Захист від повітряних загроз набуває все більшого значення, що робить Україну випробувальним полігоном для систем протиповітряної оборони.

КИЇВ, Україна. Цієї зими захист України від російських ракет і безпілотників варіюється від складних багатомільйонних систем «Patriot» (США) до Світлани Рудої, матері двох дітей, із 40-річною штурмовою гвинтівкою.

Росія почала передбачувані бомбардування української інфраструктури, повторивши кампанію минулої зими, яка призвела до масових відключень електроенергії та зруйнованих житлових будинків.

Зараз Україна вибудовує різні рівні своєї протиповітряної оборони, поєднання систем радянської епохи та високотехнологічного західного обладнання, здатного знищити найкращі російські ракети, разом із групами добровольців, як-от Руда, які натреновують своє око на виявлення безпілотників дальнього радіусу дії, що їх Москва надсилає десятками.

Протягом останнього тижня Росія запустила десятки ракет і безпілотників далекого радіусу дії, які вразили цивільні об’єкти в деяких найбільших містах України. Україна заявила, що ракетні обстріли та атаки безпілотниками завдали руйнувань інфраструктурі та житловим будинкам, внаслідок чого загинули мирні жителі.

Президент Володимир Зеленський заявив лідерам Заходу, що його країні більше, ніж інша зброя, потрібні системи протиракетної оборони. Але США та їхні союзники не мають великих запасів цих систем, на виробництво яких можуть піти роки.

Війна в Україні є випробувальним полігоном для систем протиповітряної оборони, популярність яких зростає в міру того, як безпілотники становлять все більшу загрозу в повітрі, в той час як все більше країн і груп бойовиків нарощують свої арсенали ракет. Їх активне використання також сприяє збільшенню замовлень оборонним компаніям, які виробляють системи.

«Ніхто не казав, що протиповітряна оборона виграє конфлікт, але її відсутність призведе до програшу», — сказав Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень, аналітичного центру.

Світлана Руда, мати двох дітей, член українського підрозділу протиповітряної оборони «Мрія», який працює 24-годинні зміни, захищаючи міста від російських безпілотників.
Фото: Джозеф СИВЕНЬКИЙ для «WALL STREET JOURNAL»

 Добровольчий загін «Мрія», створений на початку війни, використовує низку застарілої зброї радянських часів.
Фото: Джозеф СИВЕНЬКИЙ для «WALL STREET JOURNAL»

Протиповітряна оборона має вирішальне значення для України. Вона cтримала ракетні удари та атаки безпілотниками, не дозволивши російським повітряним силам  отримати свободу в українському небі, не даючи їм націлюватися на міста та військових на свій розсуд.

У п’ятницю Повітряні сили України заявили, що три російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 були збиті на півдні країни в одній із найуспішніших з початку війни операцій проти російської авіації.

Минулої зими Росія запустила близько 1 000 ракет і 1 000 безпілотних літальних апаратів далекого радіусу дії по містах та інфраструктурі, заявив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат. З його слів, Україна збила їх близько 70-75%.

Росія продовжує виробляти ракети, незважаючи на прогнози, що вони закінчаться. За оцінками української військової розвідки, Росія щомісяця може виробляти близько 100 крилатих ракет двох різних типів, чотири надшвидкісні гіперзвукові балістичні ракети та п’ять балістичних ракет.

Британська військова розвідка вважає, що Росія протягом кількох місяців зберігала свої найкращі крилаті ракети повітряного базування, щоб створити «значний запас» для зимової кампанії.

Протиповітряна оборона
Україна використовує різноманітне західне обладнання для протидії повітряним загрозам.
Виберіть системи протиповітряної оборони та їх радіус дії:

Далекобійні:
Patriot (5 відправлено)
SAMP/ T (1)

Середньої дальності:
Nasams (20 надіслано США, Литвою та Норвегією)
Iris-Т (5)

Недалекі:
Stinger (2000 надіслано США)

Джерела: Дослідницька служба Конгресу (Nasams); Альянс захисту протиракетної оборони (Stinger); звіти персоналу

Українські та західні посадові особи стверджують: окрім звичайного заподіювання шкоди, зимова атака Москви також, ймовірно, спрямована на те, щоб змусити Київ використати свій запас ракет ППО, даючи російським повітряним силам більше свободи для ударів по наземних силах.

Росія, яка раніше заявляла, що не націлена на цивільних осіб, не відповіла на запит про надання коментаря.

Навіть перед війною Україна, за даними аналітичного центру Міжнародного інституту стратегічних досліджень, мала порівняно добре укомплектовану протиракетну оборону з 403 систем наземного базування. За оцінками IISS, завдяки пожертвам з інших країн ця цифра досягла приблизно 564. До порівняння з трохи більше ніж 1600 для решти Європи разом узятої.

Серед найдосконаліших систем протиповітряної оборони України – п’ять батарей великої дальності «Patriot» виробництва RTX, наданих США, Німеччиною та Нідерландами. Також Київ має систему SAMP/T виробництва європейського ракетного фахівця MBDA, яку надіслала Франція. Обидві ці західні системи здатні вражати цілі на відстані близько 60 миль.

