Холодна зала, замуровані цеглою вікна, стара ліпнина на стелі, англійська мова серед глядачів. Що ж тут відбуватиметься? Ми побачимо нову  театральну постановку Ярої мистецької групи з провокуючою назвою «Тичина, Жадан і Собаки», створену за поезіями зі збірки Павла Тичини «Замість сонетів і октав» і на музику гурту  «Собаки в космосі».

«Яра» ось  уже двадцять років творить вистави на базі української поезії у всесвітньо відомому нью-йоркському експериментальному театрі «ЛяМаМа». Ідея цієї постановки належить Вірляні Ткач, керівникові проекту, американській режисерці українського походження.

Виставу з поезіями Павла Тичини  вже ставили в Центрі Леся Курбаса та на « ГогольFestі», і вона мала неймовірний успіх. Про Тичину Вірляна Ткач каже: «Унікальний поет, який мав складну долю. Він постраждав за збірку «Замість сонетів і октав»:  не перевидавав її, і про неї ніколи не згадували».  Зрозуміло, бо це були не просто модернові вірші, а вірші про добу вбивства і нищення культури. Збірку, що вийшла у 1920 році, більшовицька критика відразу зустріла вороже…

Виставу почав і супроводжував своєю грою бандурист представник знаменитого роду музикантів  Юліян Китастий, який  народився і виріс в американському Детройті. До слова, сам Павло Тичина віртуозно грав на бандурі.

…П’ятеро акторів:  Лариса Руснак, Микола Шкарабан, Роберт Фельфман, Мальвіна Салійчук, Владислав Оніщенко. На задникові-екрані спалахують поетичні рукописні рядки Тичини.  Мовби оживають, переплавляються в дію,  у музику,.. стають проекцією нашої поведінки.

Поетичні діалоги Тичини про життя і смерть зграйні з авторськими піснями гурту   «Собаки в космосі».  Сцена раптово змінюється і замість бандури лунає рок. Час перегукується з часом. Взагалі, сценічна постановка збудована на порівняннях і паралелях. Гру акторів і вірші Тичини змінює музика, пісні на слова Сергія Жадана. Композицію «10 праведників» музиканти виконали «на біс».

Не знаю, чи так було задумано, чи збіглося, але саме приміщення  Київської малої опери теж стало декорацією до вистави,  наповнило її духом  часу. Йдеться про колишній Клуб трамвайного депо на Лук’янівці. Спершу це був «Народний дім тверезості». А потім чого тут тільки не було: нічліжка, заїжджий двір, читальня, їдальня, амбулаторія.  На другому поверсі містилася театральна зала. Тут виступали   корифеї українського театру Панас Саксаганський і Микола Садовський, співав Олександр Вертинський. Тут поставив одну з перших своїх вистав геніальний Лесь Курбас.

…Потріскані стіни будівлі, немов зморшки на обличчі у поважної дами, що в молодості була  красивою і хоче повернути частинку минулого. А в тому минулому бачимо наше сьогочасся. Таким, як є.