Тихий досвіток. Трагічно тихий. І з блювотним сморідком Росії – підступної, хижої, брехливої. Бо після заяви про відведення частини військ з київського та чернігівського напрямків вечір і ніч росіяни гатили по Чернігову і Ніжину. Є пожежі в центрі Чернігова, про інші наслідки ще не оголошено. Власне, брехня – суверенна риса росіян, нічого нового.

Саме ж так зване відведення – це насправді ротація військ, які крепко побили ЗСУ під командуванням генерала Залужного. Окупантів відсовуватимуть, щоб зализали рани. При цьому знову ж таки брешуть: мовляв, завдання першого етапу «спецоперації» виконано. Хіба що вважати завданнями руйнацію наших міст і сіл, знищення українців…

У Ніжині містяни мішками з піском рятують пам’ятник Гоголю. Рятують пам’ятник письменнику, що його росіяни називають російським, українці рятують від російського питомого дикунства.

У Чернігові росіяни вдарили ракетою по черзі за молоком – на вулиці, яка носить ім’я російського генерала часів Другої світової. Відірвані руки і ноги, контужені і поранені – черговий злочин рашизму.

А ота теледіва Овсяннікова, якою наївні українці захоплювалися, бо вона в ростелеефірі вискочила з плакатом «Ні війні!», уже на Захід мекає про утиски російськомовних та русофобію в Україні. Коли ж притомні люди говорили, що ота вискочка – проєкт ФСБ, ті ж наївні українці заперечували…

Шведський завод підшипників закрився в Твєрі. Експорт нафти з РФ за місяць впав на 26 відсотків. А з росТВ активно звільняються пропагандисти путінського кодла: пропагандони, як і щурі, першими тікають з дірявого корабля. В Україні СБУ нібито заарештувало агента Москви, який числився політологом і роками тряс бородою на телеефірах Коломойського – Пінчука во ім’я Росії та її ставленика Медведчука. Йдеться про Погребинського.

З російського полону повернувся обміняний прикордонник Роман Грибов – автор всесвітньо відомого слогана про російський корабель. Нагадаю: на острові Зміїному саме він гучно послав корабель окупантів. І наша інформполітика мала б багато розповідати про цього нащадка холодноярських отаманів. Але натомість канали «Прямий» та «П’ятий» виключено з пулу, бо вони розповідали про справжніх героїв – про Головнокомандувача ЗСУ Залужного, про командирів на війні, а не про пустодзвонів типу Арєстовіча та посмішечки Кіма…

І ще про Росію – від геніальної нашої Ліни:

Ця чорна прірва з хижою десницею,
Смурна від крові, смут своїх і свар,
Готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.

… І ранок ніс весняну вологу та надію на мир. І пускали берези сік – прозорий, як сльози українців, але не гіркий і солоний, як вони. Та українці Сіверщини не спішили в ліси і посадки за березовим соком, бо боялися мін та нерозірваних снарядів, залишених «па-братскі». І був 35-й день Широкої української війни, і Україна не плакала, а боролася. І з неба не було сліз вологи, а збиралася Господня мста на хижу, брехливу і криваву Московію.