Архів розділу: На часі

СВІЧКА ПАМ’ЯТІ Й УРОКИ ІСТОРІЇ

Кожну четверту суботу листопада, тільки-но день схиляється до вечора, українці запалюють свічки пам’яті жертв Голодомору. Традиція, яку ініціював Джеймс Мейс, американський дослідник Великого Голоду в Україні, організованого більшовицькою владою радянської імперії, за майже три десятиліття стала для нас не просто суспільним ритуалом, а загальнонаціональною клятвою. Клятвою пам’ятати і нагадувати світу про те, на що здатна безнадійно хвора імперством росія. Що ворог цивілізованих міжнародних відносин залишається незмінним і нині шокує демократичний світ жорстокими злочинами проти людяності.

ЗЛАМАТИ «ХОТЄЛКІ»

Від Трампа вже рябіє ув очах і шумить у вухах.  Усі новини починаються й закінчуються ним – такі великі надії й сподівання на нового президента США. Аж надто великі.

«ТРАМ-ПАМ!», або ЯК США ВЧАТЬСЯ В УКРАЇНИ

Що ж, братове і посестри, сага скінчилася. Чи то тільки починається?
Не буду лукавити: вибори на вашингтонському видноколі мені не цілковито байдужі, але ж їхні результати були очевидні. Схоже, ми навчили колиску демократії, як треба проводити оті довбані виборчі кампанії. Прості, доступні тези для кожного маленького американця, бездоганна акторська гра кандидата, блискучий сценарій — і Трамп президент.

«МИРО(ПО)ТВОРСТВО»

Міжнародний комітет Червоного хреста й ООН. Здавалося б, саме ці дві ключові міжнародні інституції в час кровопролитної війни мали б стати оборонним щитом для країни-жертви. Натомість упродовж двох із половиною років широкомасштабного вторгнення росії в Україну вони показують не лишень безсилля, але й відверто заграють з міжнародними злочинцями.

ВІДСТОРОНИТИСЯ НЕМОЖЛИВО БРАТИ УЧАСТЬ

Яких і де саме розділових знаків бракує у цьому заголовку? Два з половиною роки пильного «відеоспостереження» за життям, висловлюваннями європейців, коли вони в себе вдома та в публічному просторі (а, зазвичай, це діаметрально протилежні слова), дозволяють мені гучно грюкнути дерев’яним молоточком та винести такий безапеляційний вирок: Європейці не вміють НЕ розмовляти з українцями про війну.

«МАЛЬЧІКІ»

Народжені в СРСР добре пам’ятають пісні Булата Окуджави воєнної тематики. Йшлося в них про події Другої світової та захист рідної землі.

У ПАМ’ЯТІ – НЕВМИРУЩІ

У День захисників і захисниць України в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка урочисто відкрили оновлену Стіну пам’яті – на честь студентів, випускників і викладачів вишу, які віддали життя, боронячи Батьківщину від рашистської наволочі. 

ТУРБУЛЕНТНІСТЬ

Усе в цьому світі взаємопов’язано, особливо, коли це стосується глобальних подій. Російсько-українська війна неабияк упливає на світову геополітику. Протистояння демократії та авторитаризму, здається, набуло пікового моменту. Про це свідчить відвертий шантаж кремлівського диктатора ядерною зброєю.

З БОГОМ І БЕЗ «ГУНДЯЙСТВА»!

Про духовну незалежність активно заговорили зовсім недавно, хоча в лабетах московської церкви Україна перебувала століттями. І нарешті 20 серпня 2024 року Верховною Радою України ухвалено закон, покликаний припинити діяльність релігійних організацій, що мають керівний центр в росії. Досі український політикум сторонився «церковного питання», вважаючи його таким, що розколює суспільство.

ЛІТІЄВА БІЙНЯ?

Сучасні війни і конфлікти, здебільшого гібридні, спалахують не так за території, як за ресурси.

ДО СЕБЕ, ДО СВОГО

Психологи радять кожній людині жити в гармонії із собою. Ця порада однозначно стосується й суспільства.

СВІТЕ, ЧАС У НАСТУП!

Україна стікає кров’ю… І не лишень солдатською, а й дитячою. Пряме ракетне влучання в дитячу лікарню «Охматдит» – не перше, але й, на жаль,  не останнє звірство росії в Україні.

ЛЮДСТВО ПРОТИ ГОПНИКА

Відлуння Глобального саміту миру ще довго звучатиме планетою. Схоже, прогресивна частина людства вирішила взяти на себе колективну відповідальність за все, що сталося і що може статися в центрі Європи.

ШЛЯХОМ ПЕРЕМОГИ І СВІТЛА

Скрипучий сніг під ногами. За інерцією додолу трусить пінопластом упереміш із гіркотою надії. Чомусь смердить гумою та порохом без жодної ознаки свіжості. Його пронизує тонкий холод, на вулиці вирують останні прояви зими. Чи, може, його тремтіння рефлекторне, набуте позаминулого лютого? Хто знає. Але ж колотиться. Патово грається в мовчанку з природним явищем. Мовчить, а в’їдливі спогади обпікають душу так, як вогонь палить епідерму. Руки в нього пошарпані, тіло обм’якле, у небесних очах каламутиться страх. Крізь пелену пекельної тиші його голос подумки спазматично нашіптує: «Весна вже близько»…

ЦЕНЗУРА ДЛЯ МЕДІА – ЯК САМОСУД ДЛЯ ПРАВОСУДДЯ

Я не схвалюю те, що ви говорите, але я до смерті захищатиму ваше право говорити це.
Евелін Беатріс ГОЛЛ (С. Г. Таллентир) «Друзі Вольтера»

Третього травня світ відзначив день свободи преси, ініційований 1992 року представниками незалежної преси країн Африки, а пізніше ухвалений ООН на міжнародному рівні. Відтоді минуло понад тридцять років, та чи можуть сучасні медійники похвалитися такою бажаною самостійністю?

МІСТО-ПРИМАРА ЗА ЗАВІСОЮ БАЙДУЖОСТІ

«І вони відбудують старі руїни, відновлять колишні спустошення. Вони відновлять зруйновані міста, втрати багатьох поколінь».
(Ісая 61:4, Нова версія короля Якова, (NKJV).
Живе місто від мертвого відрізняє звук. Точніше навіть, звуки. Їхнє переплетення та какофонія, хаотичне виникнення та несподіване згасання.

БАГАТОЛИКА ДИКТАТУРА

Фільм Чарлі Чапліна «Великий диктатор» – вбивча пародія на авторитарний режим. Крізь призму сатири постає абсурдність страждання звичайних людей різної національності й віросповідання, котрі воліли жити та творити у своїй країні. Займатися улюбленою справою, відчувати безпеку та комфорт, не боятися, що завтра озброєнні люди, сповнені ворожості, силою відберуть нажите поколіннями. Зруйнують відчуття захищеності та спокою. Ба більше – з чиєїсь злої волі нараз укоротять невинному віку.

З УКРАЇНОЮ, ЗІ ЗДОРОВИМ ГЛУЗДОМ…

Більшість із нас розпочинає свій ранок із прочитання стрічки новин. Ось вихоплені з інтернету свіжі повідомлення на тему, яка нас цікавить найбільше:

«… І ОЧІ Й СКРОНІ В СИВИНІ»

Ірпінь. Тут 33 дні поспіль вирувало пекло. Окупанти висікли з тіл душі 39 тероборонівців, 58 бійців ЗСУ, 322 цивільних. Від рашистів місто звільнили 28 березня 2022 року.

«ЯЗИК МІЙ – ВОРОГ МІЙ…»

Щасливий, що Україна таки не Росія у сенсі демократичних свобод, але по щирості не тішуся, коли у вітчизняних соцмережах та деяких медіа натрапляю на гучні сумніви у легітимності нашої нинішньої влади. Аж надто вони суголосні з тим, що ллється з росіянських пропагандистських помийниць.

ЧЛЕНСТВО – ЩЕ НЕ ЄДНІСТЬ

Чому Україна не стане частиною Європейського Союзу

Омаж (нехай помітний лише мені) на памфлет Багряного явився дощового ранку, саме тоді, коли німецький бомж вирішив підсісти до мене в автобусі. Дорогою він дряпав собі руки, щось бурмотів під ніс, пару разів гучно ремигнув, загалом викликав максимальну огиду, але, на жаль, їхав до кінцевої. Навіть не намагайтеся закликати мене до толерантності – всі інші пасажири теж були сама тактовність, адже смердів він не у них під носом.

«ПАТРІОТИЗМ» ПО-РОСІЯНСЬКИ…

Бувають слова, за своєю первинною суттю досить благородні, які завдяки вмілій маніпуляції легко перевтілити в хижу зброю. Патріотизм – одне з них. З грецької це слово означає земляк, з латинської  батьківщина. Почуття, змістом якого є любов до вітчизни, готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї. А ще це відданість своєму народові, приналежність до країни. Готовність в разі необхідності стати на її захист…

ДОЛЕНОСНИЙ ВИКЛИК ДЕМОКРАТІЇ

Гадина агресивна. Гадина піднімає голову. Це можемо спостерігати саме тепер, коли, росія то там, то сям знаходить собі не тільки союзників, а й послідовників. Останні страшніші. Адже в разі безкарності, зло неодмінно породжує інше зло. І не одне.

«НА ВЕСЬ СВІТ ЗАСІЯЛА»

Цьогорічні зимові християнські свята відзначили з гірким усміхом на вустах, а подекуди – з палючими сльозами, якими оплакуємо втрати, гамуємо страждання… Бо для «скрєпно-православних братьєв» московитих свята Господні не є причиною зупинити війну, не запускати ракети, дрони, керовані бомби, які вбивають невинних мирних людей… Отак і святкували: врочистий церковних дзвін переплітався з гучними вибухами московських різдвяних «подарунків».

ПОЛЬЩА. ЯКЩО ЗАВТРА ВІЙНА

«Якби почалася війна, кожен третій поляк вирішив би втекти з місця проживання, лише 15,7 відсотка респондентів пішли б добровольцями до Війська Польського», – таку соціологію оприлюднило видання «Rzeczpospolita» після опитування, проведеного компанією «IBRiS». Така картина суспільних настроїв у нашого західного сусіда і безпекового партнера не те, що «викликає занепокоєння і стурбованість», – вона відверто шокує.

ПОТВОРНА ТРІЙЦЯ БОЖКА ВІЙНИ

Відома з дитинства казка про триголового змія стала для нас реальністю. Центральною головою в цієї потвори є агресивна росія, а зліва й справа – Іран та Північна Корея.

ВІЙНА МІНЛИВА

Коли чую про київський Майдан, завжди поправляю: Майдани. Як безпосередній учасник тих багатомісячних подій стверджую – Майданів було, як мінімум, п’ять: від оптимістично-застережного Євромайдану осені 2013-го – до кривавого Майдану зими 2014-го… Між ними був і «Майдан зневіри», коли опозиційні спікери після проведених перемовин на Банковій вже не мали з чим виходити до людей. І тоді їх просто засвистали, а на сцені «не заплановано» з’явився активіст Володимир Парасюк… Що було далі – всі знають.

«ЩО РОБИВ, ТЕ РОБИВ Я ДО КРАЮ…»

БОРИСОВІ ГРІНЧЕНКУ – 160

Історичні особистості непідвладні часові. Міняються покоління, традиції, але така людина ніби відроджується у прийдешньому, в історичних реаліях, про які мріяла, які наближала своєю працею. І продовжує жити у памяті вдячних поколінь. Таким для українців є Борис Грінченко.

ЗЛЮТОВАНІ ГІДНІСТЮ

Десять років тому, 30 листопада, світ сколихнуло жахливе побиття студентів, які вийшли на центральний майдан Києва вільно сказати своє ТАК євроінтеграції України.
Таким був початок однієї з найгероїчніших і найкривавіших сторінок незалежної Української держави. Диктаторські закони Януковича призвели до масових протестів по всій Україні, до сутичок мітингувальників із озброєними силовиками; остання крапля терпіння українців луснула.

ДОВГА ДОРОГА В ЄВРОДЮНАХ

Згадався багатосерійний фільм Ризької кіностудії початку 1980-х за участі уславлених акторів: Ліліти Озоліні, Юозака Кіселюса, Олмульдаса Романаускаса…
Його назвою тепер можна означити важку дорогу України до членства в ЄС. Як відомо, на початку листопада 2023 року Європейська комісія офіційно рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до Європейського Союзу.

ВІЙНА. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

Початок листопада означено появою статті Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного в авторитетному журналі «Economist». Стаття набула неабиякого резонансу в українському суспільстві, хоча спрямована, здебільшого, на активізацію допомоги від наших союзників. Автор чітко визначив нинішній період у російсько-українській війні як період позиційного протистояння, що набуває затяжного характеру.

ВИКАДЖУЄМО «МОСКВОБІССЯ»?

