Попри загальну тенденцію зменшення числа абітурієнтів, щороку перед багатьма молодими українцями постає питання вибору вишу. Але на які фактори вступники звертають увагу? Можна з упевненістю сказати, що найбільший вплив на підлітків 16-17 років мають соцмережі, зокрема TikTok. Вони нині формують культ «успіху»  – «мережеві» світлини та відео людей, які мають певний вплив у своїй діяльності, або яким вдалося швидко заробили власний капітал. Хто не бачив відео «тієї самої жінки айтішника» чи рекламу «супер новітніх» курсів, завдяки яким уже за місяць будете заробляти сотні… та ні – тисячі доларів?

Згідно з рейтингом, який сформувала система «Вступ.Освіта.Ua» за 2024 рік, найпопулярнішими спеціальностями для вступу на бакалаврат є «психологія», «менеджмент», «філологія», «право» та «комп’ютерні науки».

Подальше навчання студента, вже на базі отриманого ступеню бакалавра, визначається здебільшого його особистим вибором. Більшість здобувачів освіти вважають, що обрали свою професію надто рано, а тому шукають способи отримати новий фах чи доповнити вже набутий. І «новоспечені» бакалаври обирають «перехресний вступ» – до магістратури на іншу спеціальність. Він хоча й відкриває нові можливості, часто супроводжується низкою складнощів. Найпершою перешкодою стає академічна різниця між спеціальностями. Студенту доведеться засвоїти значний обсяг нової інформації, наздогнати пропущені теми, особливо якщо попередня та нова спеціальності суттєво відрізняються. Це збільшує навчальне навантаження, доводиться брати додаткові курси чи займатися самостійно. Крім того, не всі предмети, вивчені на попередній спеціальності, можуть бути перезараховані, а це потенційно збільшує загальний термін навчання, фінансові витрати.

Приміром, студентка ІV курсу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Ганна Ясельна здобула ступінь бакалавра за спеціальністю «середня освіта», а для магістратури обрала геть інший напрям – «міжнародні відносини».

– Коли мені було 16, я не знала, ким хочу бути, пояснює Ганна. –  Але у соцмережах бачила, що багато людей обирає спеціальності «право», «філологія», «журналістика», а також фахи, пов’язані з технологіями. Мене лякало, що на ці напрями вступає надто багато людей і це збільшує конкуренцію, а в перспективі може призвести до надлишку спеціалістів у цих галузях. Серед цього переліку спеціальностей не такою популярною була «середня освіта». Я не задумувалася про роботу в школі, але розсудила: професія вчителя актуальна завжди, а з дітьми маю добрі стосунки. Після чотирьох років навчання не змінила своєї думки, але зрозуміла, що суспільство розвивається, а разом з ним і я мушу розвиватися. Магістратура має дати мені нові знання та навички, які стануть допоміжними для мого майбутнього. А «перехресний вступ», вважаю, дуже зручний спосіб отримати знання з іншої спеціальності. Це ще одна «сходинка» для мого розвитку як працівника, щоб мати переваги на ринку праці. На прикладі своїх однокурсників маю зауважити, що ключовими факторами при виборі «куди піти далі» є заробітна плата, можливості кар’єрного зростання та попит на ринку праці.

Отже, «перехресний вступ» стає можливістю «іти в ногу з часом», адже зараз живемо у час все більшого впровадження штучного інтелекту. Також неминучим є факт, що ШІ зможе замінити людину в низці професій. Він та роботи вже й тепер виконують багато операцій, які раніше робили люди (наприклад, введення даних, обслуговування на конвеєрі, базові фінансові звіти). Навіть у тих сферах, де штучний інтелект цілковито не замінить людину, він може змінити робочі процеси, спонукати фахівців освоювати нові навички (наприклад, вміння працювати з аналітичними інструментами за участі ШІ).

Крім того, значний вплив на вибір вступника мають геополітичні фактори. В умовах війни та економічних змін з’являються нові потреби в певних галузях (наприклад, кібербезпека, військова промисловість, гуманітарна допомога). Натомість якісь професії занепадають. Згадаємо також директиви та вимоги ЄС і про орієнтацію України на європейський ринок. Тому й не дивно, що все більше наших вступників мріє про роботу, що забезпечила б їхнє визнання як спеціаліста міжнародного рівня.