Українські вищі навчальні заклади зі статусом «національний» тепер підтверджуватимуть його кожні 7 років. Таке рішення ухвалив Кабінет міністрів України. У відповідній постанові визначено графіки цієї процедури, а також критерії надання, підтвердження чи позбавлення статусу «національний».

ВНЗ підтверджуватимуть його залежно від року отримання:

1994, 1995, 1996, 1997 — у 2018 році;

1998, 1999, 2000 — у 2019 році;

2001, 2002, 2003 — у 2020 році;

2004, 2005, 2006 — у 2021 році;

2007, 2008, 2009 — у 2022 році;

2010, 2011, 2012, 2013 — у 2023 році;

2014, 2015, 2016, 2017 — у 2024 році.

Вердикт готуватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке вестиме моніторингову справу на основі інформації, поданої самим вишем, і результатів її громадського обговорення, що триватиме впродовж 2-х місяців.

Пропозицію позбавити статусу агентство передаватиме до МОН. Підставою для цього, зокрема, може бути недостовірна інформація, надана ВНЗ для моніторингової справи чи у відповідях на звернення під час громадського обговорення. Або ж ненадання вишем річного звіту про виконання критеріїв, а цей документ потрібно буде подавати агентству до 30 квітня, оприлюднивши на своєму сайті. За цим звітом також проводитимуть громадське обговорення.

Виші, які не мають статусу «національний», можуть брати участь у конкурсі на заміщення вакансій, який оголошуватиме Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти до 31 січня кожного року. Кількість вільних статусів не перевищуватиме числа вишів, позбавлених такого статусу попереднього року. А тому якщо вакантних місць не буде, конкурс не оголошуватимуть.

Для надання та підтвердження статусу визначено критерії: обов’язкові, порівняльні та преміальні. До обов’язкових належать, зокрема, виконання законів «Про освіту» та «Про вищу освіту», Ліцензійних умов, позитивна оцінка системи внутрішнього забезпечення якості, відсутність виявлених раніше порушень Ліцензійних умов тощо.

Порівняльні критерії – кількість студентів денної форми навчання на одного науково-педагогічного працівника, стажування студентів та працівників в іноземних вишах, призові місця на олімпіадах та конкурсах, публікації у виданнях, включених до Scopus, Web of Science чи інших наукометричних баз, визнаних МОН, кількість іноземних студентів, кількість об’єктів права інтелектуальної власності тощо.

І нарешті преміальними критеріями названо: місце в міжнародних та незалежних рейтингах, наявність іноземних та міжнародних акредитацій, кількість працівників, яким упродовж останніх 10 років було присвоєно почесні звання України, кількість випускників, яким упродовж останніх 10 років було присвоєно почесні звання України.

Статус «національний»  не просто почесний. Такі виші, зокрема, мають переваги на бюджетні кошти для наукової і науково-технічної діяльності, фундаментальних та прикладних досліджень, можуть визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників, здійснювати підготовку фахівців за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами, а також отримувати пріоритетне бюджетне фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо.