Кризова ситуація в київському «Динамо» із «засватаним»  румуном Луческу на посаді головного тренера нагадує молодят, котрі побралися, але проти яких ошкірився весь світ, а вони, молодята, злилися у міцному поцілунку і відірвати їх одне від одного годі. В нашому випадку молодята – це брати Суркіси та Містер, він же – Мірча Луческу.

«Пакт» укладено офіційно, і тепер, напевно, вже не мають значення ні жодні протести, ні слушні думки найавторитетніших спеціалістів, ні ґрунтовна аналітика, що засвідчує абсурдність такого призначення. Говорити можна що завгодно, але ті, хто ухвалив кадрове рішення, його навряд чи змінять.

Угоду із 74-річним фахівцем укладено на 2 роки з можливістю пролонгації ще на рік. Зарплатня Луческу –  1,2 млн євро на рік. І додаткові бонуси. Скажімо, якщо «Динамо» вийде до групового етапу Ліги чемпіонів, то кучерявий містер отримає у доважок до фіксованої платні ще й 500 тис. євро.

Охочі рахувати гроші у чужій кишені зробили ретельний аналіз і дійшли висновку, що свого часу у «Шахтарі» Луческу заробляв 3,4 мільйона євро на рік, а в пітерському «Зеніті» – близько 5 мільйонів євро. Хоча в російському клубі затримався лише один сезон, бо там його швидко «розкусили» і турнули.

А брати Суркіси «підібрали». Оте «підібрали» – чи не найуживаніше негативне означення на адресу Містера, котре звучить нині із сотень вуст. Причому з різноманітних, антагоністичних і непримиренних у футболі таборів.

Скажімо, генеральний директор ФК «Шахтар» Сергій Палкін на камеру телеканалу «Украина» роздратовано кинув: «Містери так не роблять!» І повідомив пікантну новину. Виявляється, Луческу останнім часом двічі уклінно просився назад, у «Шахтар», але йому категорично відмовили.

Ну, а «Динамо», повторюся, підібрало.

Не приховував свого бажання вдруге ступити у ту саму воду, себто знову очолити український столичний клуб і вславлений Олег Блохін. А коли почув, що літнього румуна вже офіційно представили, і «Блоху» прорвало: «Це плювок. Це мені особистий плювок. Скільки мерзоти наговорив Луческу про «Динамо», про історію, про Лобановського, про традиції клубу?!! Це плювок мені в душу. Людина, яка працювала у «Шахтарі» 12 років і наговорила стільки бридкого про «Динамо»… Зрештою, почитайте світову пресу… Про його провали в збірній Туреччини, в російському «Зеніті», звідки його гнали брудним віхтем!!! Останні чотири роки він взагалі ніде не працює, бо нікому не потрібен! То скажіть, що він може зробити з «Динамо»?! Повторю: це плювок у душу. Хто завгодно – тільки не Луческу! Я не буду вболівати за «Динамо» з тренером Луческу за жодних умов…»

Володар «Золотого м’яча-1986» Ігор Бєланов також, м’яко кажучи, не у захваті від нового керманича «Динамо». «Категорично не згоден з відставкою Олексія Михайличенка, але заміною його на Луческу – просто шокований,– каже він. – Порушено неписані правила, зруйновано священні принципи українського футбольного класико щодо взаємин поміж головними конкурентами. Так було і так є не лише у футбольній Україні. Це принципи, яких дотримуються в усьому світі. Пам’ятаю, як під час гри зірок-ветеранів міг друг Христо Стоїчков обіймав та вітав усіх, але демонстративно не подав руку Луїшу Фігу. Йдеться не про геніального Фігу, йдеться про принципи. Якраз принципи та етику й порушило керівництво київського «Динамо», черговий раз зробивши хибний крок та примусивши динамівське футбольне товариство закипати від гніву».

Ще рішучіше налаштована багатотисячна армія фанів біло-голубих. «Мірча Луческу – головний тренер «Динамо»! Таке лише в жахливому сні могло приснитися! Але сьогодні це стало реальністю», – йдеться в офіційній заяві громадської організації White Boys Club.

Обурені кияни одразу ж зібрались під стадіоном і домоглися розмови з Ігорем Суркісом. Нічого путнього з неї не вийшло, і, схоже, контакт між керівництвом «Динамо» та фанатами втрачено остаточно.

«Ми до останнього вірили, – читаємо у згаданій заяві, – що це якийсь невдалий розіграш, але керівництво клубу втратило усі залишки здорового глузду, честі та гідності. Призначення 74-річного тренера, який неодноразово некоректно висловлювався на адресу «Динамо», – це плювок в очі усім вболівальникам. Пани Суркіси мали б усвідомлювати, які наслідки їхнє рішення матиме! Ми звертаємось до всіх працівників «Динамо», у яких залишилась хоч крихта самоповаги: все, що вам залишається в цій ситуацій, – написати заяву на звільнення. А всіх вболівальників, кому болить за «Динамо», просимо слідкувати за повідомленнями нашої спільноти – акції протесту не змусять себе довго чекати…»

Цікаво читати нині про футбол у соціальних мережах. У цьому бурхливому морі лише лінивий ще не висловився про Луческу. Пишуть навіть ті, хто плутає Луческу з Емінеску, котрі футбол не дивляться, але вірші колись читали. Отже, думок і перспектив щодо розвитку подій – незліченна кількість. Вони почасти діаметрально протилежні. Від категоричного – «Агонія!» до в’яло-дуркуватих: «А чим «старе» обличчя гірше «нових»! Все у зеленому тренді, і у футболі також – буде по-дурному і весело!» Хтось волає: «Дайте працювати молодим українським тренерам – Максимову, Скрипнику, Вернидубу!..», хтось запевняє, що це вже динамівське дно і виходу нема: «Світ навиворіт! Називали «циганом», тепер доведеться скандувати «Містер!»…

В тій же соціальній мережі хтось вдало запримітив вражаючу подібність Мірчі Луческу з Будулаєм, героєм радянської кінострічки.

«Повернення Будулая», – пишуть…

Чим обернеться те «повернення» – спрогнозувати важко. Тхне, відгонить соціалістичним реалізмом…