Під завісу традиційних «Грінченківських днів» на честь 161-ліття Бориса Грінченка у столичному університеті його імені демонстрували документальну стрічку «А між снарядами – життя. Мій соколик».  Хвилюючу історію київської родини Сидоришиних вітворили на екрані магістранти факультету журналістики Дар’я Скирта-Скрипченко,  авторка ідеї і сценарію, та оператор і режисер монтажу Денис Вигонний.

Головним героєм фільму став 22-річний  Кирило Сидоришин (позивний «Сід»), який  з перших днів вторгнення росіян на нашу землю пішов добровольцем на фронт і загинув смертю героя.

Кінооповідь про нього –  це короткі монологи родини Сидоришиних: мами  Анни, сестри Софії, брата Максима, друзів, бойових побратимів. Творці стрічки майстерно використали світлини з родинного архіву,  любительські відеозйомки самого Кирила, які він надсилав з фронту. Життєлюб, людина весела, добра й вольова, люблячий син, брат,  бойовий побратим – таким постав перед глядачами  герой новітньої російсько-української війни. Класичний прототип художнього образу молодого, самодостатнього, патріотичного українця, який добровільно пішов обороняти свою землю, свідомий небезпек і випробувань, які на нього очікують.

У фіналі цього родинного кінопортрета лицаря – зворушливі кадри народження нового життя: племінник Кирило прийшов у світ за рік після смерті його героїчного тезки-дядька.

Разом із студентами-грінченківцями фільм уперше побачила й Анна Сидоришин, мама полеглого героя. І після фінальних титрів, пригортаючи до грудей багряні троянди, сердечно дякувала творчій групі за талановиту роботу, а всім присутнім – за пошанування її Кирила.

Є велика правда в уже звичному для нас гаслі: «Героям слава!»  Бо герої – серед нас.