У виставковій залі Національної спілки майстрів народного мистецтва – справжній мистецький Великдень: щорічна всеукраїнська виставка «Кращий твір року».  Експозиційні кімнати преобразилися на скарбівні.

Перше враження – ніби прийшли у гості до далекої минувшини. Але дуже скоро пересвідчуєшся, серцем відчуваєш, що народна творчість, сягнувши витоками у тисячоліття, – не минуща, бо наскрізь просякнута сьогоденням, співзвучна сучасним настроям.

Килими і рушники, кераміка, витинанка, декоративний розпис, різьблення,  малярство, традиційна народна іграшка, вироби з бісеру… Це не повний перелік мистецьких набутків, представлених на виставці – з усіх усюд країни. Для нас, грінченківців, господарі приготували приємну несподіванку: справжній майстер-клас від знаного дніпропетровського соломникаря Миколи Чирви. Митець для початку дає приміряти кожному свої дивовижні солом’яні брилі, а потім ділиться з нами премудрістю плетіння смужок із кількох соломинок. Такі заготовки потім «накручуються», перетворюючись у крислатого красеня.

Звісно, спершу соломинки пручалися, не дуже їм хотілося під нашими пальцями вплітатися у косичку. Проте не святі горшки ліплять: дехто таки зумів виплести свій перший  солом’яний виріб. Найвправніша учениця майстер-уроку отримала від пана Миколи «миколайчика» ― авторського солом’яного обідка.

– В добу Гетьманщини  карту України можна було позначати  ремісничими цехами, – веде екскурсію залами голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Шевченко. – Речі, необхідні для роботи і побуту, зазвичай були справжніми витворами мистецтва. В останні роки ми зробили все, щоб не просто звільнити народну творчість від штучних ідеологічних нашарувань комуністичних часів, а й відродити істинний  народномистецький канон.

Кожен знайшов на цій виставці свою втіху. Мені запали писанки, від майстрів з багатьох регіонів країни. Сакральні знаки народження життя, першопочатку світу, обереги осель… Вони так точно відтворюють мою країну. Писанкову, із знаком сонця, з безконечником життя.