Подейкують, є один шанс з 10 000, що коли-небудь вам пощастить знайти пагінчик конюшини з чотирма листками. Бо той, хто його знайде, матиме неабиякі вдачу та щастя.

Чому ж тоді собі за символ Ірландія прийняла не оте чотирилисте диво, а звичайнісінький трилисник? А тому, що його ірландцям обрав їхній покровитель Святий Патрик, бо у трилиснику бачив образ Святої Трійці.

День Святого Патрика є національним святом цієї країни і мільйонної ірландської діаспори в усіх куточках світу. Цей день офіційно шанований і в Нігерії, де багато працювали ірландські місіонери, і в Мексиці, бо там за незалежність країни билася артилерійська бригада Святого Патрика.

З трилисником пов’язують переказ, датований 1727 роком, про навернення Святим Патриком Ірландії в католицизм. Історичні записи про самого святого скупі й розмиті. Він народився в Британії IV або V століття, коли ці території ще контролювала Римська імперія, яку, втім, уже руйнував занепад. Юнаком його захопили в рабство і відправили до Ірландії. Пізніше Патрик став священником, щоб проповідувати християнство. У переказах стверджується, що він помер 17 березня. Цей день ірландці і вибрали для вшанування свого святого.

Сам Патрик нібито залишив розповідь, як одного разу йому явився янгол з настановою повернутися до Ірландії місіонером. Отак проповідництво святого обезсмертило трилисник як сакральний символ країни.

Найдавнішу письмову згадку про цю рослину містить ботанічний трактат авторства  британського священника Калеба Трелкельда, виданий у 1727 році: «Цю рослину носять люди на капелюхах щороку 17 березня (що називається Днем Святого Патрика), – читаємо у цій книжці. –   Це сучасна традиція, згідно з якою він за допомогою цієї трилистої трави символічно пояснював їм таємницю Святої Трійці. Однак, коли вони змочують її у своєму «морському зігрівальному напої», вони часто надто захоплюються алкоголем, що аж ніяк не є належним способом вшанування дня Господнього. Це помилка, яка зазвичай призводить до розпусти».

Понад тисячу років День Святого Патрика був для ірландців суто релігійним, коли родини відвідували богослужіння. Але з часом свято таки зрушило свої «канонічні межі», щоб стати загальнонаціональним символом ірландської культури. Цей день дарує кожному надію на вдачу, яку має принести… ні, не святий, а хранитель мирських скарбів, верткий і хитрий чарівник-лепрекон.