Ухваленням 18 лютого трьох «безвізових» законопроектів вітчизняний парламент виконав законодавчу складову Плану дій з лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
– Від української сторони очікується не пізніше, ніж у першому кварталі 2016 року, забезпечити ефективне функціонування Спеціальної антикорупційної прокуратури, Нацагенства з управління активами, одержаними корупційним шляхом, і щодо процедури спеціальної конфіскації таких активів, – зазначила голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко. – Верховна Рада передбачила у цьогорічному бюджеті фінансування цих структур. Нині всі гілки влади за підтримки громадськості повинні забезпечити їхнє незалежне функціонування.

Окрім прийняття законодавчого «антикорупційного пакету», запровадження закордонних біометричних паспортів є другою частиною завдань, що стоять перед Україною на шляху до скасування візового режиму з країнами Шенгенської зони. За експертними прогнозами, вже із серпня поточного року наші співвітчизники зможуть вільно пересуватися Європою без оформлення віз. Але за умови, що матимуть при собі закордонний паспорт саме з біометричними даними. А ось власникам традиційних закордонних паспортів аби мандрувати європейськими країнами – без візи не обійтися.

Як зазначила виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко, їхня громадська організація ще минулого року моніторить видачі нових біометричних закордонних паспортів. – Маємо на меті підвищити рівень мобільності громадян України компетентно інформуючи їх про новації у міграційній сфері та сприяючи вирішенню проблем міграційної практики України у сфері запровадження біометричних технологій, – наголосила Ірина Сушко. – Ми проаналізували документи та провели опитування людей, зокрема тих, хто звертався за оформленням закордонних біометричних паспортів до дванадцяти столичних відділень Державної міграційної служби а також до двох київських центрів обслуговування громадян «Паспортний сервіс» Державного підприємства «Документ». Саме це підприємство на платній основі, разом з підрозділами ДМС, здійснює прийом та видачу документів для оформлення закордонних біометричних паспортів. Всього упродовж вересня-жовтня 2015 року нами проведено 465 інтерв’ю. – У результаті моніторингу виявили як позитивні тенденції у роботі підрозділів та відділень ДМС, так і те, що потребує вдосконалення, – доповнює свою колегу аналітик «Європи без бар’єрів» Катерина Кульчицька. – Як позитивне відзначаємо налагодженість організації збору біометричних даних, а також задоволення респондентів отриманими послугами. Як негатив – збір документів, не передбачених нормативно-правовими актами, затримки з видачею паспортів та практику замовчувати вартість додаткових консультативних послуг, які надає ДП «Документ».

– Як люди ставляться до вимоги надавати свої біометричні дані?
– Понад 80 відсотків опитаних заявників вважають безпечним збір біометричних даних для отримання закордонних паспортів. Частина респондентів зізналася, що не довіряє системі збору біометричних даних. Серед побоювань противників – посилення контролю за особою, недостатній захист конфіденційної інформації в Україні, загроза витоку даних, імовірність використання інформації проти особи. Недовіра до збору біометричних даних часто пов’язана з необізнаністю клієнтів у причинах запровадження нового типу закордонних документів. На це скаржилася, зокрема, третина опитаних. Окрім того, серед респондентів побутували уявлення, що біометричні паспорти є умовою вступу України до ЄС.

– Запитання, яке турбує багатьох: чи може війна на Сході, на Донбасі унеможливити безвізовий режим, – зізналася Ірина Геращенко. – Дуже важливо, що на саміті в Ризі українська сторона домоглася політичної заяви, що війна на Донбасі не стане причиною блокування безвізового режиму для України. Але так само важливо, що європейська сторона переживає за ті міграційні ризики, які можуть посилитися через можливу ескалацію конфлікту чи через недостатній захист внутрішніх документів. Якраз в цьому контексті, впровадження ID-картки з біометричними даними є надзвичайно важливим. І тут я можу погодитися: введення такого єдиного документа – це не лише заощадження коштів українських громадян, а ще й дуже серйозний запобіжник і сигнал для Заходу, що ми захищаємо наші західні кордони з ЄС від проявів злочинності та міжнародного тероризму.

В свою чергу Ірина Сушко зауважила: не дивлячись на те, що Україна по суті завершила візову лібералізацію й отримала позитивні рекомендації Єврокомісії, подекуди дії консульських установ йдуть урозріз із духом спрощення візового режиму. Тому найближчим часом ГО «Європа без кордонів» планує оприлюднити аналіз того, як діють двосторонні домовленості між Україною і ЄС у сфері лібералізації візового режиму. І чи змінилася візова практика відтоді, як консульські установи почали збирати біометричні дані.