На початку жовтня Верховна Рада України в першому читанні проголосувала за заборону релігійних організацій, пов’язаних із росією. Проєкт закону довгоочікуваний, хоча з підготовлених його варіантів цей найменш радикальний, або простіше сказати – яловий. Його ініціювала Рада національної безпеки та оборони, проаналізувавши безліч фактів антидержавних дій попів московської церкви, які досі легально діють в Україні.

У ПАВУТИННІ «ЧОРНОГО ВДІВЦЯ»

Огляньмося в зиму 2022-го, коли ще до повномасштабного вторгнення в Україну нинішній кремлівський каракурт почав обплітати довкілля ядучим павутинням.

ПОСТГЕНОЦИДНИЙ СИНДРОМ

Історичні періоди, які випадали на межі століть, зазвичай приносили великі зміни. Для нас вони стали знаменними, доленосними: розмах національного відродження, відновлення української державності, розбудова незалежної демократичної держави… Такі зрушення потребують концентрації зусиль кожного члена суспільства, взаєморозуміння, узгодження, спрямування цих зусиль в одне русло. А ще впевненості, віри у свої сили і свою правоту. На жаль, у нас із цим далеко не все гаразд. Будь-який задум, що є очевидним поступальним кроком, відразу ж наштовхується на наш-таки скептицизм: «Та нічого з цього не вийде, з нашим народом цього не зробиш…». – «А чого це з нашим народом не вийде?». – «Бо ми такі… А хіба ні?».

ВІЙНА НА ДВА ФРОНТИ

Володимир Зеленський публічно ініціював прирівняти корупцію до державної зради. Принаймні на час війни. Втім щиро зізнався, що не відає, чи підтримає цю ініціативу нинішня Верховна Рада.

«НАМ УКРАЇНУ ХРАНИ!..»

День Незалежності. Тридцять друга річниця. У пам’яті зринають відеокартинки минулорічних святкувань. За різних українських урядів та президентів, які керували Україною після 1991-го… Щоразу сценаристи цього найголовнішого масштабного дійства намагалися додати креативу. На київський майдан Незалежності запрошували багато іноземних гостей, серед найпочесніших – керівництво «братньої росії». Зараз про це важко говорити, але були свята, коли з трибуни (за Януковича) «тубільців» вітали путін з мєдвєдєвим. А неподалік відблискував золотою кадебістською кокардою кіріл-гундяєв…

«ЗЕМЛЯЧКИ»

За понад 300 років насильницького окупаційного «братання» українська та російська спільноти справді переплелися на побутово-житейському рівні. Імперська чорна діра століттями втягувала таланти з України. Там, у «центрі» їм надавалося значно більше можливостей для реалізації. Це правда. Єдина вимога – розчинитися, перестати продукувати українське, примножувати російське… Наші знакомиті вчені, інтелектуали, наставники московських царевичів, громадські діячі, військові, дипломати, митці примножували славу «расєї», ностальгуючи лиш вряди-годи за своїм, рідним.

СВИНОТТЯ

Найперше щиро прошу вибачення у милих і безвинних тварин за це цілком усталене порівняння. Та й аналогія з росіянами є, якщо зважити на раціон харчування цих не вельми вибагливих істот. Росіяни ж, яких, здається, вже всі притомні люди ототожнюють із їхнім непритомним пастухом, своєю невибагливістю справді найдужче скидаються… на чотириратичних поживачів помий.

НЕ ВИХЛЮПНУЛИ Б ДИТЯ…

Новітня російсько-українська війна загострила й пришвидшила процеси очищення від усього, століттями нав’язуваного Україні імперською «тюрмою народів». Зокрема, географічних та топонімічних назв. Усе логічно й правильно. Але скільки вже начулися і набачилися випадків, коли людей до комісій із перейменування міст, сіл, площ, бульварів, вулиць і провулків, підбирають за будь-яким принципом – партійним, політичним, чиновницьким – але тільки не за професійним. А фахівцями для цієї значущої і делікатної місії, звісно, є історики та краєзнавці. Саме вони мали б верховодити і заправляти у цих комісіях – заради істини, яка, як відомо, найдорожча.

ДО НАСТУПУ – У ВСЕОЗБРОЄННІ

Україна в очікуванні. Світ в очікуванні. Всі чекають на український наступ/контрнаступ (кому що більше до вподоби), але суть від того не змінюється: маємо погнати ворога з української землі. Як стверджують оптимісти, за межі кордонів 1991 року. Все здається очевидним, зрозумілим і справедливим.

НЕ ВЗЯЛИ ВОГНЕМ – НЕ ВІЗЬМУТЬ І ВОДОЮ

6 червня 2023 року росія здійснила черговий терористичний акт екоциду – підірвала греблю Каховської ГЕС. Це сталося близько 2:50 ночі. У цей час російська вояччина масово обстрілювала територію України.

ЖУРНАЛІСТИКА. ВІЙНА. ПЕРЕМОГА

У День журналіста наші медіа та соцмережі, зазвичай, люблять розпалювати дискусії про те, якими мають бути справжня журналістика і справжні журналісти. Згадують параметри журналістської етики, кодекс журналістської честі, наводять приклади, порівняння.

ПЕРЕПЛЮНУЛИ Й ФАШИСТІВ

Кілька поколінь радянських глядачів виховувалося на документальному фільмі режисера Михаіла Ромма «Обыкновенний фашизм», який вийшов на екрани в 1965 році. Стрічка розповідає про ідеологію фашизму, зародження цього явища в Італії, подальшому поширенні в Іспанії й інших країнах Європи. Головний же акцент зроблено на злочинах нацистської Німеччини в роки Другої світової війни.
І хто знав, що через понад 50 років на території російської федерації визріє різновид сучасного фашизму.

МОСКОВСЬКЕ ЛЮДОЖЕРСТВО

Центральна вулиця мого міста пішохідна. На її частині розміщено портрети героїв Небесної Сотні і загиблих героїв російсько-української війни. Є у цьому мартирологові і світлина сімнадцятилітнього хлопця. На лихо, це не поодиноке свідчення трагедії: такого віку воїнів, які тримають над нами небо, згадуючи поета, «полки і полки».

ВІЙНА ПРОЗРІННЯ

Наші національні словесні змагання з того, хто більший українолюб, стали звичними для медіа. Багато хто із самоназваних патріотів цілить стрілами іронії у тих донедавна російськомовних українців, які, мовляв, лише після 24 лютого минулого року «перевзулися» і нині намагаються спілкуватися українською.

ДЕНЬ УДЯЧНОСТІ

Дощового дня 10 квітня до Київського університету імені Бориса Грінченка приїхало багато друзів. На події, пов’язані з іменем людини, яка дала цьому навчальному закладу життя, наповнене сучасного звучання.

БОГУ – БОГОВЕ, А КЕСАРЮ… НА БОЛОТА!

Толерантна українська влада разом із толерантним суспільством гадали, що релігійна ситуація в Україні з двома співзвучними за назвою церквами (Православна церква України та Українська православна церква) якось вирішиться сама собою. Не забуваймо, ще зовсім недавно українські державні службовці найвищих рангів охоче молилися в українських храмах московського патріархату, демонстративно показуючи свою прихильність саме до цієї церкви.

«СИНДРОМ МОБІЛІЗАЦІЇ»

Сонячний морозяний ранок, я, радісний, крокую рідним містом, своїми «місцями сили». Нотую щось у планшет…
ДЗИНЬ! – повідомлення від телеграмканалу, де зазвичай сповіщають про ракетну небезпеку: «УВАГА! Ще один піксель ходить з планшетом по Микільсько-Ботанічній, схоже, йде роздавати повістки, будьте обачними!». Дивуюся, бо розумію, що цей піксель я! Дожився: власний народ жахається мене, ще й у рідному місті, тільки через те, що я у формі.

ІЗ СИЛЬНИМ – ПОРУЧ!

Ранок 20 лютого 2023 року точно ввійде в підручники української історії. Попри всі протокольно-безпекові застереження до Києва прибув Президент найсильнішої держави світу Джордж Байден.

ОЛІМПІАДА БЕЗ ТЕРОРИСТІВ

Через військову агресію проти України росія, що страждає на імперську хворобу, позбулася права проведення майже всіх спортивних заходів, котрі мали відбутися на її території.

ВІЙНА І СОВІСТЬ

Корупцію в нашій державі ніхто не відміняв. На превеликий жаль. Навіть за теперішнього воєнного лихоліття. Цей спрут на певний час зачаївся, та й увага суспільства перемістилася туди, де нині наше земне пекло. І тільки на початку 2023 року один за одним почали вигулькнули факти, м’яко кажучи, некоректної поведінки деяких високопосадовців – від елементарного жлобства, до підозр в корупційних схемах. І пішла ціла лавина відставок. Таке враження, що хтось збирав цих «хлопців» докупи, аби в певний час «випустити з рукава».

ЦІННОСТІ НАШОЇ БОРОТЬБИ

У своєму розвиткові людство здобуло низку загальноприйнятних цінностей, які стали еталонними. Попри розмаїття історичних і культурних традицій, попри різновекторність шляху, все ж у більшості країн, які досягли успіху і процвітання, цінності схожі. Базуються на постулатах про добро і зло, світло й темряву, правду й брехню, любов і ненависть…

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! УКРАЇНА ХРЕЩАЄТЬСЯ!

Важко перелаштуватися й відмовитися від усталеної традиції відзначати свято Різдва Христового за юліанським календарем 7 січня. Досі, навіть у патріотично налаштованих ЗМІ, «окремі» медійники бездумно переспівують наративи московських попів, називають святкову дату Різдва 7 січня «православним», натомість 25 грудня – «католицьким».

СВОБОДА ПЕРЕМОЖЕ!

Минає рік 2022-й, воєнний. Рік горя, страшенних втрат і розчарувань, водночас віри і сподівань, героїзму і перемог. І ще це рік гордості. За наш народ, військо, кожного, хто об’єднався в дужу потугу, аби громити московських зайд, рятувати дітей, котиків, зрештою – думати про наше мирне майбутнє. Без росії, в «сім’ї вольній новій», європейській.

БУДЬМО СВІТЛОМ!

За час новітньої російсько-української війни українці навчилися цінувати світло. В найширшому розумінні цього слова: від світла у своїх оселях – до світла у людських душах. Про світло людських душ особливо хочеться говорити напередодні Різдва, адже це і є свято Народження Світла! При світлі легше жити чесним, добрим людям, кому немає чого боятися, кому немає від чого ховатися. Саме таких людей в Україні стає більше.

ВІЧНИЙ СПУДЕЙ

Україна і світ відзначають 300-ліття Григорія Сковороди

Він один із найдавніших наших світочів. Але це аж ніяк не заважає йому сяяти із глибин трьох століть! Ще й бути молодим. Бо його справді-таки любить молодь. Можливо, тому, що в уяві віддалених поколінь Сковорода – вічний учень і вічний мандрівничий, який, не вдовольнившись знаннями за партою, вирішив здобувати їх у самої природи.

ГОЛОДОМОР. НЕВМИРУЩЕ

У заключну суботу листопада Україна й світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. Цій планетарній трагедії, цьому акту геноциду українського народу виповнилося 90 літ. Сумні роковини посилюють новітні жахіттями російсько-української війни. Нащадки тих, хто виморював тоді мільйонами українців, нині знову згадали геноцидні практики. І знову застосовують їх проти українців, варварськи бомбардуючи цивільну інфраструктуру нашої держави.

СВОБОДА БРЕХНІ

Від свободи слова до свободи брехні – таку трансформацію пройшла росія за доволі короткий період. Про бодай умовну свободу слова можна згадувати в контексті президенства Боріса Єльцина. Тоді ще за інерцією тривала «гласность», оголошена Міхаілом Горбачовим… І, здавалося, задушити альтернативу думок вже не ніхто не спроможний. Але – убили журналістів Влада Лістьєва, Анну Політковську й доволі гостру на ті часи телепрограму «Взгляд». Канула в минуле програма Олександра Невзорова «600 секунд», яка також славилася незвичною відвертістю… І, мовби на посміх, через пару десятиліть на «рос-ті-ві» вийшла цинічно-брехлива програма… «60 мінут».

ПЕРЕМОЖНИЙ ЗНАК ІДЕНТИЧНОСТІ

«Украінського язика нє било, нєт і бить нє может! Кто етого нє понімаєт – враг Россіі!». Це вирок горезвісного «валуєвського циркуляра», одного з багатьох імперських документів, які виправдовували московський лінгвоцид українства.

ПОМЕР ВІКТОР ОГНЕВ’ЮК

Академічна спільнота Київського університету імені Бориса Грінченка глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – смерті ректора, доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, заслуженого працівника освіти України, повного кавалера ордена «За заслуги» Віктора Олександровича ОГНЕВ’ЮКА.

