Провінція Квебек – це та частина Канади, де природа змінюється миттєво і виразно, а кожна пора року має свої унікальні риси. Барвиста і м’яка осінь поступається місцем раптовій сніжній зимі, що в залежності від примхливого настрою схильна до різкої зміни температури. Така бажана весна часто не поспішає з’явитися вчасно, а літо приносить вологість і спеку. Погодні «гойдалки» сезонів визначають ритм життя самих мешканців і формують культурні особливості регіону. Саме тому для місцевих головне питання дня –  «Яка сьогодні погода?»

Засніжені будні

За офіційними даними, зима тут розпочинається 21 або 22 грудня. Приблизно тоді мороз досягає позначки -10°C. Сніг вкриває вулички Монреаля і Квебека пухкою ковдрою, що подекуди перевищує 50 см. Січневі морози інколи сягають -30°C, проте навіть у такій холоднечі життя не завмирає, повітря переповнюється ароматами святкових ярмарків. У лютому місто Квебек перетворюється на сцену для чарівного карнавалу, символом якого є Bonhomme, тобто сніговик. Стару частину міста заповнюють льодові скульптури, власники ресторанів пропонують дорослим туристам гарячий сидр, а дітям цукерки з кленового сиропу, зроблені просто неба. Місцеві жителі влаштовують перегони на санчатах. Від столиці провінції не відстає і людний Монреаль: ледь не кожен тиждень тут проводять різноманітні вуличні фестивалі та івенти.

Цікавий факт: канадці успішно пом’якшують для себе тривалі морози фізичною активністю. Майже у кожному великому  місті можна знайти відкриті ковзанки і майданчики для гри в хокей. Більшість таких локацій безкоштовні для відвідування зі своїм оснащенням (кожен у канадській родині зазвичай має щонайменше одну пару ковзанів). Роздолля і для любителів лиж. Окрім незліченної кількості спортивних клубів і курортів, що пропонують усе необхідне для цієї активності, є ще й «ski de fond», катання на лижах по рівній місцевості. Воно тут надзвичайно популярне й масове: звичайні міські парки переповнені лижниками. Звичне для Канади правило: коли ти ховаєш свій велосипед від холоду, то з комори вже треба діставати лижі і ковзани.

Кленовий смак весни

Її перші сторожкі кроки чути у двадцятих числах березня. Довшає день, а вулиці тонуть в рештках снігу, насипаного впродовж усієї першої половини місяця. Починається збір кленового сиропу, місцеві називають цей час періодом «cabane à sucre», тобто сезоном цукрових хатинок, коли ферми стають доступними для відвідувачів, пропонуючи їм традиційні страви з клейкою, ароматною золотою рідиною. Найактивніші «кленові жнива», коли температура вдень сягає +5°C, а вночі опускається до -5°C. Далі теплішає, починають розпускатися бруньки, тоді сік втрачає свій аромат і смак.

Зібравши свій солодкий символ, Канада готується до Великодня. На поличках і вітринах магазинів з’являються шоколадні яйця, всідаються щоколадні кролики найрізноманітніших форм і розмірів.

А вулиці великих міст розквітають: міські служби Монреаля і Квебека висаджують сотні тисяч тюльпанів і нарцисів. Згодом їх замінять лілії, за ними настане черга чорнобривців і троянд. І, звісно ж, у свій час парки наповнять аромати бузку.

На вулиці міст повертаються й «банди» бешкетників-єнотів. Заспані після холодів, кволо виходять із нірок у пошуках їжі. Найперше – на смітниках. Цим заклопотані й бабаки. На початку весни вони нагадують невеличких пошарпаних хом’яків, а посеред літа стають пухнастими і вгодованими, більшими за домашнього кота.

До цієї екзотичної  міської компанії долучаються ароматні скунси і дрібні смугасті бурундучки, які час від часу дивують туристів.

Фестивальне літо

У другій половині червня Квебек поринає в літо – спекотне, яскраве, наповнене музикою, танцями, мистецтвом. Відкриваються кіоски зі смачним канадським морозивом.  У День святого Жана (24 червня) нічне небо сяє феєрверками. На берегах річок палають вогнища, а люди співають народні пісні.  Видовище дуже нагадує наше Купала.

Липень приносить у Монреаль фестивальні ритми джазу і квітчає небо феєрверками. Цей «фестиваль вогню» майже місяць занурює монреальців і гостей міста у красиве розмаїття тематичних шоу. А столиця провінції перетворюється на суцільну розважальну арену, де кожен знаходить для себе щось цікаве.

Міська інфраструктура у провінції Квебек дозволяє людям активно займатися собою. Вулиці Монреаля оснащені окремими велодоріжками. Тут рясно майданчиків для гри у волейбол, теніс, петанк та стадіонів для бейсболу і футболу, класичного й американського. А ще в усіх районах міста є відкриті і закриті громадські басейни. Безкоштовні. А там, де є доступ до річок, озер чи каналів, люди охоче практикують рафтинг, греблю і серфінг.

Осінь у барвах щастя

У вересні природа раптово змінює зелені вбрання на золоті і багряні. Осінь у Квебеку – це ніби яскрава картина, написана Марією Примаченко: кленові ліси розфарбовані в усі відтінки червоного, жовтого та помаранчевого (залежить від сортів клену), яскраво блакитне небо, соковита зелена трава й неодмінні для міста хризантеми, що наповнюють просторінь гіркуватим ароматом. Дороги  поміж горами перетворюються на тунелі з осіннього листя і ялиць, а земля дихає запахом дощу й свіжості.

На початку вересня – знаменитий  «Montreal Ukrainian Festival»: містяни і гості знайомляться з українською культурою. В Канаді проживає чи не найчисельніша українська діаспора. Від початку рашистського вторгнення в Україну організатори фестивалю організували збір фінансової допомоги на потреби ЗСУ.

У середині жовтня канадці святкують День Подяки. Сім’ї збираються за столом, щоб подякувати за всі блага цього світу. Після цього свята комфортна осіння атмосфера стає містичною. Будинки заплітають у штучне павутиння, а на ґанки виставляють гарбузи, порізьблені гримасами, які до кінця місяця видозмінюються, адже білки радо виїдають смачну серцевину, роблячи так звані «ліхтарі Джека» ще моторошнішими. Люди чекають ночі на 31 жовтня, коли вулиці заповнюються казуовими  привидами й відьмами, які стукають у двері з веселим вигуком «цукерки або життя!».

У Канаді, і Квебеку зокрема, процвітають традиції збору врожаю. Для аграріїв це робота, а для пересічних людей – можливість весело провести час із сім’єю чи друзями, прогулятися на свіжому повітрі і за зниженою ціною самотужки зібрати для себе фермерські екологічні плоди і ягоди. Тож на початку осені в Квебеку всі охочі можуть долучитися до збору полуниці, чорниці, лохини і яблук.

Кожна пора року тут ніби  чарівна мозаїка, наповнена власним кольором і мелодією. Сезонні зміни та події, що їх супроводжують, барвлять повсякденність яскравими фарбами та емоціями. Це край, де зміна сезонів сприймається як окремий світ, коли кожен день дарує нову незрівнянну історію.