіка жертвується на користь любовної драми. Але водночас саме багатошаровість світу, складна політика та нові конфлікти тримають увагу, і з кожною книгою стає все цікавіше, чим усе завершиться.

Серія «Кров і попіл» — безперечно, не «висока література», але це чесна й емоційна історія про силу вибору, жіноче дорослішання, глибоку втрату й жагу до життя. Тут є динаміка, конфлікт, інтрига і серце — все те, що потрібно, щоб тримати читача до останньої сторінки.