ЄВРОПА: ПРОБА НА МІЦНІСТЬ

У сучасному мінливому світі Європейський Союз, спільнота, заснована на мирі, демократії, відкритих ринках і правах людини, постала перед знаковим викликом: нині серйозно перевіряється на міцність європейська архітектура безпеки. Агресія росії проти України спонукає ЄС шукати нові шляхи підвищення стабільності. Цього року Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. З перспективою стати віссю, навколо якої будуватиметься нова система безпеки в Європі.

НЕКЕРОВАНА ПАРАЛЕЛЬ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Блукаючи «YouTube»-навігатором, натрапила на відео, як відновлюють ГАЗ-24 «Волга». Сенс у тому, що доволі «запакована» людина віддає на спеціальну СТО стареньку «Волгу», і через рік-півтора отримує абсолютно новий автомобіль. Здавалося б, диво дивне, а проте…

НЕ ЖДИ ДОБРА, ХТО ЗЛЕ СТВОРИВ…

Побутує думка, що тільки маніпуляції та жорстокість можуть допомогти досягти успіху. Та чи справді до вершини доходять лише «погані хлопці»? За останні 15 років науковці зосередились на дослідженнях «темних» рис особистості нарцисизму, психопатії та макіавеллізму. Як з’ясувалося, ці риси характеру більше притаманні чоловікам, аніж жінкам.

«ОЧЄВІДНОЄ НЄВЄРОЯТНОЄ»

Людям, які зростали при Радянському Союзі, добре відоме сусідство цих протилежних слів, які хтось узяв для назви популярної телепередачі. Вона була пізнавальною, її любили дивитися ерудити та всезнайки, які хотіли знати ще більше.

ЕМІҐРАНТ СОНҐ

Бувають такі місцини, регіони, опиняючись в яких, в голові одразу виринає мелодія. Такі собі «асоціативними місцями», аналогія з літературними «асоціативними кущами». Наприклад, оглядаючи зі Щекавиці чи Лисої гори картато-контрастний Київ, старі одно- або двоповерхові будинки його Подолу чи «позняківський» ЖК «Корона», вам напевне ж пригадається: «Грає море зелене, тихий день догора»… А опинившись на кручах славнозвісного Дунаю, думками вальсуватимете в ритмі «Ander schönen blauen Donau» Штрауса-молодшого.

ДУРДОМ

Саме це слово дедалі частіше спадає на ум, коли читаю повідомлення з московії.  Схоже,  кремліни безнадійно заплуталися у власній брехні. Давно повіривши самообману, змусили багатомільйонне суспільство «ерефії»  жити в паралельному світі. Богу дякувати, ця психічна хвороба, що нагадує вивернутий «тулуп,» не поширилася світом, окрім незначної частини країн з диктаторськими режимами. 

БЕЗУМСТВО «ПРОБІЛУ»

Після намагання світу знайти бодай якусь логіку в агресивних діях росії щодо України людство дедалі впевненіше ставить діагноз: безумство! Так, саме безумство – стан людини (а виявляється й цілої країни), який є клінічно вираженою психічною хворобою. Жорстокість росіян, схильність до насильства, знущань, збочень вражає масовістю. Це – стиль боротьби русні зі «свідомими». Це слово вони вживають  без перекладу на російську, як і «нєзалєжність», обмазуючи їх при вимові власною жовчю.

ЕКОНОМІЧНА СПРОМОГА УКРАЇНИ. ВЖЕ СЬОГОДНІ 

Ніхто достеменно не прогнозує, коли закінчиться російсько-українська війна і наша країна почне мирно відроджуватися. Але попри те все частіше на міжнародних майданчиках звучать ініціативи для відновлення українських міст і сіл та всієї зруйнованої інфраструктури.

AD LITUS!

Розголос про це котився повагом, наче вітер перед благодатним дощем. Вигойдуючи натовп роззяв, що збіглися на берег і діловито притуливши до лобів козирком долоні  вдивлялися у сліпучий обрій. Сперечалися гонористі теслі, на око знімаючи пальцями мірки з прибулої гості, іноді розводили руками з поважним усміхом чи удаваною пихою, іноді скрушно хитали головою.  

УКРАЇНА. ЗЕРНО. ООН

Вже, здається, лишень лінивий не зізнався собі в тім, що Організація Об’єднаних націй як структура, створена для гарантування безпеки у світі, не виконує своїх функцій. Прикладів її бездіяльності сотні. Вона стала заручницею сумнозвісного «права вето», коли будь-який постійний представник Ради Безпеки ООН може заблокувати будь-яке рішення, навіть найсправедливіше. Останнім часом цим правом вето просто зловживає росія, гальмуючи застосування будь-яких дієвих форматів ООН.

ЦІНА ПЕРЕМОГИ

Українське суспільство налаштоване на Перемогу. Це підтверджує не одне опитування, проведене вітчизняними і зарубіжними соціологами.
На чому ж базується це тверде переконання? Звісно, на моральній категорії про добро, яке неминуче перемагає зло. Але цього замало, мають бути реальніші аргументи. Так, ми віримо у міць українського війська, у вірність та непохитність наших союзників. У те, що Збройні сили України, освоюючи новітню техніку, стратегію і тактику бойових дій, наближають час нашої Перемоги.

НАКАДИЛИ ПИЛЮГОЮ МЕЖИ ОЧІ

Маю знайомих серед прихожан УПЦ московського патріархату (хто їх не має?). Так ось, нинішня ситуація, за їхньою аргументацією, проста: звичайні вірні та духовенство нижчої й середньої гільдії щиро хочуть порвати з Російською церквою. Саме так. Але розжиріла вища церковна каста, яка  має чималий зиск, давно поставила власні статки та посади вище справедливості, миру та віри в Господа. І саме вони німим бастіоном стоять… за себе! За себе в тій церкві, яка дарувала їм усі «земні блага».

АБСОЛЮТНЕ ЗЛО

Нині сущому поколінню українців довелося відчути на собі, що воно таке – абсолютне зло. Звісно, кожна людина з огляду на власну історію, пов’язану з новітньою російсько-українською війною, може пояснити це по-своєму: від безпосередніх учасників бойових дій  до переселенців. Характерною ознакою абсолютного зла є те, що воно торкнулося всіх людей, без винятку. Це, як – всепроникна радіація, від якої ніхто не сховається. Зло пекуче, болюче, воно викликає страшенну бурю в душі.

«ГРЯЗЬ МОСКВИ»

Прозріння через страх знищення, денацифікування чи імітація патріотизму як данина моді?  Це питання мучить мене давно. Не з початку активної стадії війни і навіть не з Революції Гідності. Ще 2003 року, коли під час помаранчевого Майдану весь світ зрозумів, що українці це сила, а Україна не окраїнна область рашки, бути патріотом стало модно і багато хто почав вивчати культуру, мову та історію своєї країни. Хтось це робив через прозріння, щоб нарешті самоідентифікуватись, а хтось як данину моді та можливість «вилізти».

«ПОБЄДІТЕЛІ»… БЕЗ ПЕРЕМОГИ

Саме це очікує росію в їхній сакральний день 9 травня. Звісно, хворий кремлівський карлик у своїй клінічній уяві бачив себе на параді в Києві, де йому колись янукович пропонував на трибуні посмоктати льодяника… Тепер їм обом залишається лишень облизуватися…

ІМПЕРСЬКА МАГІЯ 9 ТРАВНЯ

Кремлівський фюрер, поведений не лише на змовах, таємних та масових убивствах, морях людської крові, а й на нумерології, готує свій двір і свій покірний «народєц» до «празніка», що «порохом пропах», і до радості «со слєзамі на глазах».

«СВЯТ-СВЯТ!..»

Бувало, аби позбутися чогось лихого, навіть нечистої сили, наші сільські жінки хрестилися і при цьому шепотіли: «Свят-свят!..» Це коротке й нехитре заклинання згадалося у нинішній страсний тиждень перед Паскою, коли сили світла й добра ось-ось мають перемогти смерть.

ЧУЄШ, НІМЦЮ?

Гей, Клаусе, ти, певне, тисячу разів чув про те, що Україна – щит для Європи? Ханно, тебе вже лякали у соцмережах українці, що якщо ти мовчатимеш, війна прийде до твого дому? Генріху, а ти вже, певне, бачив у «Більді» чи у своїй регіональній газеті фотографії Бучі, Маріуполя? Що ти про це думаєш, Ульріко? Чи, може, ти прогортаєш ці фото, Пауліно?

«СПЄЦАПЄРАЦІЯ» ГЕНОЦИДУ

Численні факти жахливих злодіянь рашистських окупантів на території України сколихнули світ, примусили людство знову згадати всує слово з арсеналу діянь найпідліших деспотів-людоморців – геноцид. Воно, це страшне слово, нині на вустах і очевидців звірств путлерівців у Бучі, Гостомелі, Бородянці, і вітчизняних та зарубіжних правників, і відомих політиків, і навіть глав держав та урядів.

«…А ХТО БОРЕЦЬ, ТОЙ ЗДОБУВАЄ СВІТ»

Я завжди відчувала в собі кров могутніх духом предків. Я знала, що немає нації сильнішої за українців. Нас нищили, поневолювали, нашу землю плюндрували, виснажували, а ми щоразу поставали ніби фенікс. Цей феномен не можна осягнути розумом, його не зрозуміють ті, хто не переживав такого пекучого болю. І нині епохальна мить: ми відроджуємо істину з глибинних надр, являємо її всьому світові. Важливо заволодіти цією правдою раз і назавжди та не відпускати її більше ніколи на уярмлення до сусідської імперії.

КРАЇНА-КОЛАБОРАНТ

Якщо сприймати Євросоюз як спільноту країн, що сповідують єдині загальнолюдські цінності, то Угорщина явно випадає із загальної картини. І демонструє це вже давно, наголошуючи на своїх «особливих» стосунках з автократичною  путлерівською росією.  

НА МІСЯЦЬ БЛИЖЧЕ ДО СВОБОДИ

Українці – це нащадки Київської Русі…
Будинки українських селян гарні й міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у Московщині…
Українці вельми інтелігентні, вільнолюбний дух відчувається і в їхному зовнішньому вигляді.
– Данський географ К. Мальт-Брюн, XVIII ст.

Важко описати всю палітру відчуттів, коли чуєш перші вибухи крилатих ракет у своєму рідному місті. Адреналін проймає все тіло, наганяючи інстинкти.

ВИХІД ІЗ ПЕКЛА

23 лютого. Моя перша публікація у виданні «Грінченко-інформ», під назвою «Рубіж». Радість. Плани на весну, конкурси, волонтерство
24 лютого. Звичайне чергове число календаря, але геть інший світ. Пришестя всеохоплюючих страждань та болю. Істерика, плач, розпач, паніка, хаос, пекло…

НУ ДУЖЕ «ГЛУБІННИЙ НАРОД»!

Взагалі-то поняття «глибина» і в українській, і російській транслітераціях тотожні за суттю. В образному сенсі використовується на означення чогось вартісного, досконалого (глибокі знання, любов до глибини душі тощо). Історики часто послуговуються цим словом для  характеристики тяглості, генетичного наслідування поколінь, досліджень генеалогії народів, родин…

«НАМ УКРАЇНА ВИЩА ПОНАД ВСЕ!» 

Зродились ми великої години,
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ідем у бою життєвому
Міцні, тверді, незламні мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

«ПОБЄДОБЄСИ» З МІЗКАМИ В КЕНДЮХАХ

Докопуючись до причин новітньої російсько-української війни, доходимо гіркого, але цілком сподіваного висновку: у цій бійні однаково винні як російська верхівка, так і більшість росіян. 

АКЕЛУ КЛИЧЕ ПРІРВА

Акела промахнувся. Промахнувся 24 лютого.
Старий, побитий міллю вовк, з якого потроху витікають сили і сцяки, зважився, цілком імпульсивно, на останній стрибок. Зважився, аби показати зграї, що він вожак. Аби показати ворогам, що він альфа. Аби довести собі, що вхопить жертву за шию.

ЧЕСТЬ!

Про бійців інформаційного фронту слово.
Кажу нині «Честь!» кожній та кожному з журналістів, редакторів, кореспондентів «у полі», кожному/кожній з продюсерів, дизайнерів, інженерів, кожному звукачеві, світлячку, кожному з топ-менеджерів на командному посту!

САРАНА

Інформація з усіх усюд фронтової України підтверджує: наш східний лютий ворог, який так любив хизуватися своєю європейськістю і навіть рядитися у святе місіонерство «трєтьєго Ріма», здер ненависну машкару цивілізації і явив себе у всій почварній генетиці – первородністю орди. Є до цього своя біологічна аналогія: комаха Locusta migratoria, яка вирізняється масовою стадністю, здатністю мігрувати й агресивною ненажерливістю. Ми, зазвичай, називаємо її зрозуміліше: сарана перелітна. 

НА «ТРОЙКЄ С БУБЄНЦАМІ», У ПЕКЛО

Сконай, біснувате ПУ!
Смерть уже близько. Близько, гівняний фюрере! Тебе прикінчать твої ж, не встигнеш навіть перднути у галіфе.

