На Михайлівській площі столиці розгорнули фотовиставку «Дні пам’яті героїв Іловайської битви 2014». 62 світлини авторства фотокореспондентів Макса Левіна, Максима Дондюка, Олександра Глядєлова та Маркіяна Лисейка із самісінького пекла війни, яке десять років тому впеклося у сторінки новітньої історії України  назвою «Іловайська трагедія»

На одній зі світлин бачимо самих авторів-журналістів, щасливих, що змогли неушкодженими вийти з Іловайського котла.

Бо це тоді вдалося не всім. За офіційними даними, 366 наших оборонців полягли у цьому котлі, 429 поранено, 300 опинилися у російському полоні.

На цьому фото зображено Павла Петренка, добровольця батальйону «Донбас» з позивним «Банні». На фронті – з червня 2014-го. У липні того ж року був поранений, але навіть не дочекався, поки знімуть шви, чкурнув із вінницького госпіталю на передову. А 29 серпня пожежна машина, якою рухався Павло разом з товаришами «зеленим коридором», потрапила під прицільний обстріл російського танка. Хлопець мужньо відстрілювався з кулемета, але 2 кулі в серце не залишили шансів на життя. Через місяць після трагедії, провівши ДНК-аналіз, останки бійця ідентифікували в запорізькому моргу. Поховали героя у рідному Здолбунові, що на Рівненщині. На фасаді школи, де він навчався, встановили дошку пам’яті. Проте матері довелося ховати сина двічі: згодом на Краснопільському сільському кладовищі знайшли ще одна могилу, де були Павлові останки.

Ці людські фотоісторії війни – задукоментовані героїка і біль України. Вічні карби пам’яті, по яких писатимуть історію нашої волелюбності і незламності. Нашої Перемоги.