Перший день Великого Посту. Взагалі- то піст – це не про їжу (бо то зветься дієтою). Піст – це співпереживання Христу Розп’ятому. І зараз ціла Україна постує. А Чернігів – страшним, суворим постом: учора ввечері рашисти побили дві багатоповерхівки, дві школи, три дитсадки. Про кількість убитих наразі невідомо – не до підрахунків. Над древнім містом стояли чорні хмари російської підлості й українського гніву. 

Біля Салтівки наші сили спеціальних операцій знешкодили артилеристів, які кошмарили Харків. Винищили, наче диких свиней, заражених не африканською, а російською чумою. Вірю: так буде і під Черніговом.

Наразі ж приходить отупіння, а далі буде байдужість – не лякаймося, це природня реакція організму. Психологи, що вивчають людей на війні, кажуть: найважче витримати 10-14 днів.

Ми вже посередині. І Чернігів, що став Містом- героєм за Указом президента, герой саме стійкістю. Саме ж титулування пахне совєтчиною, але якщо комусь це допоможе – хай буде. І керівники міста та області, безумовно, заслуговують на нагороди, але не треба було цього робити саме зараз. Краще після Перемоги.

А вона буде. Прем’єр Словенії розповів, як першого ж дня Широкої війни він говорив своїм колегам з ЄС, що, мовляв, уже через два дні поставлятимемо Україні зброю. З нього сміялися, бо всі ввважали, що Україна впаде за пару днів. Про це говорила навіть американська розвідка. Як бачите –  поставляють: словенський прем’ єр мав рацію. Недарма є така версія, що сіверяни прийшли саме з Дунаю, саме з території, де нині Словенія…

До речі, про наші нарікання на Захід, який нас не захищає. Світом правлять інтереси, а не цінності. Як Захід допоміг маленькій Фінляндії воювати з СРСР?  Невеликим загоном шведських добровольців. А чим поміг Захід Берліну під час повстання проти росіян, чи мадярам у 1958, чехословакам у 1968 роках? Глибокою стурбованістю. А нам – таки зброєю! І добровольці з 52-ох  країн уже приїхали. Оно на Москві хотіли вручити ноту протесту хорватському аташе, бо, за даними москалів, тільки хорватів приїхало в Україну воювати 20 тисяч. Аташе брати ноту відмовився. А МЗС Пєчальної Лошаді заявило, що в зарубіжних країнах різко виріс рівень русофобії. «Да шо ж такоє!»

В Іванівку під Черніговом росіяни в’їхали, стріляючи по вікнах обабіч вулиці. Знаєте чому? Бо бояться, що звітди у них щось полетить. СБУ перехопило їхні розмови – вони вражено розказують, що навіть баби з автоматів по них стріляють. Таки дійшло, що ніхто їх тут не жде, крім ОПЗЖ, яких теж треба відловлювати. А ще москалів дивує, що в наших селах є асфальт і освітлення. Ще б пак, адже воюють не москвичі та пітерці (ті поховалися), а хлопці з російських дєрєвєнь, які живуть у гівні і помирають, як звірі.

Син товариша намагався на машині вивезти родину в село, але в Іванівці його обстріляли. Вернувся. Добре, що пробили лише машину, а не їх. А ці асвабадітєлі ходять по хатах і відбирають їжу та все цінне на їх голодні очі. Армія вбивць і мародерів!

Що буде далі? Ще, на жаль, будуть бомбити, проте наші протиповітряні сили стають сильнішими. Ось учора над Деснянкою під Черніговом збили російську ракету. Виживати, звісно, важко –  після вчорашнього в значній частині міста немає світла і води, проте наші комунальники – справжні герої: відновлюють і електричні лінії, і водогін.

США вчора дозволили країнам НАТО продавати Україні винищувачі. З ними ми станемо ще сильнішими, хоча викурювати росіян з України доведеться як нашестя тарганів. Оно в Браниці під Бобровицею ті зізнавалися селянам, що і здалися б, але бояться своїх офіцерів і трибуналу. Ну що ж, тоді смерть від українських захисників. Така логіка війни, у якій Україна перемелює міф про могутню російську армію, яка за 11 днів зламала не одного зуба об неприступний Чернігів.

…І був ранок дванадцятого дня Широкої війни, і був день, і переповнювалася чаша гніву Господнього, щоб вилитися на чужинців, які прийшли із землі Каїна, лукаво звучи себе братами Авеля.

Україна стояла.