РУБІЖ

Агресія Російської Федерації проти України наростає. Соцмережі ряхтять фейками, а потенційні інтервенти стягують до російсько-українського кордону війська, техніку й озброєння.

СИЛА СПРОМОЖНОСТІ

Якось дорогою на рідну Сумщину спілкувалися з Анатолієм Мокренком, народним артистом України, культурним і громадським діячем…  Звісно, центровою темою була Україна, наші болі-негаразди, боротьба за самих себе. Анатолій Юрійович дуже близько біля серця тримав цей біль, намагався долучатися до громадського життя, багато працював у Сумському земляцтві, проводив у своєму рідному селі Терни Недригайлівського (нині – Роменського) району щорічний фестиваль хорового співу «Співаймо разом». Саме на цей фестиваль ми з ним і їхали…

МЮНХЕНСЬКИЙ УРОК

Британська кінодрама «Мюнхен. На порозі війни» режисера Крістіана Швохова воістину на злобу дня. Мимоволі постають історичні паралелі: 1938-й, рік украй напруженого очікування народів, коли над світом нависає новий морок уселенської бійні – і вже сьогочасна планетарна загроза війни, за новим імперським, путінським сценарієм.

МОМЕНТ ІСТИНИ

Топ-темою більшості світових ЗМІ  кінця 2021 – початку 2022 років стало зухвальство Російської Федерації, своєрідний «виклик на дуель». Цей демарш, адресований, передовсім, США, змусив найбільшого геополітичного гравця реагувати. На хворобливу думку нинішніх господарів Кремля, своїм «ультиматумом» вони автоматично стали в ряд «світових гравців». А ми знаємо настільки важливим для імперії зла є чинник усвідомлення власної величі.
Про них справді заговорили. І не тільки. Для багатьох істинних гросмейстерів геополітичної шахівниці саме тепер настав момент істини. 

РІК ТРИВОГ І ОСМИСЛЕННЯ

Цей заголовок можна зарахувати до газетних штампів. Але я його поставив навмисне.  Адже саме так, на жаль, беззмінно іменується кожен із щонайменше восьми «крайніх» років, які ми прожили.

РОСІЙСКИЙ ВЕДМІДЬ У ПОСУДНІЙ ЛАВЦІ

Під гаслом «Нє отдадім ні пяді родной зємлї Росія робить усе, щоб в інших країнах нагніталися політичні протистояння, дужчали відцентрові сили, множилися сепаратистські настрої. У Кремлі сплять і бачать роздроблений і розсварений Євросоюз. Адже нинішня євроспільнота жорстко обстоює (економічними санкціями й потугою Північноатлантичного альянсу) непорушність кордонів, встановлених після Другої світової війни.  Така міцна спільнота, звісно,  створює російським загарбникам серйозні економічні й геополітичні проблеми. Тому Росія в особі путінського режиму звернулася до звичної для неї дипломатії цезаризму: «Розділяй і володарюй!»

ОДИНОКІ СВІЧКИ ДУШ НАШИХ

Начитавшись матеріалів про «Голодну блогерську тусу», мене так і «рвало» гримнути чимось позацензурним. Але навряд такому місце у суспільно-політичному виданні, а «на холодну голову» цю ситуацію з усіх її боків розглянули всі хто міг. Тому нижче – про дещо інше. Не таке кричуще, але не менш важливе.

ДОЛЕНОСНИЙ ДЕНЬ

… Іноді за високими словами питаю себе: чи не надто пафосний?
Але про свято 1 грудня, яке нині минуло майже непомітно, безсумнівно і з чистою совістю стверджую: Доленосний День! 

ЧОРНО-БІЛИЙ ЕКРАН

Від часу свого створення воно й було чорно-білим. Це перегодом екрани засвітилися різними барвами – наче реальний світ у всіх його відтінках. Але, схоже, не всім (окрім, звісно, глядачів) кольорове телебачення до вподоби. І воно час від часу знову стає чорно-білим. Ні, колір з екранів нікуди не зник, чорно-білим стаєзміст деяких телепрограм.

НАРОДЖЕНИЙ У ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО

Саме 16 листопада 2016 року, коли країна вшановує працівників  радіо й телебачення і зв’язку, у Київському університеті імені Бориса Грінченка народився новий освітній структурний підрозділ  Інститут журналістики. Отже, маємо законну календарну нагоду привітати сьогодні студентів та викладачів із їхньою першою «п’ятирічкою»!

ШАНТАЖИСТ

Події останніх місяців у протистоянні «імперії зла» розгортаються надто швидко (а точніше за відсутності належного протистояння). Отже, хто переможе – цивілізований демократичний світ чи московський авторитаризм? Якщо раніше це питання не викликало жодних двозначних відповідей то тепер, з огляду на нахабну поведінку Російської Федерації в енергетичному секторі, не варто легковажити.

БЕРЕЖІТЬ БЛИЗЬКИХ ВІД ВЛАСНОЇ СМЕРТІ!

Знаєте, де я зустрів Новий 2021 рік? Ні за що не здогадаєтесь... Я зустрів його з черговими санітарками у лікарні. Поруч зі мною стояли дві крапельниці і протягом чотирьох днів у мене заливали літри бозна-чого. На п’ятий день, коли мене виписували, в палату привезли хлопця, на вигляд років 25-ти, колір обличчя якого я ніколи не зубуду: воно було схоже на вкритий снігом чорнозем. Не знаю, чи вижив той хлоп, але кашляв він, як пес 

ВИБОРОТИСЯ І ПЕРЕМОГТИ!

Свято Покрови – одне із основних в Україні. І то з давніх-давен. За часів Запорозької Січі воно називалося Козацька Покрова. Для січовиків Богородиця була заступницею і покровителькою, а Покрова символізувала своєрідний небесний щит, захист від ворогів. У різні історичні періоди та військові загрози під захист Покрови ставали нові й нові воїни. Це свято дуже шанували бійці армії УНР. І саме її, Покрову вважали своєю захисницею-заступницею вояки Української повстанської армії.

ЩО І КОМУ «ПОНАД УСЕ»

Закон про боротьбу з олігархами вкупі із замахом на першого помічника Президента України – на вустах у всіх. Одні ці речі пов’язують, інші спростовують, треті висловлюють свої версії… Не буду долучатися до цих дискусій. Їх уже й так – «на всі смаки». Моя мова про відчуття тривоги. Тривоги за державу. І про небезпеки, які наростають.

ДУХОВНА КВІТКА НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

До 30-річчя відновлення Незалежності України хтось придумав добрий дизайнерський хід – «виростив» повновиду синьо-жовту квітку, яка розквітнула поруч із цифрою «3», утворивши  таким чином композицію «30».

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС: БЕЗ ШТРАФІВ НЕ ОБІЙТИСЯ?

Новий навчальний рік мають розпочати у відкритому режимі. Принаймні у школах. Про це нас запевняє Міністерство охорони здоров’я України. Діти скучили за вчителями, вчителі – за учнями. Ніщо не замінить живого спілкування, це зрозуміло. Можливо саме активізація навчального процесу сприятиме ухваленню важливого законопроєкту, який майже три роки чекає на розгляд у Верховній Раді України.

СВІТЛО Й ТІНІ ТОКІЙСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ

Голова Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах, незважаючи на те, що Олімпіаду через пандемію довелося перенести на рік, все ж вважає: цьогорічне олімпійське свято в Токіо вдалося на славу! З такою думкою категорично не згодні мільйони вболівальників з усього світу, яких позбавили можливості перебувати на спортивних аренах японської столиці.

ХТО Ж КОМУ ПЛАТОН?

Відомий філософський вислів: «Платон мені – друг, але істина дорожче» перекочовує від покоління до покоління вже багато століть. І не випадково, адже ця проста фраза вкотре нагадує про верховенство справедливості над усіма іншими постулатами.

БОЖИЙ ЧИ ФСБ-ЕШНИЙ «ПРОМИСЕЛ»?

Від початку одвертої агресії Російської Федерації проти України окупанти посилюють тиск на нашу державу зсередини, залучивши всіх своїх явних та потенційних агентів, продажних політиків і такі ж ЗМІ. Найпотужнішим фактором дестабілізації залишається церква. В суто ФСБешних традиціях ворог перетворює найсвятіше – віру – на вбивчу зброю. А наша тактовна, якщо не боязка українська влада в цьому «тонкому» питанні намагається абстрагуватися: мовляв, хай церковники самі розбираються. І це є грубою (щоб не сказати фатальною) помилкою в умовах реальної війни!

«БРАТСЬКА» ЛЖА

Брат ты мне или не брат,
Рад ты мне или не рад…
(З пісні).

У своїй статті про Україну Владімір Путін з-поміж вразливих територій, котрі Росія може відкремсати від України, пом’янув нашу Підкарпатську Русь (нинішнє Закарпаття). Разом з регіонами потенційної Новоросії. Нагадав 1944-45 роки, коли Червона армія вже владарювала в автономній республіці, оформлюючи папір’я, щоб одібрати її від Чехословаччини та передати Українській РСР. Так і вчинили. З Маніфестом з’їзду Народних комітетів Закарпатської України в Мукачеві, підписанням договору між урядами СРСР та ЧССР, ратифікаціями парламентами у Празі та Москві.

МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ!

Від 16 липня набули чинності законодавчі норми, які поширюють вживання державної мови в суспільному житті. Українською мають проводитися концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи, супровід (конферанс), афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи. А це основне, чому противилися всілякі «квартали» та «дизелі»…

ГРІНЧЕНКІВСЬКИЙ ЗНАК ЯКОСТІ

Днями став свідком розмови двох молодих людей на вулиці.
– То куди подаєш документи на вступ? – запитав хлопець у своєї юної супутниці.
За правилами можна у кілька вишів, але я найперше завезла свої до Грінченкового університету.
  Чому саме туди?
  Від багатьох чула, що там навчання зі знаком якості.

КОНСТИТУЦІЯ. ВІК БОГАТИРСЬКОЇ СИЛИ

У переддень святкування чвертьстолітнього ювілею новітньої української Конституції пригадалися події трирічної давнини. Тоді громадське об’єднання «Музичний батальйон» за підтримки Верховної Ради провело просвітницький мистецький марафон «Від Конституції – до Конституції», присвячений 100-літтю Конституції Української Народної Республіки. В Києві та інших містах відбулися концерти «Музбату», які завершилися 28 червня, у День Конституції велелюдним рок-фестивалем «Дунайська Січ».

МОВНА КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ?

Як відомо,  16 липня 2021 року стане чинною стаття 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»: «Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі». 

ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Саме до цієї першої «круглої» дати поглиблених партнерських відносин приурочили Міжнародний українсько-китайський форум «Ідеї Сі Дзіньпіна про державне управління». Організатори – Посольство Китайської Народної Республіки в Україні й Інститут стратегічних досліджень та прогнозів «Янус» у партнерстві з Київським університетом імені Бориса Грінченка і Ланьчжоуським університетом мистецтв та науки – зібрали поважну експертну аудиторію відомих науковців, політиків, громадських діячів. Сучасні технології дозволили мати два майданчики живого спілкування, об’єднані онлайн-платформою, – в Україні, у Київському Грінченковому університеті, та у Піднебесній.

ПРОФЕСІЯ ЧИ ПОКЛИКАННЯ?

То що ж то за штука – журналістика? Кожен причетний має власну відповідь. Хоча існує загальноприйняте визначення її приналежності: творча спеціальність. До таких, зазвичай, зараховують літераторів, художників, акторів, композиторів, співаків… А ось журналістика у цьому сонмі, як кажуть, «на грані».

ВИШИВАНЕ СВЯТО З ІСТОРИЧНИМ АКЦЕНТОМ

Українці люблять святкувати! З-поміж багатьох календарних свят, професійних, релігійних, світських, все ж не так багато набереться душевних. А саме душевні свята, підтримані й окрилені народом, надзвичайно характерні, автентичні, неповторні… Таке, як Всесвітній День вишиванки. Він відзначається кожного третього травневого четверга. Нинішнього року цей день випав на 20 травня.

З ОБІЙМІВ ОХЛОСУ

Час визначити терміном, що ж за державний лад панує в Україні, або куди українська демократія може дохворітися, а коли вже дохворілася, то що буде, якщо нагально не втрутитися і не вирізати цю ракову пухлину нашого суспільства.

ПАСКА МОГО ДИТИНСТВА

От не пам’ятаю якого саме дня баба та мати пекли паски – здається, все ж у суботу. Але це й не важливо. Значніший сам процес – коли в хаті прибрано, рушники випрано, рубелем викачано і карточки на стінах ними прикрашено, коли піч натоплена і чекає дійства, коли баба Лисаветка вже вимісила тісто так довго коло нього товчучись, що мене, малого, нетерплячка брала – ну, скіки мона?! (а я ж любив сире солодке тісто, хоча баба й бурчала, що в животі кишки завернуться), коли сонце світить уже геть веселіше, ніж марудилося протягом Великого Посту, коли ще білі і ще зовсім не паски, але вже вкладені у металеві форми і вже підійшли в них, коли мати накрутила хрестів з тіста із роздвоєними їх кінцями і помазала пір’їною верхИ жовтком , коли баба якимось своїм сьомим відчуттям вирішувала: «Пора сажать!».

