Це вже зайшло надто далеко. Для багатьох складно прожити день без гортання стрічки в інстаграмі, фейсбуці, ТікТоці… Ніби нас зобов’язали слідкувати за чужим життям і транслювати власне, витрачаючи на це купу свого ж таки життєвого часу.

Отак, надміру занурюючись у цей океан сповіщень і красивих картинок, втрачаємо самоконтроль і стаємо залежними від цього віртуального життя. Ніби можемо «скуштувати» омріяне життя лише в телефоні, споглядаючи на чужі «шляхи успіху». Та чим надовше віддаємося пасивній плавбі простором соцмереж, тим менші шанси побудувати власне красиве буття.

То чому ж так жадаємо тієї омани? А тому, що соціальні мережі формують високі стандарти недосяжного ідеалу, які часто не відображають реальність. На світлинах і відео, які бачимо щодня, все чудово: від бездоганних облич до фільтрованих пейзажів. Але за цими кадрами ховається багато історій про реальні життєві труднощі, якими переймається кожен. Порівняння з такими ідеалізованими зображеннями може серйозно підірвати самооцінку: починаємо думати, що життя не відповідає високим стандартам, які бачимо онлайн. А ще за крок – незадоволення собою, зниження впевненості в собі, депресія…

Не можна ігнорувати вплив «ефекту редактора», коли люди діляться тільки найкращими моментами, часто обробленими та ідеалізованими. За даними опитування «Pew Research Center», 23% американців відчувають нав’язливу потребу бути завжди «на зв’язку» і реагувати на повідомлення та оновлення. Це може викликати постійний стрес.

Дослідження науковців Університету Пенсільванії засвідчили: заощаджуючи на соціальних мережах, можна покращити настрій та уникати депресії. Учасники експерименту обмежувалися лише 10-ма хвилинами на день для користування Facebook, Instagram, Snapchat і запевняли: почувалися щасливішими, не такими самотніми.

Можливо, час подивитися у смартфон не як у вікно ідеалізованого світу, а як на інструмент, що має служити нашим реальним потребам: спілкуванню, навчанню, роботі. Встановити здорові межі використання соцмереж та зосередитися на реальних міжособистісних взаємодіях, що приносять справжнє задоволення та позитивно впливають на психічне здоров’я. Бо кожна хвилина, витрачена на «гортання картинок», позбавляє корисної можливості зайнятися значущим. Читання книг, фізичні вправи, обмін думками з близькими значно збагачують наш духовний світ, – ми виростаємо цим як особистості. Відновлюючи реальні, живі взаємини, не лише покращуємо якість власного життя, а й утверджуємося в самооцінці. Це так важливо задля нашого емоційного здоров’я.

Позбуваймося постійного «цифрового» гамору й шумовиння, фокусуймося на справді важливому! Так відчинимо двері до справді збалансованого і здорового способу життя.

Можливо, спроба обмежити цифрову присутність допоможе не тільки відновити зв’язок з собою, а й поліпшить якість стосунків із іншими.