«З фронтового альбому» –  так називається фотовиставка Олександра Клименка, що днями відкрилася у Національному музеї історії Другої світової війни. Організатори спеціально приурочили цю подію до Дня Незалежності, бо сьогодні там, на Східному фронті, ми відбиваємо агресію сусіда-ворога, якому хворобливо муляє існування самостійної України.

Сашко Клименко – визнаний літописець нинішньої війни: часто до своїх фотографій, які регулярно з’являються в газеті «Голос України», додає власні роздуми, коментарі, розповідає про своїх героїв. І на цій виставці великоформатні світлини подано з короткими поясненнями.

Ми стоїмо із Володимиром Жемчуговим, нашим легендарним героєм-розвідником, та його дружиною Оленою перед фото, на якому зафіксовано момент обміну. Володимир втратив у полоні руки і зір. Каже, що під час обміну чув лише розмови людей та клацання фотоапарата, – то працював Сашко Клименко. А ще Володимир пригадує, як штатний служка російської телепропаганди англійський журналіст Грем Філіпс говорив дурниці, ставив йому болючі запитання. Провокатору хотілося, щоб Володимир зірвався, щоб, можливо, обмін не відбувся, – тоді вийде «гарна» картинка для «правдивих» російських ЗМІ. І ось після полону, частково поновивши зір в одній із закордонних лікарень, Володимир прискіпливо вдивляється у фотографію зі свого обміну: його міцно обіймає дружина. Каже, цікаво порівняти слухові образи із зафіксованою дійсністю.

Ось прониклива фотографія молодої жінки, яка тримає в руках портрет загиблого чоловіка. Жаль і сльози кривлять її вуста. Сашко пояснює: «Хода людей після військового параду. 24 серпня 2016 року. Світлана Дощенко – вдова Геннадія Дощенка, добровольця Правого Сектору з Кривого Рогу. Загинув 17 червня 2015 року».

А ось «весела» фотографія з човном.  Одна мить на передовій, але короткий коментар автора дає нам ціле епічне полотно нашої героїчної і водночас трагічної дійсності: «Микола Флерко («Танчик») та Володимир Юревич («Моїсей») у Пісках. Насправді човен використовувався, як сани для підвезення дров. 2 січня 2015. Танчик загинув 28 лютого 2015 року у Пісках від міни. Супроводжував двох журналістів – Богдана Росінського та Сергія Ніколаєва. Фоторепортер газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв тоді теж загинув від осколків».

Коментар до однієї з фотографій Сашко завершив так: «Я – журналіст, я повернувся. Хлопці, наші захисники, залишились там. Не забувайте про них, не звикайте до війни і до смертей, які звуться статистикою втрат!»

За кілька років тривалих відряджень на Східний фронт  Олександр Клименко зробив тисячі світлин – найкращі з них увійшли до третьої його книжкової збірки «Фронтовий альбом», яка обачила світ минулого року. Це яскравий літопис героїзму і подвигу, самопожертви наших захисників. Книга-літопис уже стала раритетною, один із примірників автор подарував Генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу, коли той був у Києві з офіційним візитом і відвідував Верховну Ради. Сашко давно знімає війну. Від середини дев’яностих, коли спалахнули збройні конфлікти в Югославії. Знімав участь українських миротворців у Лівані, Кувейті, Ліберії, Сьєра-Леоні…

Працював у «Сільських вістях», а від дня створення – в «Голосі України». Він визнаний літописець сучасної української історії, автор фотоальбомів «Україна.10 років поступу», «Миротворча діяльність українського війська. Перше десятиліття», «Крізь вогонь і сльози».

Його світлини, як, наприклад, внесення синьо-жовтого полотнища до парламенту 24 серпня 1991 року, стали класикою фотографії і символом новітньої української епохи.

Відкриваючи виставку, міністр культури Євген Нищук згадав події на Майдані, літописцем яких теж був Олександр Клименко. Тоді він отримав поранення від гранати, що впала прямісінько під ноги. За відданість професії Олександра Клименка нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. А першу Сашкову нагороду згадали на відкритті виставки друзі. У далекі студентські роки Сашко прийшов на якесь свято із медаллю на піджаку. Для всіх це стало несподіванкою: «Звідки?» Ніхто тоді не знав, що під час військової служби, яку проходив у Києві, Сашко Клименко врятував двох потопаючих дітей.