ЧОРНОБИЛЬ: ПЕРШЕ «ПОБАЧЕННЯ»

Про аварію на ЧАЕС писано-переписано! Зазвичай, згадуємо її, цю  трагічну сторінку, –  26 квітня, як і тепер. Житейська історія, яку розповім, не зовсім вписується в загальну канву спогадів. Але, як кажуть, слів із пісні не викинеш. Було й таке…

МЕЙНСТРИМ КЛІНІЧНОГО ШОВІНІЗМУ

Вже всі помітили, що у наших «молодших братів» з Півночі з’явився новий тренд: вони не лише вище керівництво, але й усіх українців записують у «нацисти». Ми ж натомість маємо усвідомити: в Росії не лише керівництво, але й широкі народні маси є невиліковними шовіністами.

ХТО КОМУ ВОРОГ

Ніхто так самозакохано і самовпевнено не виховує собі ворогів, як московити. І то – віками! Нині дожилися до того, що своїх друзів вони можуть назвати на пальцях однієї руки. Решта – вороги! Тривалий час у коло їхніх близьких, уважалося, входили українці. Так там думали. Аякже – «братскій народ» із однієї, як вони кажуть, «купєлі»… Тоді чому, маючи на прив’язі «младшую сєстру Украину», московити не гребували для неї найгіршими характеристиками? «Странная любовь, однако». Отак, орудуючи як віжками «братскімі узамі», не зчулися, як виростили на свою голову ще одного ворога.

TO BE, OR NOT TO BE… ПОЛІТИКОМ?

Журналісти поцікавилися у відомого шоумена і телеведучого Юрія Горбунова, чи готовий той будувати політичну кар’єру. Юрій відповів: «Вже пропонували, я не пішов. Все-таки люди повинні займатися тим, що вміють. Політика, як мені здається, – це професія. Тому моя відповідь – ні». Втім, трішки подумавши, шоумен помякшив свій категоризм: мовляв, поживемо-побачимо…

ВІТЧИЗНЯНА ФЕМІДА НА МІННОМУ ПОЛІ

Одіозні українські ділки, яких не так давно «засвітило» американське правосуддя (Деркач-Коломойський-Дубінський), готові «відбілюватися» в українських судах. Щоправда, до судів їхні справи ще й не дійшли. І це найстрашніша міна. Чи здатна державна прокурорська та судейська машини після таких серйозних звинувачень (включно з рішеннями Ради національної безпеки та оборони) довести до законного вердикту цю скандальну справу, яка підриває міжнародне реноме України?

ЙОГО ВСЕСВЯТІСТЬ ВИСТОЯВ. А МИ?

Жодного сумніву: надання Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу Православній церкві України – подія епохальна. Її життєва значущість ясно бачиться на чорному тлі нинішньої російсько-української війни, в яку путінська кліка мародерів упрягла своїм активним союзником Російську православну церкву. Маємо безліч прикладів використання територій храмів УПЦ Московського патріархату бойовиками й сепаратистами на Сході України та в Криму. Чого дивуватися? Українська православна церква Московського патріархату – це чобіт патріарха Кіріла (Гундяєва) в Україні. Звідси – агресивні російські наративи, які тиражуються поміж вірян в «українських» парафіях. «Троянський кінь у рясі» – інакше й не назвеш.

ДО ВІЛЬНИХ ТА ЗМІНОТВОРЧИХ

Здобувши окозамилюючу свободу обирати, українське проактивне суспільство забуло, що боролося за незалежність від «старшого брата» протягом чотирьох століть. (Нотабене: історично Росія нам ні кум, ні брат, ні сестра. Русини, нині українці, є спорідненим народом з поляками та литовцями).

ПІД ЗАХИСТОМ ШЕВЧЕНКА

Важко уявити Націю без свого Поета, який став частиною її ідентичності. Наш Тарас Шевченко найяскравіше це потверджує. Бо для українців він більше ніж поет. Навіть той, хто не пригадає жодного його рядка (хоча в це важко повірити), охарактеризує Шевченка, як поета народного. Колись навіть неписьменні признавали Тараса за СВОГО, власноруч вишивали, малювали, різьбили його портрети

«КОВІДНІ ОГЛЯДАЧІ»

Ті, хто дивляться вітчизняні телеканали, встигли помітити, як останнім часом пішла пошесть на «оглядачів». Я не випадково останнє слово взяв у лапки. Адже в переважній більшості вони вигулькнули фактично нізвідки. Таке враження, що олігархи, які стоять за тими чи іншими медіахолдингами, набрали собі рекрутів, які за гроші «оглядають» те, що вигідно замовникам. Інакше як пояснити, що частина «оракулів» вже «прописалася» на певних телеканалах і ходить туди як на роботу? Зважте, «чужих» туди майже не пускають. Хіба що для підтримки градусу дискусії, аби було кого «клювати». Технологія з «мальчікамі для бітья» активно застосовується російською пропагандою. В нас вона, схоже, також прижилася. Щоправда, не в такій агресивно-цинічній формі.

ІСТОРІЯ ОДНОГО АВТОГРАФА

До 150-річчя від Дня народження Лесі Українки

Обираючи у 1983 році тему для своєї дипломної роботи з телеспеціалізації (факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка), зупинився на образі Лесі Українки. Хотілося щось нове відкрити в біографії легендарної письменниці. І я тоді занурився в її листування з Ольгою Кобилянською. Так вийшов на тему «Леся Українка на Буковині», зазначивши програму в циклі «Літературна карта України» тодішнього Республіканського телебачення. Про деталі підготовки та зйомок цієї амбітної студентської роботи на Чернівецькій студії телебачення, при нагоді, колись розповім окремо.

БИЧКИ ПАРТІЙНОЇ «КОРИДИ»

Я належу до когорти телеглядачів, які «п’ють» не з одного джерела, а з кількох. Аналізуючи, зіставляючи, роблячи висновки. Проте в українському медіапросторі важко знайти «живе джерело», де б інформація подавалася неупереджено, об’єктивно, а засіб масової інформації усім своїм контентом демонстрував, на території якої країни працює. Історія з трьома закритими телеканалами потверджує: вони стали пропагандистами іншої держави, до того ж агресивної, яка розв’язала війну проти України.

ПРОМОУТЕР УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

Василеві Яременку 90!

Для влучної характеристики Василя Васильовича Яременка дослідника української літератури і журналістики, публіциста, лексикографа, почесного професора столичного Грінченкового університету – напросилося саме оте чужинське «промоутер». Нинішньому поколінню студентства воно надто знайоме й зрозуміле. Отже, хай вибачить Василь Васильович, але він таки справді промоутер. Найвищої фахової проби!

ТРИВОЖНІ ОЧІКУВАННЯ

Суспільство, яке у своїй більшості схвалило закриття трьох телеканалів (112-й», «ZIK», «NEWSONE»), тепер перебуває в стані очікування. Досить тривожному, адже «п’ята колона» подалася в суди. Та й де гарантія, що через якийсь час ті ж таки медведчуки-рабіновичі-бойки (уже за «чистіші» гроші) не викуплять і не розкрутять під себе нові телеканали?

ОРДА «М’ЯКОЇ СИЛИ»

Прессекретар президента РФ Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що Кремль і надалі захищатиме свою ідентичність в Україні, де живе дуже багато росіян і російськомовних, які без сумніву є частиною «русского мира» світу. Запевнивши, що його, того «міра», захист, розвиток відносин із ним і різні механізми його підтримки були, є і залишатимуться пріоритетною темою для російської держави. І що Росія просуватиме ці ідеї в Україні «м’якою силою», методами, що не суперечать міжнародному праву.

ПРО ГІБРИДНУ «СВОБОДУ СЛОВА»

Кілька українських телеканалів упродовж тривалого часу провели «майстер-клас» на тему: що таке антижурналістика? Особливо цей «урок» запам’ятається студентам, які обрали для себе журналістську професію.

НАША П’ЯТИРІЧКА

Хтось пхекне: ото мені дата… Та її на одвіркові, ледь не при порозі мітять. А я скажу: це вік. Навіть для людини. У пять років уже не дріботиш, уже пробуєш сягнистих кроків. Правда, ще підбігом та підстрибом, але з явним бажанням встигнути за поважними чи й рішучими кроками дорослих.

МАНТІЯ МОСКОВСЬКОГО РЕВАНШУ?

28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Кабінету Міністрів України про запровадження нового українського правопису, зазначивши, що «Кабінет Міністрів України при ухваленні вказаної постанови діяв поза межами своєї компетенції». Варто нагадати, що оновлений правопис почав діяти з червня 2019 року, а всі необхідні підстави для змін підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Виходить, що купка людей в мантіях із «всесильного» Окружного суду звели нанівець роботу кількох академічних інституцій, які спеціалізуються на питанні розвитку мови.

КРУТИ: НАУКА «УМІРКОВАНИМ» і «ЩИРИМ»

Отже, знову про гаразд не засвоєні на державному рівні трагічні уроки Крут, котрих, може, й не було б, якби соціалістична Центральна Рада не зазирала в очі Москві, а готувалася до належного збройного спротиву. Нині кожен школяр і студент знає, як проти добре озброєного більшовицько-московського війська М. Муравйова зважилися самотньо виступити курсанти Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та сотня підпоручника Омельченка, переважно студенти Київського університету Св. Володимира і гімназисти – всього 600 багнетів, приречених на героїчну смерть під Крутами. Крути перейшли в «найголовнішу легенду нації», ототожнювалися зі славнозвісними Фермопілами (В. П’янов), стали одним із тематичних джерел української літератури, до яких чи не перший звернувся П. Тичина жалобним віршем «Пам’яті тридцяти», віднайшов, за словами О. Тарнавського, у юних героях «найкращу прикмету, що підносить їх після смерти до рівня святих: понад усе вони любили рідний край». Невдовзі творчим шляхом поета рушили Уляна Кравченко («Під Крутами»), О. Олесь («Під Крутами»), Б.-І. Антонич («Крутянська пісня»), Оксана Лятуринська («Дума про скривавлену сорочку»), О. Стефанович («Крути»), С. Гординський (поема «Сім літер»), Юрій Клен (фрагмент епопеї «Попіл імперій») та ін.

ТУРБУЛЕНТНИЙ СТАРТ. А ЩО НА ФІНІШІ?

Рік 2021-й почався з турбулентності. І хай її глобальний епіцентр знаходився не в Україні, все ж кола однозначно дістали й нас.
А закрутилося у США, перед остаточним проголошенням імені нового президента.

ЗА НОВОРІЧНОЮ МЕЖЕЮ

Сказати, що 2020-й був насичений недобрими подіями, – нічого не сказати. Можемо тихо зітхнути: пережили. Рік для світу виявився чи не найскладнішим після лихоліть Другої світової війни.

СТАРІСТЬ – НЕ РАДІСТЬ?

Прикро, але факт: Україна ніколи не відзначалася гідними пенсіями. Жовтнева заява нашого Прем’єр-міністра, про те що через 15 років держава більше не буде спроможна на пенсійні виплати, також не додає оптимізму. Обіцяне декілька років тому введення накопичувальної пенсійної системи – і досі обіцянка. Що ж на нас чекає? Чи судилося колись українським пенсіонерам повноцінне життя?

«РАЙОННІ МЕДІАБУДНІ»: НАКАЗАНО ВИЖИТИ

Світ стає інакшим, а за ним – і засоби масової інформації. Хто-хто, а українська друкована періодика за останнє десятиліття помітно змінилася. Та вони, ці зміни, не радують, а навпаки – печалять і тривожать. Адже переважна більшість паперових періодичних видань – від загальноукраїнських до регіональних – просто припинила існування. Їх знищили безгрошів’я, конкурентні виклики, поліграфічні та поштові визиски і читацька байдужість.

ЧОМУ РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ НЕ Є ДЕРЖАВНИМ ПЕРЕВОРОТОМ

Заклик Національного музею Революції Гідності
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
та інших органів державної влади, онлайнових, друкованих, аудіовізуальних ЗМІ

КРИВЕНЬКА КАЧЕЧКА. ВИБОРЧА

Демократичні і провальні – перші оцінки виборів до місцевих Рад та голів об’єднаних територіальних громад. В середньому по країні явка склала 37 відсотків – найменше в історії українського волевиявлення. До цього таким «рекордом» були 47 відсотків.

