Німецька влада нарешті внесла зміни в офіційну транслітерацію столиці України: замість сумнозвісного змосковщеного «Kiew» на офіційному рівні притримуватимуся правильної вимови та написання назви нашого Києва – Kyjiw.

«Від Kiew до Kyjiw, – поінформувало Міністерство закордонних справ Німеччини на офіційній сторінці у соцмережі X. – Те, що давно для багатьох було звичною практикою, тепер змінюється і в «Довіднику країн для офіційного вжитку». Тепер українське написання назви «Київ» використовується в німецькому офіційному спілкуванні». У зовнішньополітичному відомстві країни запевнили, що цим довідником користуються органи влади Німеччини, компанії тощо. Відтак усі офіційні установи, починаючи із самого МЗС, поступово змінюватимуть написання. Нововведення стосується також вебсайтів, вивісок Посольства України та офіційних печаток.

Саме так завжди мало звучати написання мого рідного міста. Але потрапивши в Німеччину на початку повномасштабного військового вторгнення росії на територію України, неодноразово зустрічалася з байдужістю до перекладу наших міст, причому не лише від німців. Обурювало, що й самі українці, не знаючи чи не розуміючи важливості правильної транслітерації, не звертали на це уваги.

Одна з таких ситуацій виникла, коли складала мовний іспит на інтеграційних німецьких курсах. Вже наприкінці курсу, потроху розмовляючи та розуміючи німецьку мову, запитала у нашої викладачки-німкені, чому всі тут говорять Kiew, відтворюючи російськомовну назву, адже правильно писати і вимовляти назву моєї столиці геть не так. Пояснення довелося шукати самостійно в інтернеті. Тоді й довідалася правильну транслітерацію, яку тепер озвучило МЗС Німеччини.

А тоді, обговорюючи цю тему з киянами, які були зі мною в групі, та викладачкою, почула відповідь, що можна говорити так, як ми вважаємо за потрібне, але на тесті краще написати так, «як вони звикли». Звикли?

Чи то німці не надто гнучкі до змін, чи може й ми самі не приділяли цьому належної уваги? Лише століття тому частину територій сучасної України німецькою називали «Kleinrussland» («Малоросія»). Але історія змінюється та вносить свої корективи. Держави розпадаються, перейменовуються, змінюються й мовні норми.

На жаль, багато іноземців зацікавилося Україною лише після 24 лютого 2022 року. Цивілізований світ вчить назви тих українських міст, про які раніше ніколи не чув, намагається правильно вимовляти імена українців та українок, з якими спілкується. Ми ж маємо самі добре розуміти те, що розповідаємо про себе світові. Знати нашу історію, мову, топоніміку, відстоювати власну ідентичність.

Саме тому й виникла ініціатива «#KyjiwNichtKiew». Це немов продовження, для німецькомовного суспільства, онлайн-кампанії «#CorrectUA», яка почалася 2 жовтня 2018 року із заклику МЗС України до іноземних медіа та інших організацій писати назву Києва правильно («#KyivNotKiev»). А тепер маємо звертати увагу на переклад не лише імені нашої столиці, а й інших українських міст, важливих термінів та понять: вони мають звучати в інформаційному просторі саме з українською вимовою.

Онлайн-кампанію «#KyivNotKiev» майже одразу підтримали провідні світові медіа: BBC, «The Guardian», «Associated Press», «The Wall Street Journal», «The Washington Post», «The New York Times». А згодом й інші англомовні видання перейшли на запропонований варіант транслітерації.

А в офіційних німецькомовних медіа ця ініціатива такої одностайної підтримки не викликала. Словник «Duden» лише додав до назви Kiew альтернативну версію Kyjiw. Але першому варіантові надавали перевагу. 2019 року МЗС Німеччини наголошувало, що «для міст рекомендовано використання звичних німецьких назв, якщо такі вже існували до 1933 року». Саме тому процес зміни написання українських назв у Німеччині так затягнувся.

Передісторію неправильної транслітерації та чому вона «звична» для німців пояснила у виданні «Читомо» перекладачка і журналістка Ганна Гнедкова: «Більшість назв українських міст походить зі «спільної історії Австрії та України»: через те, що частина Західної України перебувала в складі Австро-Угорської імперії, в німецькій мові усталилися назви Lemberg (а не Lwiw), Kiew (а не Kyjiw), Odessa (а не Odesa), Dnepr (а не Dnipro) та Dnjestr (а не Dnistro). А отже, їхня зміна небажана і призведе до плутанини».

Журналістка нагадала: ще у вересні 2020 року українсько-німецька програма «Київські діалоги» провела онлайн-дискусію «Kyjiw замість Kiew. Чи це справді необхідно?». І першою змінила свою німецьку назву з «Kiewer Gespräche» на «Kyjiwer Gespräche». «Про необхідність такого перейменування дискутували український письменник Сергій Жадан, німецька політикиня Ребекка Гармс та історик Вілфрід Їльґе, – зазначила Ганна Гнедкова. – Позиція усіх трьох дискутантів була однозначною: перейменування справді необхідне».

«Для мене рішення змінити нашу назву на «Kyjiwer Gespräche» було фактично запізнілим, – поділилася Ребекка Гармс. – Мені було невтямки, чому ми цього не зробили набагато раніше. Наприклад, коли ця зміна відбулася в англійській мові й замість Kiev усі почали вживати Kyiv. Тодішня кампанія показала, що навіть така дія – важливе свідчення про визнання незалежності українського народу».

«Авжеж, є й більш посутні дії, – доповнив Сергій Жадан, – такі, як підтримка України німецькими політиками, їхнє несхиляння перед путіним. Але правильні назви також важливі. З таких деталей будується суб’єктність країни. Це дрібниця, але коли стоїш у берлінському аеропорту і бачиш на екрані, що літак вилітає до міста Kiew, мимоволі дивуєшся, хто це так написав і чому».

«Ключовим тут є символ, визнання, вияв прихильності до важливого нам сусіда, – наголосив Вілфрід Їльґе. – Тоді не доведеться постійно виправдовуватися і наводити приклади з інших країн. Україна зараз у важкому становищі, і цим ми даємо зрозуміти, що наш погляд на цю країну змінився».

Нарешті і в Німеччині офіційно покладено початок правильного написання назви української столиці. А як щодо інших назв наших міст, які німці й досі русифікують своїми перекладами?

На черзі розглядають внесення змін у правопис стосовно Одеси. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба уже запропонував транслітерувати назву Одеси німецькою мовою з української, з однією літерою s. Німецька колега нашого міністра Анналена Бербок за те, щоб продовжити цей діалог, але зауважує, що у запропонованій українською стороною транслітерації назва міста звучатиме німецькою як Одеза.

Нині в Німеччині зареєстровано близько 1,65 мільйона українців, повідомляє «Дзеркало тижня». Тому й важливо узвичаїти в мові цієї країни автентичну топоніміку України: правильна транслітерація українських назв в інших мовах допомагає передусім зберегти нашу культурну ідентичність, полегшує спілкування іноземців з українцями. Зрештою – це значущий доказ визнання України на міжнародному рівні. І забезпечення точної фразеології міжнародних договорів.