Від початку одвертої агресії Російської Федерації проти України окупанти посилюють тиск на нашу державу зсередини, залучивши всіх своїх явних та потенційних агентів, продажних політиків і такі ж ЗМІ. Найпотужнішим фактором дестабілізації залишається церква. В суто ФСБешних традиціях ворог перетворює найсвятіше – віру – на вбивчу зброю. А наша тактовна, якщо не боязка українська влада в цьому «тонкому» питанні намагається абстрагуватися: мовляв, хай церковники самі розбираються. І це є грубою (щоб не сказати фатальною) помилкою в умовах реальної війни!

На жаль, ті «святоші», які переховували у церковних приміщеннях озброєних сепаратистів і терористів, не понесли жодного покарання. Не стали перед земним правосуддям й «агенти в рясах», які відверто «благословляли» і «благословляють» бойовиків убивати українських воїнів. Досі не дано жодної оцінки діям церковних структур так званої УПЦ Московського патріархату, що обслуговують окупантів на захоплених українських територіях Криму та Донбасу.

Шалено противляться попи з філії Московського патріархату в Україні переходові наших церковних громад до канонічної Православної церкви України. Ворог обрав тактику завалювання судовими позовами, щоб процесуально затягувати процедури передання церковних споруд і майна новоствореним громадам ПЦУ. Це по суті диверсія всередині держави.

Маркером лобіювання церковних інтересів ворога є те, що на роки заблоковане в судах введення в дію Постанови про офіційне перейменування (з відповідною перереєстрацією) Української православної церкви Московського патріархату в Російську православну церкву в Україні.

Досі всі лаври і практично всі основні українські історичні церковні споруди – в руках московських агентів у рясах. І попри те, що держава через договори оренди має всі підстави законно втрутитися – на це чомусь не наважується, досі надаючи пільги фактично ворожим структурам, які діють проти неї.

Апогеєм відвертої, неприкритої боротьби московської церкви проти України є нещодавній з’їзд монахів УПЦ МП, який відбувся у Почаєві. На ньому виступив нардеп Андрій Деркач – одіозний, якого США кілька років тому оголосили агентом Кремля. Речник Православної Церкви України архієпископ Євстратій (Зоря), коментуючи ці події, зауважив: «… Достатньо прочитати архівні матеріали та історичні дослідження про роботу кремлівських спецслужб в середовищі Церкви, щоби зрозуміти — владі було достатньо контролювати ключових діячів, щоби вони вже нібито «від себе» спрямовували події в необхідному напрямку. І хоча СРСР розвалився, але система взаємозв’язку між МП та кремлівськими спецслужбами нікуди не зникла».

Напередодні візиту Вселенського патріарха Варфоломія до України «п’ята колона» Кремля явно активізувалася. І якщо наша влада, силові структури й далі пасивно на це споглядатимуть, якщо рішуче не протидіятимуть диверсіям прокремлівських церковних ієрархів з ФСБ-МП, українську державність неминуче очікують тяжкі випробування, наслідки яких важко передбачити.