ТРЮКИ-ДРЮКИ

Ні сіло ні впало Президент України Володимир Зеленський оголосив проведення всенародного опитування. В акурат під час місцевих виборів, 25 жовтня. На пам’яті перипетії ухвалення закону про продаж землі, коли на вимогу опозиційних партій провести референдум парламентська «монобільшість» та й сам господар Банкової дружно переконували заперечували: «Ми абсолютні переможці. 73 відсотки виборців  схвалюють нашу програму і наші дії, обійдемося без пускання грошей на вітер».

ТАРАС ШЕВЧЕНКО «FOREVER»!

До Дня Незалежності України Міністерство закордонних справ провело ревізію пам’ятників Тарасові Шевченку закордоном. Очільник відомства Дмитро Кулеба навіть заявив на весь Фейсбук про національний рекорд:  офіційно встановлено найбільшу кількість закордонних пам’ятників одній людині. Тут, схоже, шановний міністр вкотре відкрив Америку.

НЕ МАННА З НЕБА

Оригінально, але досить очікувано окупаційна влада Криму привітала мешканців Сімферополя, Сімферопольського і Бахчисарайського районів з Днем незалежності України. З 24 серпня їм постачають воду по дві години на добу, зранку й увечері, а ближчим часом уріжуть і цей ліміт. А ще з тиждень тому у Сімферополі під духовий оркестр відкривали водогін, збудований військовими. Мабуть, російські окупанти забрали останнє на миття своїх танків…

«ОСВІТАНАЛІТИКА»: НАРОДИЛАСЯ, ЩОБ УДАТИСЯ

Презентацією в агенції «Укрінформ» аналітичної записки «Новий навчальний рік у школах в умовах адаптивного карантину: виклики і шляхи їх вирішення» оголошено про появу на вітчизняній освітянській ниві знакового аналітичного центру. Діятиме він у структурі Київського університету імені Бориса Грінченка. «ОсвітАналітика» – така назва центру – досліджуватиме освітню політику на національному, місцевому та інституційному рівнях та сприятиме формуванню якісних рішень і практик в управлінні цією життєво важливою для України сферою.

ДІД ЗНОВУ «БАЦЬКА» 

У Білорусі президентські вибори. Схоже на оксюморон, бо 26 років поспіль тут голосували за «безальтернативного» кандидата від міста і села – «бацьку» усіх білорусів. Колишній голова колгоспу, що звик до «єдіноначалія» на ланах і фермах, поступово перебрав на себе владні повноваження в цілій європейській країні, ставши «цивілізованим» диктатором.

«ЗЕЛЕНИМ КЛИНОМ» – В ІМПЕРСЬКЕ ТІМ’Я

На Московії бунт. Ну, не так щоби бунт – шин не палять і бруківку не розбирають. Але й перед Обнульонним шапок у руках не мнуть і на колінах милостині не випрошують. Уже третій тиждень в далекому Хабаровську протестують проти арешту місцевого губернатора. Приєднався Владивосток, на мітинги вже візитують посланці з уральських міст. Такого там давно «відом нє відалі, слихом нє слихалі».

КОРОНАВІРУСЕ, ПРОЩАВАЙ… І ЗДРАСТУЙ!

«Ой весна-красна. Коронавірусна». Малюнок  Григорія ІВАЩЕНКА (м. Дніпро)

Україна, як у часи Радянського Союзу, знову за завісою. Але тепер –  коронавірусною. Європа внесла нас до списку «червоних» країн, де високий рівень захворюваності і закрила в’їзд  до Шенгенської зони.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби,  маємо  62 хворих на 100 тисяч населення, тоді як в ЄС таких трохи більше 16-ти.   

ЧЕРЕПКИ ХЕРСОНЕСЬКИХ АМФОР…

Війська РФ прориватимуться з окупованого Криму до Херсонської області, щоб  пустити  дніпровську воду в Північно-Кримський канал. Такий спалах пригаслого багаття російської агресії спрогнозував командувач Військово-Морських Сил ЗСУ Олексій Неїжпапа.

КОЛО ЗА КОЛОМ, БІДА ЗА БІДОЮ

Катастрофічний паводок знову накрив значну територію Західної України. Як констатує Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, за декілька днів випало понад 70% місячної норми опадів, а тому цьогорічне потопелля перевищує потугою біду 2008 року.

ПОШЕСТЬ РОЗУМОВОГО ЗАТЕМНЕННЯ

На Росії чергове загострення. Знову Лобним майданом, де російські царі рубали голови запідозреним у зраді боярам (від крові ту площу і названо Красною), гуркотять танки і ракети. Б’ють бруківку-асфальт підборами спецназівці-«вагнерівці», подзвякуючи медальками за свої «красні майдани» Донбасу,  Сирії, Лівії…

У КОМАНДІ З ХОЛОДИЛЬНИКОМ І ТЕЛЕВІЗОРОМ

Громадяни не помітили, як минув рік президентства Володимира Зеленського. Не помітили кінця епохи бідності, не побачили обіцяних посадок корупціонерів. Не закінчили війну з Росією, хоча досить було «просто лише перестати стріляти». Не допомогло й те, що Зеленський подивився в очі тезці Путіну. За рік на Сході загинуло понад сто бійців, кілька сотень поранено та скалічено…

ТО ХТО Ж ПЕРЕМОЖЕЦЬ, «ПАБЄДІТЄЛІ»?

Росію неочікувано зацідив бумеранг. І то в самісінькі «скрєпи». На сторінці Білого дому в Інстаграмі 8 травня з’явився пост, де переможцями нацизму названо…  США та Велику Британію. У Білому домі додали, що дух Америки «завжди буде перемагати, врешті-решт саме так і відбувається».
Московський владний ведмідь обурено реве і тупає лаписьками… Аж «вєлікапабєдниє» декорації валяться.

КОРОНА СПАДАЄ…

Карантин оголив інституційні проблеми державного риштування. Протикоронавірусна оборона виставила на суспільний огляд приховані протиріччя регіональних еліт із центральною владою, до Президента включно. А своєрідним спусковим гачком став скандал довкола київського ресторану «Велюр». Цей наддорогий ситний рай для гурманів-товстосумів попри всі карантинні заборони спокійнісінько і безборонно крутив собі звичний бізнес, точнісінько так, як і його недоторканний власник, нардеп від «Слуги народу» Микола Тищенко. Подейкують, саме йому у найвищих кабінетах доручено наглядати за столичною владою. А раніше ресторатор навіть заявляв про свої амбіції на крісло київського градоначальника.

ЧОРНОБИЛЬ НЕ ВІДПУСКАЄ

Ця трагедія назавжди вїлася в нашу плоть і кров. 26 квітняне просто чорна дата з минулого, аварія на Чорнобильській атомній і нині дається взнаки, не лише наслідками смертоносного опромінення…

ВІРУСОКАДИЛЬНИКИ

Міністерство охорони здоров’я прогнозує післявеликодній сплеск захворювань на COVID-19.
Доти говорили про помірне поширення коронавірусу, про те, що у травні можливий його спад. І ось на тобі! А все «завдяки» старанням Російської православної церкви в Україні. Чи, як називають себе тамтешнє духовенство і прихожани, Української православної церкви Московського патріархату. Її ієрархи не раз закликали на порушення карантину вистоювати служби у храмах, прикладатися до ікон і причащатися. Так було Вербної неділі, таке ж ми чули і в переддень Великодня. Церква, як бачимо, настільки «українська», що готова бездумно пожертвувати здоров’ям, навіть життям своїх вірних, українських громадян. То хто ж у ній править? Іуда чи Мамона?

МЕДИКАЛІЗАЦІЯ І ЖУКИ

Минуло два тижні, як був оприлюднений мій роздум. Дякую читачам за щирі відгуки!

ПОДБАЙМО ПРО ЛІКАРЯ!

Моя дружина лікар – пульмонолог однієї з київських лікарень, яка в списку тих, що приймають людей на карантин і лікують у випадку можливого розповсюдження коронавірусу. У звязку з пандемією вона опинилася, можна сказати, на передовій. Щодня процедура збору на роботу перетворюється на певний ритуал, який передбачає заходи безпеки від інфекції, приготування їжі на весь день та ін. Головне ж – як дістатися на роботу. Певний транспорт у місті для такої категорії людей працює – за спеціальними перепустками. Але ж до цього транспорту ще треба дістатися та й не доїжджає він до самої лікарні. Вихід – таксі. Щодня ми витрачаємо на це більше ста гривень. Під вечір дружина повертається з роботи. При всіх заходах безпеки, невідомо, що вона заносить з вулиці і лікарні у дім. Родина, отже, мимоволі у зоні підвищеного ризику зараження коронавірусом.  

НЕ ПАГОРБИ ПЕЧЕРСЬКІ, А БАТИЄВІ ГОРИ

Українська громадськість, освітяни й науковці, діячі культури – на хвилі протесту: під прикриттям надзвичайних економічних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу влада повела боротьбу з наукою і культурою. Проваливши бюджетні надходження, як минулого, так і нинішнього років, в умовах, коли наростаюча пандемія потребує значних витрат, уряд заходився обрізати державні видатки. І так захопився, що почав по живому сікти шкільну і вищу освіту, фундаментальну науку, книговидавництво, кіно…

НЕ ВТРАЧАЙМО ГОЛОВИ!

– Вони, «умніки», прийняли карантин, а нам тепер по магазинах бігай…
– Ага, ага… Ондо як крупи з полиць розгрібають.
Дві жіночки посеред торгового залу гучно скрушаються наболілим.
– А ви будьте розумнішими, не бігайте і не розгрібайте.
Це вже я не витерпів, кинув своїх п’ять копійок.
Одна з жінок, закопиливши губу, відвернулася.

«МИ» БЕЗ «Я»

Президент України Володимир Зеленський через контрольовану більшість у Верховній Раді змінив уряд. Несподівано, бо ще вчора Кабінет міністрів був «цяця», а всяким критиканам нинішні насельники Банкової та Грушевського відповідали, що скоро, мовляв, ми заживемо, як вареники у маслі.

МІНІСТРИ НА КАРТОПЛІ

Міністерка охорони здоров`я України заточила себе в Новосанжарський карантин. Разом з евакуйованими з ураженого коронавірусом Китаю. Що робить у санаторії головна медична чиновниця держави? Міряє температуру здоровим громадянам, що потрапили в зону ризику? Бере кров для тестів? А зайняті штатні медпрацівники і відряджені туди спеціалісти, виходить, б’ють байдики?

КРИМ. ПОГАНЬБЛЕНЕ СЛОВО

Побачила світ інформаційно-аналітична доповідь про переслідування журналістів і блогерів у Криму після загарбання півострова Росією. Документ містить, зокрема, результати моніторингу, який проводили Центр прав людини ZMINA і Кримська правозахисна група з кінця лютого 2014-го і по вересень 2019 року. За цей час задокументовано 369 випадків порушення свободи слова і прав медійників.

ДЕПУТАТСЬКА СТУПА

Голова парламентської фракції «народних слуг» Давид Арахамія  підтримує подачу води в окупований Росією Крим. Мовляв, то буде добрячий аргумент-компроміс у перемовинах за звільнення Донбасу. Росіяни та їхні посіпаки від такого гуманітарного «удару» посунуться за «порєбрік», до свого Ростова. Та й живуть у Криму наші люди, то чи гоже їх морити безводдям?

12 КРОКІВ ДО ПОРЯТУНКУ ОСВІТИ

Довго міркував, чи варто оприлюднювати своє бачення шляхів подолання  загрозливих тенденцій у вітчизняній освіті та науці. Звісно, мовчання – золото, але коли кризові явища поглиблюються і небезпека втратити країною життєві перспективи набирає потуги неминучості, твоє мовчання фактично стає співучастю у злочині проти майбутнього держави.

ТРИ «ПРАЗНИКИ» В ГОСТІ

«…Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!»
Ці слова давньої колядки згадав з гіркою іронією, коли на Святки довідався про три «подарунки», які влада припасла українцям. Два з них вже мають статус законопроєктів – урядовий «Про працю» (реєстраційний номер 2708) та депутатський: зміни до деяких законодавчих актів щодо окремих питань діяльності професійних спілок  (2681). В парламенті їх зареєстрували в акурат до Новорічних свят. А третій – проєкт закону щодо забезпечення національної інфобезпеки та права на доступ до достовірної інформації – поки що оприлюднено на сайті Міністерства культури, молоді та спорту.

ТРОЯНСЬКА ШКАПА ПУТІНА

У Російській Федерації перебудова. Точніше, перестановка стільців. Уряд «сірої молі» пішов у відставку, у засіки поналазили «сірі миші». Президент Владімір Путін оголосив про зміну конституції. Повноваження парламенту «височайше обіцяно» розширити, проте демократичних процедур і народного волевиявлення від того більше не стане: російське законодавство вивершиться над міжнародним. Зросте роль непомітної нині Державної ради і місцевих князьків-губернаторів у ній.

НОВОРІЧНИЙ ДЗВІН ЧИ НОВОРІЧНІ ДЗЕНЬКИ?

