Київський клуб колекціонерів скликав традиційне щомісячне велелюддя збирачів. Це гамірне дійство мимоволі втягує – під одним дахом виставка, мистецький ярмарок, антикварні торги, дискусійний майданчик і зібрання людей одержимих, для яких захоплення стало сенсом життя. Справді зійшлися «хранителі часу», збирачі сподіваного і несподіваного: монет, старих ікон, антикварного посуду, порцеляни, прикрас, речей часів Другої світової війни із символікою гакенкройцу, орденів, медалей та значків СРСР, джинсів і навіть… шахів із хлібного м’якуша.

Запальні торги та обміни, біля кожного «вітринного» столика громадяться зосереджені мисливці за колекційною здобиччю. Найбільше тут нумізматів. Через зростання ціни на унцію срібла хтось шукає можливості поповнити свої колекційні скарбниці не за всі гроші світу. А когось цікавить не лише благородний метал: прицінюються до набору монет державних символів України з підписом Залужного.

Хлопець років двадцяти пропонує сивоволосому колекціонерові обмін. Той, трохи повагавшись, погоджується. Потиснули руки – обмін завершено, обидва сяють од задоволення.

– Я захоплююся нумізматикою близько чотирьох років, – говорить Олександр. –  А цей зліт колекціонерів відвідую втретє. Приїжджаю сюди, щоб поповнити своє зібрання  новинкою, обміняти те, що маю. Та й поспілкуватися з однодумцями.

… Біля столу з посудом дві жінки мило розмовляють про колекційні набори порцеляни. Обговорюють свої домашні скарби, показують одна одній фото, милуються красою візерунків.

А у сусіда поряд, серед годинників, фотоапаратів та окулярів – шахи дивовижної краси. Уже згадувані, з хлібного м’якуша, виготовлені руками ув’язнених. Важко повірити, що така витончена робота народилася в тюремних стінах. 20 000 гривень – лише на перший погляд дорого, бо такого мистецького товару не знайдеш у жодному антикварному магазині чи салоні, це єдиний екземпляр і тут, поміж сотні столів.

Зате старовинних ікон –  дерев’яних, у золотих і срібних окладах, а також давніх коштовних хрестів виставлено чимало. Один із поціновувачів не приховує щастя: повертається додому з новим раритетним придбанням для своєї колекції.

А джинсів не бажаєте? Просто на підлозі чоловік пропонує старі моделі. Із тих епох, коли серед стандартного радянського молодіжного вбрання джинси були знаком вибраних, ледь не еліти. У цій колекції вибір справді великий, але покупців чомусь не проваблює.

На столі перед усміхненою господаркою – акуратні пасма срібних каблучок, ланцюжків, сережок, підвісок. Деякі привертають увагу відвідувачів виблисками кристалів Swarovski. Господарка чемно вітається з кожним, хто зупиняється біля її столу, показує прикраси, розповідає цілі історії кожної. Хтось просто слухає і милується виробами, хтось прицінюється, а хтось щасливий придбати красивий подарунок. Інколи справжня цінність не лише в унікальності речі, а й у людині, яка її пропонує.