Я приїхала сюди через війну. Ця дорога не була плановою подорожжю чи мрією про нову країну – швидше необхідністю знайти безпечне місце. Але з часом це місто почало відкриватися для мене по-іншому – красою будівель, площ, затишком вулиць, таїною пам’ятних місць, насичених історією.

Центральна площа Марієнплац –  справжнє серце Мюнхена. Вона задає йому життєвий ритм. Її архітектурна велич заворожує. Нова ратуша – неоготична будівля з численними декоративними елементами, баштами і скульптурами. Магнетична, притягальна, деталі її фасаду хочеться розглядати знову і знову.

А Одеонсплац неподалік має інший «характер». Ця площа стриманіша і врочистіша. Тут домінує монументальна споруда, створена під впливом італійської культури. Додає простору величі, а людському оку – відчуття  історичної глибини.

Серед архітектурних символів міста особливе місце за Фрауенкірхе – головним собором, який легко впізнати за двома вежами з куполами. Зовні на вигляд доволі стриманий, і в цьому його унікальна особливість. Усередині простір, розлогий, умиротворений, знахідка для відчуття рівноваги й тиші.

А як у цій скарбниці архітектурних перлин Мюнхена оминути славну Резиденцію? Колишній палац баварських правителів поєднав своїм видом різні стилі – від ренесансу до бароко. Інтер’єри, багато оздоблені, демонструють історичну розкіш і мистецькі традиції.

Серед храмів Мюнхена невелика барокова церква Азамкірхе вирізняється насиченістю деталей: інтер’єр, прикрашений скульптурами, орнаментами і складними композиціями, створює враження динаміки та глибини.

Справжньою оздобою міського простору є Англійський сад. Тут природний ландшафт гармонійно поєднано з продуманими архітектурними елементами – алеями, мостами та павільйонами.

Гармонія – добрий знак мюнхенської архітектури. Тут зріднилися різні стилі: готика, бароко, ренесанс і сучасні рішення. При цьому місто цілісне на вигляд, будівлі не конкурують між собою, а доповнюють одна одну. І цей його гармонійний вид заспокоює, лікує душу природною красою.

Дякую тобі за зцілення, Мюнхене!