Кого не запитаю, чим запам’яталося президентство Володимира Зеленського у році, що минув, більшість відповідає: «Пресконференцією». А що він сказав? «Ну як?.. Чотирнадцять годин говорив… Он і до Книги рекордів України занесено…»
Що й казати, досягнення!
Хтось додає: «Найбільша заслуга Зеленського, що посунув з президентської табуретки баригу Порошенка».
Гм… І варто це було робити… заради рекордної пресконференції?

КОМУСЬ – ЗЕМЛЯ, А КОМУСЬ – ХОЧ У ЗЕМЛЮ

Чесно кажучи, йшов на цей форум з мимовільним упередженням. Покликала туди не стільки сама тема, скільки повага до знайомих шанованих українських науковців, які те поважне зібрання ініціювали і готували.

КОМАНДА ЗМІН, КОМАНДА ПЕРЕМОГ

У столичному Університеті імені Бориса Грінченка потрійне свято – три знакові дати розлогого літопису.

ВІЧНИЙ МАЙДАН

Шість років тому розпочався Майдан. Величезні надії на переміни. А сьогодні… Непокарані винуватці, за сотні смертей. Буцімто неможливо ідентифікувати «беркутівців», «тітушок».
Кричу за Станіславським: «Не вірю!»
В дні Майдану, прийшовши  додому, описував вночі на комп’ютері події дня, свої розмови біля Адміністрації президента з бійцями ВВ – внутрішніх військ та спецпризначенцями – беркутівцями (почергово, в залежності від ситуації на Майдані, стояли, то ті, то інші.). Розміщувати в інтернеті пости під своїм іменем було небезпечно (на Майдані ми навіть іноді відключали свої телефони – Януковицькі служби відслідковували місце перебування) і я вибрав собі нік Павло (так мене хотіла назвати моя бабуся)- Павло Павленко з обличчям Козака Мамая.
Переглядаю свої записи. Проживаю знову мій, наш спільний Майдан. Хочу згадати ті дні, пройти тими ж стежками…

ПІШЛИ ПО ВОВНУ, А ВЕРНЕМОСЯ СТРИЖЕНИМИ?

Даруйте, але ми, наче барани перед новими воротами, буцнулися рогами у розведення військ на Донбасі. Так, мовби погоничі ґирлиґою геть відбили тяму. Одні кричать: «Розвести, бо то мир!», а інші опираються: «Ні, то зрада!» А що заважає озирнутися довкола?  Оті крутороги, що аж на потилицю?

ГІРКИЙ ЧУЖИЙ ОГІРОК

Давним-давненько  взимку зайшов на базар. Ятка вабила теплою веселкою кольорів: апельсини, гранати, ківі з бананами. А де ж яблука?
 Звиняйте, яблука в Африці не ростуть, відказала продавчиня.

ТРИ НЕВЕСЕЛІ БУКВИ

Ключовим у нашій  новітній історії стане слово із трьох літер – ЦВК. Навіщо нинішня монолітна більшість з Президентом на чолі так поспіхом розпустила  Центральну виборчу комісію? Бо та  з минулого, хай і дуже недавнього?

З БУБНОМ ДО ДЕМОНА

Шаман-воїн у дорозі: «Стережися, Путіне!»  Фото з «Української правди»

Двом шаманам в одній юрті затісно. Нехай навіть та юрта накриває п’яту частину земної кулі. У Бурятії арештували якутського шамана Алєксандра Габишева, який ішов до Москви «виганяти» з Кремля  «всеросійського шамана» Владіміра Путіна.

ДОЩ ІДЕ, А МИ СКИРТУЄМ…

Події серпня, надто останніх днів літа, спресувалися, наче солома, тюкована сучасними «джондірами», що несподівано з’явилися колись на колгоспній ниві. А в тій коров’ячій жуйці – й осот, пересипаний половою, і перша цвіль на золотистих стеблах…

ПШИК З ВЕЛИКОЇ БУЛЬКИ?

В Україні з корупцією б’ються на смерть усі. І чи не найбільше – самі корупціонери. Нещадно знищують на усіляких Мальдівах незаконно нажиті статки та інші речові докази. Чисельні старі і новоспечені детективи поки що більше імітують боротьбу з корупцією. А якщо імітація з якоїсь причини не вдається,  правоохоронців «підправляють» служителі Феміди: за відсутності доказів чи з якогось іншого дива справно зведуть на пси навіть резонансну справу.

«ВЛАСТЬ  ДОЛЖНА  БІТЬ!»

Москва знову вийшла на мітинги. «Підступи капіталізму!»  –  так у подібних випадках роз’яснювали трудящим за часів Радянського Союзу.  «Відпрацьовують грошики американського держдепу»,  –  таку локшину  донедавна накручували на вуха обивателям офіціозні глашатаї, коментуючи акції російської опозиції. Час знову змінив пропагандистську платівку Кремля. «Згубний вплив Майдану»,  – сьогодні аж вистрибують із штанів загодовані медійні агітатори.

ЗАМІНА БІГУНІВ

Як і обіцяв головний слуга народу Володимир Зеленський, упав найміцніший бастіон старої влади: в обраному на позачергових виборах парламенті – понад триста цілковитих «новачків». Конституційна більшість! Маємо, щоправда, й інший рекорд: народними депутатами – переважно від «Слуги народу» – стали 23 безробітних. Воістину, масові чудеса преображення.

ОБІТНИЦІ-СОРОМІТНИЦІ…

Перегони до Верховної Ради – на фінішній прямій: ще день для останнього агітаційного ривка, а далі комусь – п’єдестал народної довіри, а комусь – кілька років зневіри. Прогнозовано бар’єр перед парламентом перескочать п’ять-шість партій.

КУРЯМ НА СМІХ

Владімір Путін перейнявся здоров’ям птахів і черв’яків. Його висловлювання на Глобальному саміті з виробництва та індустріалізації  у Єкатеринбурзі (!) «підірвали» користувачів соцмереж. Лідер держави нанотехнологій, яких так ніхто й не бачив, але якими так люблять хвалитися в Росії, виступив проти тих самих технологій. А точніше, проти альтернативних і відновлювальних джерел енергії.

ВЕЛИКЕ ДИШЛО

Кажуть, закон, як дишло: куди повернув, туди й вийшло. А великий закон – велике дишло!
На другий день свого президентства, керуючись Основним Законом країни – Конституцією, її гарант Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду. Дочасні вибори призначив на 21 липня, а чергові мали відбутися 27 жовтня. Чи варто було здіймати бурю під парламентським куполом заради трьох місяців?

ПРО ЧОРНОБИЛЬ, КІНО І ДЕТАЛІ…

Після виходу британсько-американського мінісеріалу «Чорнобиль» тема найбільшої в історії людства техногенної катастрофи знову на слуху. Навіть у «позаурочний» час – не у квітні, коли відзначають роковини аварії, ані в грудні, коли значно менше, та все ж згадують події 1986-го. Саме тоді, у грудні над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної завершили будівництво Саркофага. 14 грудня – День ліквідатора: вшановуємо чорнобильців, завдяки кому світ доволі безболісно пережив найбільше техногенне лихо.

ЗАҐРАТОВАНИЙ, А ДУХОМ НЕВПОКОРЕНИЙ

Так збіглося, за гіркою іронією долі:  український журналіст Роман Сущенко, політв’язень за російськими «законами тайги», до дня свого професійного свята отримав подарунок. На триденне побачення в колонію, що в селі Утробіно (!) Кіровської області  до нього приїхали дружина Анжеліка з донькою Юлією. На початку року рідні вже мали таку можливість. Тоді вони вперше за два з половиною роки обійняли свого чоловіка і батька.

КОЛИ Ж НАЛАШТУЄМОСЯ НА ІННОВАЦІЇ?

Останнім часом багато чуємо про необхідність забезпечити інноваційний розвиток України. Навіть запроваджуємо модні терміни, сподіваючись, що це якось сприятиме інноваціям. Однак слід розуміти, що одним з головних питань сучасних теорій економічного зростання і навіть актуальних міркувань про економічний розвиток є визнання тієї ролі, яку відіграють інститути та політика в цілому.

ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ: ТЯЖКЕ ПРОЩАННЯ З МОСКОВІЄЮ

Критикувати його важко. Бо Патріарх Філарет – потужна постать, яка стоїть десятиліттями на гострому розі творення держави Україна. Попри його суто церковне служіння. І 90-річний його вік, дійсно патріарший, при якому він стійко служить двогодинні літургії, проповідує, керує – вражає.

ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

Під час президентських виборів в Україні було активно застосовано тактику, описану в книзі Сунь-Цзи «Мистецтво війни» (Китай, V ст. до н.е.): «Нехай на вулицях ворожої столиці шепочуться, що князь обкрадає народ, радники його зрадили, чиновники спилися, а воїни голодні і босі. Нехай мешканці калічать ім’я свого князя і вимовляють його неправильно… Нехай їм за ситого життя здається, що вони голодують. Нехай заможні жителі заздрять тим, хто в князівстві Вей пасе худобу. Розпалюйте внутрішню пожежу не вогнем, а словом, і дурні почнуть скаржитися та проклинати свою батьківщину. І тоді місто саме прийме нас!!!”.

ШОСТИЙ…

У Вербну неділю Україна отримала нового Президента. Шостого. Ще до офіційного рішення Центрвиборчкому соціологічні служби, які під час нинішньої виборчої кампанії об’єктивно оцінювали суспільні настрої, оголосили результати опитувань. У фіналі кандидат Володимир Зеленський зібрав голосів заледь не втричі більше, ніж чинний Глава держави Петро Порошенко.

«ЛІГІ ТЬОМНОЙ ПРЄЗІДЄНТ»?

Недільна погода не кликала на дачну  ділянку чи прогулянку парком – вирішив «розважитися» на столичному «Олімпійському». Команда «По» прийняла виклик команди «Зе» на публічні дебати й оголосила, що чекає візаві на стадіоні  14 квітня, о 14 год. 14 хв.

АБИ НЕ БУЛО «ЗАШИБІСЬ!»

За результатами голосування на виборах Президента України в останній день березня до вирішального туру виборів потрапляє чинний Президент України Петро Порошенко і шоумен та комік Володимир Зеленський.

ДО ВИБОРУ!

Так не хочеться 1 квітня знову прокинутися в країні сміху на кутні! Знову, бо вже років з двадцять (а, може, й двісті?) засинаємо і прокидаємося саме там. Дуже багатьом у ній сподобалося, ми нічого не робимо, щоб змінити місце проживання. І кожні вибори, президентські чи парламентські,  ще одна додаткова історія про дурників, які сьогодні беззастережно повірять у будь-яку солоденьку вигадку, щоб завтра прокинутися з гіркотою: «Надурили…».

ГІРКА НАУКА ВИБОРЦЯ

Останніми днями – куди б не їхав, де б не йшов, кого би не зустрів – першим звучить запитання: а ти за кого? І коли відповідаю, що ще не знаю, по очах бачу: не вірять.
А я й справді не знаю…

У ЧИСТІ ВОДИ…

Прокурорські працівники разом з СБУ аж у трьох областях викрили мережу підкупу виборців, організовану командою Юлії Тимошенко. А згодом у Сумах зі штабу Петра Порошенка вже поліцейські вивели в наручних двох агітаторів, запідозрених у тому ж. Кандидати у президенти ділять між собою не лише виборців, а, схоже, і державні органи.

ХОЛОДНА ГАРЯЧКА

У Кремлі гарячка холодної війни – готуються до справжньої. Владімір Путін ухвалив для себе рішення наступати. Звісно, коли складеться сприятлива геополітична комбінація. Власне, її  складає сам недорослий «кремлівський Марс», добираючи всілякі «гібридні» відмички до чужих державних сейфів. Європейський Союз уже позначився тріщинами. Треба віддати розпутне Путіну: він із шкури пнеться, щоб ці розколини розширити, вимостивши ними свій «дранк» на Захід. І коли настане «година Че», схоже, не вагатиметься.

ДВОЄ РЯБОЄ

То не Фантомас з вусами, не художниця Фріда Кало, що більше нагадує Богдана  Хмельницького, і не Білий блукач із «Гри престолів», то все Тарас Григорович  Шевченко. Навіть робот із мультсеріалу «Футурама» з виряче-ними очима, з антеною на металевій голові – і той із Шевченковими вусами.

ДНІ СУРКІВ

Нинішнє покоління росіян живе за комунізму! З десяток років тому, ще в березні 2008-го  «Российкая газета» звітувала перед читачами про накреслені плани «правітєльства»: сто метрів квадратних на сім`ю із трьох осіб,  зарплата – 2700 дол. на місяць. Казка, та й годі! Правда, щоб завершити оце «планів громаддя» у російського уряду є ще рік. Може, встигнуть?

