Вночі подивився фільм «Не дивися вгору»… Вчені-астрономи виявляють, що до планети Земля рухається величезний астероїд, який зіткнеться з нами за пів року. Астрономи б’ють на сполох і поширюють жахливу новину в політикумі. Їх запрошують до Білого дому, де президентом – білявка у виконанні Меріл Стріп.

Їх тримають в приймальні кілька годин. Очевидно, в політиків є важливіші справи. Коли балакають з президенткою і її командою, то виявляється, пані президентка думає найперше про рейтинги, як виглядає в телевізорі, як перемогти на виборах. Сприймає цю небезпеку не як смертельну загрозу, а як інструмент політтехнологій.

Вони виходять на телешоу, підкреслено оптимістичне, там слова про смертельну загрозу подають з «шутачкамі-прібаутачкамі»… Фільм показує, що сучасний світ настільки «поїхав стріхою», що все в ньому перетворилося на шоу: відосики, жартики…

Напрошується висновок: не тільки Україна «сказилася», обираючи під час війни головнокомандувача, який двох слів зв’язати не може, але й світ рухається в тому ж напрямку…

Читаю відгуки і бачу, що буквально всі проводять аналогії між кіношним главою адміністрації Білого дому і нашим Єрмаком…

Чи стане цей фільм і подібні йому ліками для світу? Ну, якщо таких творів з’явиться багато, то є надія. Отже – тільки «Не дивися вгору». Або давайте просто «перестанемо стрілять»…