Не всім відомо, але щонеділі у Києві та інших великих містах України на підтримку військовополонених та зниклих безвісті, зокрема, бійців Маріупольського гарнізону, проходять акції «Free Azovstal Defenders». Організовують це родини полонених та й просто небайдужі українці.

Столичні акції проводять щоразу на новому місці. Де саме – організатори заздалегідь сповіщають у соціальних мережах. У такий спосіб акції теж приростають новими небайдужими. Зазвичай їх відвідує кількасот людей, які стоять під плакатами, прапорами, а інколи запалюють димові шашки різних кольорів. Щоб привернути увагу влади до теми обміну військовополоненими. Серед учасників є й військові, зокрема ті, хто сам побував у полоні. Багато людей, з якими довелося поспілкуватися на одній із таких столичних акцій, на щастя, не мають полонених родичів, але все одно активно беруть участь у цих зібраннях.

– Щоб підтримати полонених «Азовсталі», щоб їх не забували, – пояснює Дарія. Вона із тих, хто не пропускає жодного мітингу солідарності з нашими військовополоненими. – І коли у мене запитують: «хто тут у тебе?», відповідаю, що вони всі – мої, НАШІ. І найбільшою зрадою буде мовчати про їхнє нинішнє становище. Дві години у вихідний день – не так багато часу, але це підтримає рідних полонених, та й суспільний розголос багато важить.

– Прийшла підтримати родини тих, хто нині мучиться в російському полоні, прийшла щоб мій голос почули, – наголошує ще одна постійна учасниця акцій Вікторія. Дівчина активно поширює інформацію про ці зібрання у соціальних мережах.

«Полон вбиває!», «Free Azov!», «Будь голосом полонених!», «Боріться за них, як вони боролися за нас!», – ці та інші написи на плакатах учасників, в декого – й на одязі, в когось – на власному авто. Понад два роки захисники Маріуполя, які залишили територію заводу «Азовсталь» під гарантії безпеки, катуються у російських тюрмах. Тоді їм обіцяли звільнення з полону за декілька місяців.