Філіп Брідлав, генерал ВПС США у відставці, вважає, що ці системи далекого радіусу дії найбільше потрібні Україні, додавши, що Захід надав їх недостатньо.

«Зважте, яка велика Україна і скільки їм потрібно захищати», – сказав він.

Більшість західних систем протиповітряної оборони України мають середню дальність близько 25 миль. Серед них низка американських систем «Hawk», щонайменше 20 «Nasams», надісланих США, Литвою та Норвегією, та щонайменше п’ять німецьких Iris-T.

Протиповітряна оборона України меншої дистанції включає щонайменше 50 «Гепардів», гусеничну радарну гармату та ракети, такі як американський «Stinger» та британський «Starstreak».

Київ також використовує радянські системи великої та середньої дальності. Незважаючи на те, що вони були загалом успішними, їхній запас, згідно з даними IISS, вичерпався,. Це спонукало Україну та США переобладнати деякі старі радянські пускові установки для стрільби західними ракетами.

Такий набір різних систем може зробити ППО України менш ефективною, вважають аналітики. Військові як правил, об’єднують свої засоби ППО.

«Вам потрібне інтегроване управління вогнем, тобто щось, що контролює все, що каже: стріляти, не стріляти», — сказав Карако, директор проєкту протиракетної оборони.

Багато західних систем показали свою ефективність, дозволяючи їхнім виробникам сурмити про бойові успіхи та отримувати замовлення.

У вересні німецька «Diehl Defense» заявила, що її система «Iris-T» вразила кожну із 110-ти ракет, на які вона була націлена, здебільшого крилатих. Тим часом «Patriot» збив кілька російських гіперзвукових ракет, від яких, як заявляла раніше Москва, неможливо захиститися.

Хоча вони не оснащені такою складною зброєю, як дорогі західні ракети великої дальності, підрозділи, до яких входить 49-річна Руда, озброєні великокаліберними кулеметами та штурмовими гвинтівками, також відіграють важливу роль у протидії повітряній загрозі з меншої відстані.

Команди облаштовують кулеметні точки на високих будинках і патрулюють околиці міст зі зброєю, встановленою на пікапах, зазвичай вистежуючи дрони.

Цього місяця українська ППО за одну ніч знищила 18 безпілотників. Більшість із них збито мобільними підрозділами, зазначив Зеленський у пості в Telegram.

Член «Мрії» на Київщині. Набір різних систем України може зробити її протиповітряну оборону менш ефективною.
Фото: Джозеф СИВЕНЬКИЙ для «WALL STREET JOURNAL»

Підрозділ використовує різну раритетну зброю, включаючи майже 100-річні копії британського кулемета Maxim.
ФОТО: ДЖОЗЕФ СИВЕНЬКИЙ ДЛЯ WALL STREET JOURNAL

Нещодавнього вечора під Києвом підрозділ Рудої під назвою «Мрія», що українською означає «dream» — спостерігав за небом у пошуках «Шахеда», іранського безпілотника, що врізається в ціль, який використовує Росія.

Одягнена в бронежилети та шоломи команда працює 24-годинні зміни, в межах яких її членам дається час для відпочинку. Команда використовує нічні приціли, тепловізори та планшети, які транслюють рух дрона. Тим не менш, однією з ознак того, наскільки рудиментарною може бути оборона України в цьому високотехнологічному повітряному бою, – прожектори, що відстежують повітряну здобич команди, нагадуючи про бомбардування часів Другої світової війни.

Підрозділ стріляє низкою застарілої зброї, зокрема і копією британського кулемета Maxim 1933 року.

Спочатку Україна була заскочена зненацька великою кількістю безпілотників «Шахед», та в міру вдосконалення ППО і Росія адаптувала свою тактику.

«Раніше «Шахед» летів по прямій, а тепер змінює напрямок і прилітає з різних боків», — розповідає 67-річний Сергій Сас, колишній суддя, який допомагав формувати підрозділ «Мрія» на початку війни.

Росія також почала фарбувати безпілотники в чорний колір, щоб їх було важче помітити, і покривати карбоновим шаром, який може змінювати напрям радіолокаційних хвиль, повідомили Сас та Ігнат, речник Повітряних сил.

На кадрах нещодавнього збиття підрозділом «Мрія» прожектор освітлює ходову частину «Шахеда», перед тим як небо освітлюється трасуючим вогнем із кількох стволів. Потім дрон вибухає і можна почути радісні викрики.

«Автомат Калашникова» Рудої був одним із знарядь, з яких стріляли по цьому безпілотнику. Але коли уламки почали падати, їй довелося сховатися. Коли ця загроза минула, часу для святкування було мало.

«Піднесення триває кілька секунд, тому що ви знаєте, що буде ще більше, і мусите бути напоготові», — говорить Руда.

Переклад з англійської Івана ЯСИНОВСЬКОГО