Проблема з паркуванням авто в центрі нашої столиці виникла давно, але найсумніше, що за неї не бралася серйозно жодна з адміністрацій жодного столичного градоначальника. Через те припаркувати автомобіль десь на Хрещатику чи на ближніх до нього вулицях просто нереально. Сказати, що влада міста взагалі нічого не робить, – погрішити проти істини, однак у тих діях, схоже, бракує системності.

Маємо Інспекцію з паркування, тисячі паркувальних майданчиків, які протягом минулого року переказали до міського бюджету 50 мільйонів гривень. Інспекція зосереджена на штрафах та евакуації автомобілів, хоча сплату за паркування ніхто не контролює, і тому ті 50 мільйонів, на думку фахових економістів, це так, «відкупне», а втричі більша пайка осідає в кишенях спритного тіньового бізнесу. Про це писав нещодавно сайт «Економічна правда».

Головна причина скупчення автотранспорту у середмісті – засилля різних державних органів, установ, організацій вкупі з приватними компаніями, фірмами та фірмочками. Державні органи управління розташовані переважно в адміністративних спорудах радянських часів. Коли їх зводили, про автостоянки, а тим паче про підземні паркінги ніхто і не замислювався – скільки там того транспорту було… Нині біля багатьох старих будівель виросли новітні багатоповерхові торгові та бізнесцентри, біля кожного з яких громадиться стільки автомобілів, скільки ще пів століття тому, очевидно, можна було нарахувати в усьому центрі міста. Звідки ж тут узятися вільним паркомісцям?

Фото – BBC Україна

Що ж робити? Найперше – точно не нівечити перебудовами архітектурне обличчя старого Києва. Мусимо розуміти: всяке місто передовсім для людей, а не машин.

Утім деякі автомобілісти, на жаль, майже переконані, що кожному, хто купує авто, держава просто зобов’язана, як бонус, надати місце для паркування будь-де та в будь-яку годину. Але ж коли ми купуємо холодильник, ніхто нам його бонусною їжею не наповнює. Хибна думка, що розв’яжемо проблему збільшуючи кількість паркомісць. Цим лише збільшимо наплив автівок. І матимемо сильніший головний біль: побільшає заторів.

Рух приватного транспорту в середмісті варто обмежувати високими тарифами на паркінг і стимулювати водіїв залишати авто подалі від Хрещатика і прилежних вулиць. А експерти тієї ж таки «Економічної правди» радять ще й переглянути дорожні знаки, бо ті переважно з’явилися у на центральних вулицях Києва ще за радянських часів.

Фото – BBC Україна

І ще одна порада гостям столиці, котрі не знають, де лишити автівку: перехоплюючі паркінги. Більшість безкоштовні, біля станцій метро:

Столична підземка – справжня альтернатива автомобілю. Особливо в «години пік».

Є перехоплюючі паркінги і на вулицях. Для навігації:

• Голосіївський район: вул. Камишинська, зона паркування на 193 паркомісця, що включає 174 місця для платного паркування, а також 19 спеціальних місць безоплатного паркування для осіб з інвалідністю.
• Голосіївський район: просп. Глушкова (біля ст. М.«Теремки»), зона паркування на 50 паркомісць включає 45 місць для платного паркування та 5 – спеціальних;
• Шевченківський район: перетин вул. Тираспольської та вул. Щусєва (вул.Тираспольська, 12), зона паркування на 137 паркомісць включає 123 місця для платного паркування та 14 – спеціальних місць;
• Святошинський район: просп.Палладіна, 31 (перехоплюючий), зона паркування на 440 паркомісць включає 396 місць для платного паркування і 44 – спеціальних.

Але врегулювати ситуацію з паркуванням в Києві стане можливим завдяки введенню єдиної системи паркування. Торік міська влада анонсувала запуск пілотного проєкту в районі Бессарабського ринку. Американська компанія MPS та ізраїльска «Lamed» запропонували автоматизовану систему паркування з функціоналом системи безпечного міста, яка рекомендує локації, отримує плату за паркування, повідомляє про порушення, мінімізуючи такі випадки, і контролює паркувальний простір у режимі 24/7.

У столичній мерії незвали це «дуже важливою подією для міста» і пояснили: це чиста інвестиція, партнери монтуватимуть всю систему власним коштом, але ділитимуться половиною прибутку з містом. Система зчитуватиме номери машин на паркувальних майданчиках. Далі через додаток чи автоматично зчитуватиметься оплата. А порушників та тих, хто не заплатив за паркування, фіксуватиме камера. Штрафи надсилатимуть, попередньо все фіксуючи.

Поки ж запрацює цей рятівний проєкт, центр міста продовжує задихатися в кілометрових заторах. Водіїв легковиків переконують утримувалися від поїздок до середмістя. Проте той потік лише наростає. Бо метро і наземний громадський транспорт працює за особливим режимом «червоної» карантинної зони – без спецперепусток туди зась. Але й тоді, коли про карантин ніхто не чув, київські маршрутки, тролейбуси чи автобуси у «години пік», зазвичай беруть приступом. Так не повинно бути. Навіть у громадському транспорті багатьомільйонного міста пасажир має відчувати себе людиною, а не оселедцем у банці. Тому-то від тісних, брудних, пошарпаних і задушливих маршруток столиця європейської держави повинна вже і рішуче відмовитися.