Віктор Лісовол нарешті повернувся додому. У вишгородський багатоповерховий будинок, де зі співочою дружиною прожив-протворив серед музики і книг останні 7 літ свого земного буття.

Про «невідомого автора найвідомішої пісні» ми розповіли у нарисі «Характерник». Відтепер з фасаду дому 6-Г по вулиці Шолуденка зоритиме його парсуна, викарбувана на гранітній плиті.

Відкриття меморіальної дошки стало святом не лише для мешканців довколишніх багатоповерхівок чи й для всього Вишгорода: на вшанування пам’яті про бандуриста і композитора приїхали знакомиті столичні гості: співавтор пісні «Наливаймо, браття…» поет Вадим Крищенко, письменники, артисти, самодіяльні митці, зокрема учасники легендарного Хору «Гомін» імені Леопольда Ященка, з яким Віктора Лісовола єднало багаторічне побратимство.

Ініціював та організував цю знакову подію Валерій Виговський, міський депутат і голова благодійного фонду «Покоління». «Таке відчуття, що поки відповідні органи займаються державними справами, культурою починають займатися волонтери», – прокоментував у соцмережах учасник урочистостей, керівник ансамблю «Козацькі забави», народний артист України Андрій Верес.