Громадська організація «Агенти змін» з’явилася в 2015 році. Хоча насправді її історія почалася ще 2011-го: тоді засновник організації журналіст Ігор Скляревський взявся безкоштовно створити нову для Київського метрополітену таку схему, щоб кияни та гості міста більше не губилися на пересадкових станціях. Отак з уже готовим проектом пішов до керівництва столичної підземки. А те його послухало і… виставило за двері: мовляв, чинна схема метро – теж не головоломка, усім усе втямки…
Але Ігор не опустив рук: невдовзі створив проект туристичної навігації, адресних покажчиків, покажчиків на зупинках громадського транспорту та новий дизайн для Київського фунікулера. Стольні чиновники і цього разу більшість проектів поклали під сукно. Пощастило хіба що фунікулерові.
Аж тут Революція Гідності. І довгоочікувані зміни. За колишнім президентом України з посад пішов столичний градоправитель і купа нижчих начальників, серед яких і ті чинуші з метрополітену, які так «вітали» ініціативного Скляревського. Прийшли інші, відкритіші для креативних новацій. Вони зацікавились його схемою. І таки затвердили її. Отоді Ігор зрозумів, що потрібна команда.
Шукав однодумців через Facebook. У грудні 2015-го «Агентів Змін» офіційно зареєстрували. До ради правління громадської організації увійшли Ігор Скляревський, Андрій Батін, Максим Головко, Юрій Грановський, Олександр Колодько, Олександр Кравчук, Владислав Кулик. У назві організації сховано глибокий зміст. Ігор вважає, що навіть дрібні, але мудрі кроки – шлях до великих змін у державі.
Нині «Агенти Змін» опікуються створенням та поліпшенням публічного простору. Що це таке? На думку «агентів», усе, що поза домівкою кожного киянина: вулиці, сквери, громадський транспорт…
Вони вважають, що в основі міського середовища та комунікації має бути повага до людини, інклюзивність та відкритість простору.
Один з прикладів – інформаційні постери, які «Агенти Змін» вже кілька років пишуть «людською» мовою. Уникаючи складних конструкцій та незрозумілих канцеляризмів.
Усі проекти «агенти» створюють для міста безкоштовно. Саму ж організацію фінансують громади (краудфантинг) та спонсори.
За словами Юрія Грановського, співзасновника організації, вони прихильники доказового проектування. Простіше кажучи, десять разів одміряють, перш ніж відрізати.
Наприклад, розробляючи навігацію, команда витратила кілька місяців, аби порахувати, скільки людей щодня губиться в метро, як, власне, пересуваються пішоходи. А працюючи над проектами публічних просторів, вивчали, наскільки кожна з вулиць озеленена, яка там соціальна інфраструктура.
Юрій вважає, що рішення мають ухвалюватися за практикою доказової медицини – як підсумок досліджень, експериментів, аналітичних обґрунтувань. Натомість міським комунальникам пора припинити бездумно створювати простори за наказами міських адміністрацій. В цьому сенсі «Агенти Змін» таки потроху змінюють свідомість столичних посадовців: показують, як народжувати якісні проекти.
А за 4 роки організація розробила їх понад 30. Більшість – для Києва: дизайн безконтактних карток, інформаційні екрани у вагонах метро, навігація на веломаршрутах, оформлення вулиці Сагайдачного як пішохідної. Нині у стадії розроблення – єдиний дизайн адресних покажчиків, інтерфейси автоматів у метро та система орієнтування для станцій метро «Хрещатик», «Майдан Незалежності» і «Кловська».
Є й проекти, впровадити які не судилося. Не вдалося, наприклад, перетворити столичну вулицю Ярославів Вал на пішохідну. Це «агенти» називають своєю найбільшою поразкою. Команда півроку досліджувала потік машин на на цій центровій вулиці Старого Києва, спілкувалася з підприємцями, прораховувала різні варіанти перекриття. Доводили, що так навіть розвантажать автомобільний трафік. Їх начебто почули. Затвердили проект. Та за день до апробації, яка мала відбутися 24 серпня 2017 року, перенесли відкриття на невизначений термін. Ймовірно, спричинив громадський спротив: кияни не зрозуміли, які вигоди пішохідної зони в історичному центрі міста, на вулиці, де щодня багатогодинні автомобільні затори.
А проте команда «Агентів Змін» налаштована конструктивно і по-діловому. Не додають вагань ані періоди безгошів’я, ні локальні непорозуміння з громадами так чиновниками. Це ж так нестримно-заманливо – творити світ, у якому людям комфортно і всі поважають одне одного!
Залишити відповідь