У вщерть заповненій залі Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася відкрита лекція «Фактори економічного розвитку» вченого-економіста Романа Шеремети.

З ДОСЬЄ «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»:
Роман Шеремета – спеціаліст в експериментальній економіці та теорії ігор. Знання у цих областях застосовує в багатьох інших дисциплінах: поведінковій економіці, конфліктології, теорії галузевих ринків, економіці праці й держсектору. Доктор філософії з економіки, професор Школи менеджменту імені Уезерхеда при Університеті Кейс Вестерн Резерв (Weatherhead School of Management Case Western Reserve University (США). Входить до складу редколегії видання Journal of Economic Behaviour and Organization з третьої категорії рейтингу Academic Journal Guide. Кращий науковець України за версією журналу «Forbes» 2015 р.

У рамках лекції презентували книжку «Реформація. Успіх Європи і шанс для України» (за редакцією Романа Шеремети та Ольги Романенко). Присвячену 500-річчю Реформації. Науковці з п’яти країн світу проаналізували причинно-наслідковий зв’язок між Реформацією та подальшим економічним і науковим розвитком європейських держав. Головна ідея цієї праці, наголошувалося на презентації, – показати, що світоглядні зміни на користь біблійних принципів, як це сталося під час Реформації, мали величезний позитивний вплив на розвиток Західної Європи та світу.

По завершенню лекції Роман Шеремета поспілкувався з кореспондентом «Грінченко-Інформу».

– Пане Романе, чи не відбувається підміна дефініцій, коли замість теми реформ йдеться про Реформацію?

– Так, це зовсім різні речі! Просто Реформація привела до реформ. Реформація – це був рух змін, переміни людської свідомості. Реформи – це конкретні кроки. Скажімо, ми можемо реформувати освіту тощо.

– Лекції, презентації книжки – цим, очевидно, не обмежується Ваша діяльність?

– Звісно. Ми плануємо зустріч з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич, щоб обговорити питання подальшого ходу освітньої реформи. У світі є багато науковців, готових долучитися до цього процесу і допомогти Україні знайти ті оптимальні механізми, якими зможемо підняти рейтинг українських університетів. Зокрема, особисто я планую готувати лекції, презентації для університетів саме про те, як покращити їхній рейтинг, як робити якісну наукову роботу, щоб публікації про це йшли у топових наукових журналах, цитувалися тощо. Це дуже важливо, бо якість наукових публікацій – це 60 % рейтингу університетів. Так само потрібно привозити більше закордонних спеціалістів, інтегрувати українську науку в міжнародне середовище, і таким чином ми теж будемо проводити реформи. І, звичайно, якщо буде можливість, більше долучатимуся до конкретних обговорень законопроектів, програм тощо. Це, як на мене вкрай важливо: перш ніж проводити будь-які реформи, слід долучати думку науковців, особливо ту, яка базуються на певних дослідженнях. Бо реформи, які нині втілюємо, вже проведено в багатьох країнах, а тому варто запозичити їхній досвід. Але при цьому слід враховувати унікальність української культури, суспільства і підходити до таких зрушень виважено і системно.