Американська співачка Сабріна Карпентер остаточно закріпила свій статус не лише як поп-зірки, а й культурного феномена. Її європейський тур «Short n’ Sweet» став музичною подією, відобразивши сучасні тенденцій у поп-культурі, фемінізмі та самовираженні.

Розпочавшись навесні в Дубліні, він охопив понад 20 міст Європи, включно з Лондоном, Парижем, Берліном, Амстердамом та Стокгольмом. Цей перший арена-тур Сабріни супроводжував презентацію її шостого студійного альбому, що дебютував у лідерах рейтингу «Billboard 200» і швидко став платиновим.

Попри успіх турне, європейські фанати розкритикували співачку, назвавши високу вартість квитків на її концерти «кримінальною». Соцмережі вибухнули скаргами на проблему доступності таких культурних подій для молоді.

А ще на Сабріну вилилося достобіса голобельщини через її відверті образи та хореографію. Під час виступу в Парижі співачка виконала елемент, який багатьом видався занадто сексуалізованим. Однією з фішок цього туру була пісня «Juno». Виконуючи її, співачка імітує різні сексуальні пози, які змінюються залежно від перебування – від зворотної ковбойки та шпагату, до класичною місіонерською позою. На концерті в Парижі Сабріна імітувала «позу втрьох», яку називають «Ейфелевою вежею». Очевидно, на знак ушанування цієї культової архітектурної пам’ятки.

Думки аудиторії різко розділилися.

Хтось осуджував. «Рекламувати сексуальні позиції переважно неповнолітній аудиторії? Я її схвалюю, але це неприйнятно». «Мені байдуже, це жінка, яка впевнено висловлює свою сексуальність чи просто розважається… Це просто огидно і не потрібно». «Вибачте, але в залі є маленькі діти , і це вже занадто».

А хтось захищав співачку, аргументуючи неможливістю обмежувати жіночу сексуальність і самовираження.  «Її музика не для дітей, і якщо ви як батьки не стежите за тим, що слухають ваші діти, це ваша провина».  «Якщо приводите своїх дітей на її концерти, це залежить від вас… ви СЛУХАЛИ її музику?». «Вона дуже чесно каже, що її музика не для дітей. Ви, батьки, несете відповідальність за те, що привели їх на її концерт». «Не можна засуджувати дорослу жінку за її особисті вподобання. Вас ніхто не змушував відвідувати її концерт. Вона має право проявляти себе так, як вважає за потрібне».

Сама Карпентер не залишилася осторонь дискусії. Захищалася від негативної реакції на її сексуалізовані костюми та концертну хореографію.

– Ви все ще час від часу зустрічатимете маму, яка матиме тверду думку щодо того, як вам слід одягатися, – зауважила в інтерв’ю журналу «Time». – І на це я просто кажу: не приходьте на шоу, і це нормально. Шкода, що це колись було предметом критики, бо, чесно кажучи, найстрашніше у світі – це вийти на сцену перед такою кількістю людей і робити вигляд, ніби це ніщо. Якщо єдине, що тобі допомагає в цьому, – те, наскільки комфортно ти почуваєшся в одязі, тоді це те, що ти маєш робити.

Багатьом фанатам цікаво, чи Сабріна втілює власні ідеї, чи це продуманий «продукт» шоу-бізнесу. У соцмережах висловлюють припущення, що зірку можуть змушувати до певного іміджу, що колись вона, як дехто з її попередниць, таки зізнається у тискові менеджерів шоу-індустрії. Сама ж Сабріна в численних інтерв’ю говорить про амбіції, контроль над творчим процесом і про бажання «перевизначити роль поп-зірки у сучасному світі». Втім, дискусія на тему «справжності артисток» не втрачає актуальності – звісно, як ширше питання про свободу жінок у поп-індустрії.