Парадоксальне мислення, авантюрні дії та лаконічне письмо: про це йшлося на зустрічі другокурсників-грінченківців із українським журналістом, доцентом та головним редактором часопису «ЄвроАтлантика» Віталієм Довгичем.
«Без історії немає теорії, без теорії немає практики». Значну увагу гість приділив еволюції медіа, їхньому функціонуванню та впливу на суспільну думку колись і тепер. Наголосивши: в наш час друковане слово та й красне письменство змінюються під тиском інтернету.
Журналіст поділився особистим фаховим досвідом. Розповів про те, як став «чемпіоном світу» з новинарства, першим передавши «гарячу новину» – суть щойно ухваленого Верховною Радою законодавчого акта про фактичний вихід України зі складу СРСР. Згадав, як творився найперший український недержавний ілюстрований журнал міжнародного життя «ЄвроАтлантика». Зізнався, що саме він як головний редактор часопису є фактичним творцем цього тепер уже терміну, народженого назвою видання. Яку сам-таки й вибрав – із шести десятків придуманих варіантів. Чи то жартома, чи всерйоз зауваживши: шкодує, мовляв, що свого часу не запатентував цю назву.
Віталій Довгич також розповів про значення впливу друкованих видань на життя людства, поділився роздумами чи протримаються вони у світі сучасних технологій. На його думку, книги та журнали існуватимуть довго. Можливо так довго, доки людство не втратить насолоди відчуття доторком. З газетами ситуація складніша, проте у цьому випадку журналіст згадує момент, коли третина Нью-Йорка опинилася без електроенергії, і тамтешнє населення кинулося по новини до газетних кіосків.
З особистої репортерської практики Віталій Довгич нагадав майбутнім колегам базові питання, якими мусить керуватися в роботі новинар: «хто?», «що?», «де?» і «коли?». А запитання «як?», «чому?» і «кому вигідно?» – вже більше стосуються практики аналітика. На думку журналіста, саме питання «чому?» є навігатором для пошуку ексклюзивного матеріалу і того «підводного каміння», на яке недосвідчені медійники часто не зважають, але яке зазвичай приховує справжню суть.
Журналіст наголошує: в репортерстві найперше цінується оперативність. І здатність чітко викласти новину, «не вдаючись до художніх прийомів та біблійних сюжетів». А ще вміння знайти надійне першоджерело інформації. Тоді є смисл роботи – твоя аудиторія, яка тобі довіряє.
Залишити відповідь