Студентське інтернет-радіо «Radio BG» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка можна без перебільшення назвати «місцем фахової сили»: тут нинішні здобувачі факультету журналістики, майбутні медійники отримують перший практичний фаховий досвід «радійництва», творчо розкриваються, як кажуть, «убиваються в колодочки».

Півтора року цією навчально-виробничою лабораторією керує Костянтин БАКАЄВИЧ. Знавець своєї справи, як мовиться, не з підручників. Активно аналізував медіа, зокрема digital-платформи, консультував ведучих, експертів, політиків як їм поліпшити контент, наростити популярність. Мав поважну клієнтуру не лише в Україні, а й в ОАЕ, США.

– Поступово, – ділиться Костянтин Олегович, – ця діяльність вилилася в наукову роботу про трансформації медіа. Проте, як платформи «YouTube», «Instagram», «Facebook» розвиваються в медіапросторі України та не тільки. Вирішив, що мого досвіду і знань не забракне на дисертацію, яка б стала у пригоді майбутнім науковцям та здобувачам вищої освіти. І 2022 року подав документи до аспірантури. Одразу в декілька вишів, зокрема і в Університет Грінченка. Так склалося, що перші іспити були саме тут. Я їх склав, а отже відпала потреба шукати кращого добра. Тим паче відгуки, які чув про Грінченків університет, були значно кращі за багатьма параметрами від інших вишів, куди подав документи.

Вже після закінчення першого курсу отримав пропозицію очолити «Radio BG» і працювати зі студентами. Розумів: доведеться виконувати багато технічної роботи. Тому мусів швидко вникати в усі деталі, освоюватися не гаючи часу.

Зі свого досвіду роботи в різних колективах знаю: там, де проблеми з комунікуванням, там завжди збої в роботі. В нашому університеті на це дуже зважають. І я щасливий, що можу внести свою частку праці, щоб покращити комунікацію, допомагати майбутнім журналістам фахово виростати, творити якісний контент.

– Тобто студенти вже з першого курсу можуть набувати в студії «Radio BG» професіного досвіду?

– Саме так і навіть більше. Ми знайомимо з нашим радіо абітурієнтів і школярів. У традиційний «День гостини» університету чи факультету в нашій студії завжди людно. Наші юні гості пробують себе в цій царині – і тоді народжуються перші записи.
Наше радіо, попри те що є центром компетентності факультету журналістики, співпрацює з усіма навчальними підрозділами університету. Звісно, майбутні журналісти – найактивніші і найпродуктивніші. Вони створюють авторські програми, записують пісні, музичний супровід для різних імпрез, зокрема ддя традиційного конкурсу-звіту «Ось ми які». Скажу більше – в цій студії, голосами наших студентів заговорили герої півтора дясятка мультфільмів, багатьох аудіокниг. Це неабиякий досвід.

– Переглядаючи сайт «РадіоBG», була приємно вражена записами студентських програм. Цікаві думки, розкута розповідь, професійні запитання до співрозмовників, гарна мова… На Вашу думку, це природний дар чи Ви навчаєте цієї майстерності в радіолабораторії?  

– Гадаю, передовсім, це талант. Студентів з гарною дикцією відразу видно. Звісно, таких не загал, але ми підтримуємо, заохочуємо всіх, хто має бажання. реалізуватися на радіо. Найперше, допомагаємо долати природну боязнь мікрофона, живого спілкування зі співрозмовником, з аудиторією слухачів. Вчимо техніки монтажу, тренування голосу. Так, це дуже велика робота і не кожен студент до неї готовий. Нею треба всерйз «захворіти», щоб твій голос і думка не краяли ефір. Це все великі повсякденні напрацювання – тільки так наші студенти професійно виростають.

–  Ваша радіостудія – і навчальна аудиторія, і база практики?

– Саме так, тут і навчаються і практикуються у радіожурналістиці. Другокурсники проходять у нас коротку навчальну практику, а четвертокурсники – двомісячну виробничу. Є ще й переддипломна практика, на базі якої пишуть бакалаврські роботи, створюють магістерські проєкти. Впрожовж навчального року у нашій радіостудії маємо близько 80 практикантів.

–  На Вашу думку, яку роль відіграють університетські медіа в підготовці майбутніх журналістів?

– Переконаний, що це чудова можливість для студента фахово реалізуватися вже в стінах вишу. Уникнути звичної для багатьох «психологічної ломки», коли дипломований фахівець береться до праці. Так, під час навчання майбутні радіожурналісти можуть підпрацьовувати десь-інде: в кав’ярні, в KFC, в McDonald’s.  Але саме тут, у студії, працюючи з мікрофоном, насичуючись енергетикою ефіру, вони кайфують. І від процесу творення, і від готових радіопрограм. А справа викладача, завідувача навчальної лабораторії – закохати здобувача у журналістику.

–  А що Вас надихає у Вашій роботі?

–  Я якраз із категорії людей, які «хворіють» журналістикою. Яких захоплює, окрилює відмінний результат. Я щасливий, коли з’являється класний студентський продукт, коли він бере участь у якомусь творчому конкурсі, коли на базі цього продукту твориться бакалаврський чи магістерський проєкт. Я майже завжди працюю не за мікрофоном, а за кадром – як редактор, як менеджером. Так, я веду блог, беру інтерв’ю у фахівців різних напрямів. Але у цій студії все ж таки люблю перебувати «за кадром». Так цікавіше керувати процесом.