Пізанська вежа в історичному серці Києва – хто в таке повірить? Але часом  Софійську дзвіницю порівнюють зі знаменитою вічно похиленою перлиною архітектури. Втім, відхилення верхів’я величного купола нашої дзвіниці непомітне для ока:  на дванадцять з половиною сантиметрів…

Софійська дзвіниця слугує головною брамою до столичного музейного комплексу, найкоштовнішою перлиною якого став  кам’яний собор часів раннього християнства – Софія Київська. Переживши навалу орди, середньовічний занепад, землетрус, ці архітектурні шедеври ледве не загинули за радянської влади.

Існує кілька легенд про те, чому комплекс Софійського собору комуністична влада не підірвала як той-таки сусідній Золотоверхий Михайлівський собор, відновлений вже у наші часи. Кажуть, що відомий  французький письменник Ромен Роллан спеціально приїхав до Москви і переконав Сталіна залишити храм, збудований Ярославом Мудрим – батьком королеви Франції Анни. За іншою версією, французький посол погрожував розірвати дипломатичні відносини, якщо влада знищить собор…

У Другу світову війну відступаюче  радянське командування хотіло  підірвати дзвіницю, як можливий спостережний пункт ворога. Врятував  красуню тодішній директор музею архітектор Олекса Повстенко: переконав мінерів забрати вибухівку. Про цю історію знають найменше, бо згодом рятівник емігрував до Америки і носив тавро «зрадника».  До речі, у США Олекса Повстенко працював архітектором ще одного величного  комплексу – Капітолію.

Софійська дзвіниця значно молодша за собор, але теж одна із найстаріших в Україні пам’яток церковного зодчества. І найвищих – 76 метрів. Історики називають її пам’ятником українському гетьманові Івану Мазепі. Це ж він за свої кошти звів оцю кам’яну красуню замість дерев’яної, яка стояла неподалік і згоріла під час великої монастирської пожежі. Ймовірно, ту споруду заклав митрополит Петро Могила. Християнський мандрівник Павло із сирійського міста Алеппо, який побував у Києві за часів козаччини, описуючи Софійський собор, згадав дуже високу дерев’яну дзвіницю — найвищу серед усіх, які він коли-небудь бачив.

Гетьман України Іван Мазепа був одним із тих, хто в боротьбі за українську незалежність, кинув виклик могутньому російському цареві Пєтру І, уклавши союз зі шведським королем Карлом ХІІ. Високоосвічений, знаний у Європі правитель України уславився будівництвом церков. Софійська  дзвіниця, зведена в стилі українського бароко, який ще часто називають козацьким, спершу мала три яруси. На жаль, ім’я архітектора цієї величної споруди історія не зберегла.

Характерною ознакою українського бароко стали ліпні рослинні орнаменти. Біле оздоблення на бірюзовому фоні поєднуючись із золотом купола, творять урочистий і ошатний вигляд будівлі.

На фасадах третього ярусу знайдіть скульптури великого князя Володимира – хрестителя України й апостола Андрія Первозванного: за переказами, він, ставши на київських пагорбах, побачив тут прийдешнє місто, осяяне сяйвом куполів. За Івана Мазепи з’явилися на дзвіниці двоглаві орли. Однак вони відмінні від  імперських, бо виконані у візантійському стилі, засвідчуючи звідки в Україну прийшло Православ’я.

Під час реставрації, вже в середині ХІХ століття, надбудували четвертий ярус із грушовидним куполом, відлили  додаткові дзвони. Найбільшим був Рафаїл, який важив аж тринадцять тонн. Його разом з іншими знищили за часів сталінської боротьби з релігією.

З усіх старовинних дзвонів зберігся лише один, але встановлений він самим гетьманом Іваном Мазепою. Точної ваги велета ніхто не знає, бо його ніколи  не зважували.  Двадцять нових дзвонів, відлитих за давньою технологією,  спорядили  2008 року – до 1020-ліття Хрещення України-Руси. Їх освячував Вселенський Патріарх Варфоломій, що прибув на святкування. Всього на Софійській дзвіниці тридцять три дзвони, і говорять вони до нас потужним повноголоссям, здіймаючи  до небес урочистість знакових подій, що проходять на площі перед древнім собором.