КЛОУНИ ПОЛІТИЧНОГО ШАПІТО

Під завісу реєстрації у ЦВК засвітилося понад сорок кандидатів у президенти України. Незалежно від того наскільки «врожайним» видасться восьме лютого, останній реєстраційний день, зрозуміло, що нинішні великі перегони вже встановили  рекорд охочих ухопитися за державну булаву. У виборчі бюлетені буремного 2014 року ЦВК внесла лише двадцять одне прізвище.  «Очко», якщо говорити мовою картярів, де «джокером» ще зі старту  був Петро Порошенко. У день сьогорічного голосування, 31 березня, нам на руки ляже явний «перебір» кандидатів. І «джокерів», принаймні нині, засвітилося кілька.

«НА МАЙДАНІ КОЛО ЦЕРКВИ…»

Класичні рядки Павла Тичини про далекі революційні збурення наповнилися новим змістом. Нині, як і століття тому, чимало сільських майданів знову гудуть: залишатися громаді вже у звичній «Українській православній церкві», яка, насправді, є російською і до того ж втратила канонічність, чи переходити у помісну Православну церкву України, визнану Вселенським патріархом?

СОЮЗ-АНШЛЮС

За хвилюваннями про створення помісної церкви і долею полонених північним агресором українських моряків, за різдвяними клопотами з поля зору широкої громадськості якось випали передноворічні російсько-білоруські «братання». «Атєц Владімір» так ухопив в обійми «бацьку Алєксандра», що той аж зубами заскреготав. Великорус вимагав від білоруса невідкладно створити квазі-Союз. Радянський. Тобто покірно погодитися глитнути великою Росією маленьку Білорусь, яку в Кремлі вперто називають традиційно, «по-савєцкі» – «Бєлорусієй».

ЧАС ОСМИСЛЕННЯ

Пам’ятаю сяючу залу Верховної Ради ще УРСР 24 серпня 1991 року. Ми голосуємо прийняття Акту проголошення незалежності України. «За» – 321 народний депутат. Окриленні, щиро-радісні обличчя Івана Драча, Дмитра Павличка, Володимира Яворівського, Левка Лук’яненка, Івана Плюща, Івана Зайця… Дружні обійми, поцілунки націонал-демократів і партократів… А у мене, говорячи сучасною мовою, гібридний стан душі: радість і смуток водночас. (Леонід Кучма згадує це в своїй книжці «После майдана», 2007, стор.44).

ДО НАС ПРИЇХАВ ЦИРК! Перші штрихи до президентської кампанії

Кажуть, хто в армії служив, той у цирку не сміється. Ха! Ті гострослови з пізнього радянського «совка» не могли й уявити на що перетвориться нинішній українським політикум. Не те що сміятися чи плакати, а й слова про нього не навернеш. Дивишся на унікумів роззявивши рота: чи то ти дурний, чи вони з глузду з’їхали…

ЗАПИТ НА ДРУЖБУ

Ти тихий, як передчуття радості. Білий – без жодного сліду на засніженій вулиці. Ти ще не заборгував і не засмутив. Ти – моя велика надія на життя і щастя. Ковтком смачної кави на ранковому столі ти запрошуєш до чистого файлу.

«СКРЕСЛА ВОЛЯ, СТАЛА ПРАВДА!..»

Стверджую, що Бог наш Небесний для особливого пошанування Києва вибрав дві святкові днини: напередодні свята Покрови (14 жовтня) Церква-Матір доброю волею Священного синоду Вселенського патріархату ухвалила рішення надати Православній Церкві України Томос про те, що вона стає Помісною; а після свята Апостола Андрія Первозванного Всемилостивий допоміг подолати всі гібридні, штучні перешкоди, об’єднав духовенство і соборною, спільною думкою утворив в Україні Єдину Помісну Православну Церкву та обрав її очільником, предстоятелем блаженнійшого митрополита Епіфанія (Думенка).

ПІРАТИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

Збройний напад у гирлі Керченської протоки на українські військові кораблі російським флотом, літаками і гелікоптерами. Захоплення в полон українських моряків, серед яких є й поранені. І на цьому тлі перші заяви про можливість введення воєнного стану. Багато хто засинав із жахливою думкою, що війна вже на порозі його дому. Справді, чимало таких, що за останні роки дистанціювалися від неї. Ніби на Донбасі воює хтось, а не ми, що стали «new edition»  – оновленою версією нападу Росії  на Грузію. Обиватель раптом нажахався не самої війни, а лише її тіні – воєнного стану. І зарепетував разом з політиками, які теж налякалися, що Президент Петро Порошенко узурпує владу,  що через воєнний стан доведеться переносити президентські вибори. А вони ж уже розпочали кампанію, вклалися в агітацію. Уже подумки приміряли до своїх сідниць вистраждане уявою найвище державне крісло…

ВІЙНА. ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ

Євромайдан, Революція Гідності, перемога. Повалено диктатуру Януковича, скінчилися репресії, позаду криваві бої та страх отримати кулю безіменного снайпера чи ніж у спину від «тітушки»: вони зникли, як і карателі з «Беркута». Ми стомлено опустили наші щити, випустили з рук кругляччя, усвідомлюючи: попереду на нас чекають відбудова розгромленого серця столиці та відродження ошуканої, пограбованої країни.

КУРІЙ КУКУРІКНУВ

Російська Федерація ввела проти українських політиків і бізнесменів, низки підприємств, переважно аграрної галузі, обмежувальні санкції. Рахунки, майно та цінні папери 322-вох  громадян України та 68-ми юридичних компаній заблоковано, а діяльність обмежено. Можна сказати, що Росія дала потужний залп у відповідь. Бо ще у червні Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Радбезу України про санкції стосовно 14-ти фізичних і 30-ти юридичних осіб із Росії. Порівняймо цифри: у них сотні, у нас  десятки. Але більшість експертів схиляються до думки, що той залп… у небо по горобцях.

НЕНАРОДНІ НАРОДНІ

Позбавити українських артистів, завсідників російських естрадних сцен, почесних звань запропонували народні депутати. Вже, кажуть, є на розгляді законопроект про безстрокові персональні санкції не лише щодо наських заробітчан шоу-бізу, що підспівують і підтанцьовують агресору, а й проти російських артистів, майстрів того ж таки жанру естрадно-політичного шоу.

ЯКИЙ ПІП, ТАКА Й МОЛИТВА

«Будьмо уважні!» – час від часу закликає у храмі священик. Віряни знають, що слуга Божий благословлятиме учасників літургії, зачитає новозавітні премудрості. А значить маємо побожно стати й уважно слухати, сповнюючись Святим Духом…

СУХОМЛИНСЬКИЙ: ТРИ ЖИТТЯ І ВІЧНІСТЬ

Василь Сухомлинський з учнями (фото із соціальних мереж)

Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
Василь Сухомлинський

Про нього хтось удало написав: «Здається, він за день проживав три дні і прожив за життя три життя». Його Століття нині відзначає вдячний  світ – під егідою ЮНЕСКО. Україна вшановує свого вірного сина, видатного педагога, «учителя вчителів» низкою державних ювілейних заходів. Початок цьому «святковому марафону» поклали урочисті збори освітянської громадськості у Київському університеті імені Бориса Грінченка. Зійшлися не лише учні, послідовники Сухомлинського, прихильники та популяризатори його всесвітньовідомої школи – зібралася справді Велика Рідня. Включно з донькою Василя Олександровича Ольгою Сухомлинською, його онуками Олексієм і Лесею та трьома правнуками.

«ГКЧП», РОЗКВЕЦЯНЕ У ЧАСІ

Стало такою собі «доброю звичкою» лаяти Михаїла Горбачова за розвал Радянського Союзу. В Росії шпетять ще й Боріса Єльцина  за те, що довів «скрєпную» до ручки. А це ж не так! Радянський Союз остаточно доконали «гекачепісти»,  учасники так званого Державного комітету з надзвичайноо стану. У занепалому СРСР тодішні реформатори змінювали рипливі колеса тоталітарно-планової економіки на швидкохідне демократично-ринкове шасі. А невдахи-заколотники 19 серпня 1991 року натиснули на гальма і дали задню… Проте за три дні їх змела загальнонародна хвиля несприйняття такого задкування.

НЕ СПРИЙМАЄМО УПЕРЕДЖЕНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СТУДЕНТІВ!

Заява Київського університету імені Бориса Грінченка
щодо розташування студентського гуртожитку в мікрорайоні Русанівка
(бульвар І. Шамо, 18/2)

НАЇЛИСЯ МИЛА…

Треба, щоб у голові не було ні крапелини лою, аби з власного глупства наїстися мила. Але ж  дурень з народної приказки налигався задурно, а наші політики-розумаки заплатили за той, даруйте, наїдок грубі гроші, щонайменше 60 млн. доларів. Купилися на гарнесенько загорнуте у лискучі обгортки, начебто то не мило, а якісь ласощі: «конті» чи «АВК» від рідного  бізнесу. Хто ж вони, наші Мартини, що за милу душу допалися до мила?

СМЕРТЕЛЬНИЙ ТИЛ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»

На них щодня, як на фронті, чатує небезпека. Втім, на передовій ти зазвичай бачиш свого ворога. А в мирних містах-селах невидима вражина полює на вулицях, на роботі чи біля дверей квартири. Підстерігає людей активних, непримиренних до корупціонерів, до злодійкуватих чинуш, до амебних поліціянтів, до прокурорів-крутіїв, до суддів-«тихуш», однаково нечистих на совість і руку. Під прицілом ті, кого ми називаємо громадськими активістами, бо вони відстоюють не власні інтереси, а порядок і законність, наш з вами добробут.

В ЛІГВІ ПОВЕРЖЕНОГО ЗВІРА

Навіть серед незвично ранньої для Прибалтики спеки тут прохолодно і затишно. Лагідний шепіт вітерцю, що гойдає гілля старих дерев, щебет птаства… Заколихує. Сонячні промені, пробиваючись крізь товщу ще яскравої зелені, вкривають довколишній простір строкатою ковдрою світла й тіні. Але попри таку суцільну ідилію відчувається якась напруга. Тривожний настрій посилюється, коли крізь цей природний камуфляж проступають громаддя замшілих бетонних руїн. Отакий контрапункт! Мабуть такі емоції і мусять виникати у лігві одного з найжахливіших звірів в історії людства – у головній ставці Адольфа Гітлера «Вольфсшанце». Саме звідси фюрер керував нападом на Радянський Союз і війною на Східному фронті. Провівши тут понад 800 днів.

ФРАНЦУЗИ НЕ ВБОЛІВАЛИ Б

Чим ми відрізняємося від них…
Хто-хто, а жителі Шербура, розташованого на крайній північній точці Франції, прекрасно знають з історії, що таке окупація, експансія і гібридна війна. Бо впродовж віків Нормандія все це пережила не раз – від своїх північних сусідів-англійців. І популярна тут серед туристів національна англійська страва – смажена риба з картопляними чіпсами – якнайкраще свідчить про те, як важко позбутися чужих смаків, чужої культури і чужої мови. І хоча тут всі добре розуміють англійську, хлопчина-гарсон в кафе, який сповідує політику правих, може зробити вигляд, що не чує, доки ти не звернешся французською.

НІЧОГО СВЯТОГО! ТІЛЬКИ БІЗНЕС!

На тижні Швеція дала «зелене» світло російському газогону «Північний потік-2», що пролягає дном Балтійського моря. Цікаво, що шведська влада, хоч і не противилася цьому проекту, та все ж таки вимагала чітких відповідей на низку запитань. Наприклад, після того, як газогін відпрацює, хто очистить дно Балтики від непотрібного брухту? 

УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ І МОНСТР ФРАНКЕНШТЕЙНА

Саме так бачу нас, журналістів, і нашу владу, «владельцев заводов, газет, пароходов»Так, це ми, журналісти, за 27 років, як доктор Франкенштейн, скроїли і зшили сю прояву за назвою українська влада. Це ми у своїх репортажах та інтерв’ю робили їх усіх розумними і красивими, вкладаючи у їхні вовчі вищири слова турботи про народ, пустопорожні обіцянки і клятви самопожертви в ім’я держави. Багато з нас, далебі, й самі вірили в це, інакше не підносили б їх натовпу радісно і натхненно, надихаючи на цю віру багатьох.

ДЕРЖАВА–БРЕХУХА, або ЯК «ВІДДІЛЯВСЯ» КРИМ

Брехня та незаконна нажива –  в кожній клітині сучасної російської держави
(Григорій ЯВЛІНСЬКИЙ, російський політик) 

«Кожен народ має той уряд, на який заслуговує». Ось уже понад два століття цей висновок графа Жозефа де Местра підтверджує свою істинність. Утім у країні з авторитарним правлінням все урядування зосереджене в руках однієї особи – диктатора. Саме це спостерігаємо в сучасній Росії. Серед головних рис «неоімператора» – безжальна жорстокість, нехтування загальноприйнятими нормами, абсолютний авторитаризм, неадекватність поведінки, схильність до брехні. А за тієї високої підтримки, яку виявляє Владіміру Путіну російське суспільство (навіть, якщо декларовані 86 % перебільшено), можемо вважати, що моральні засади нинішнього багаторічного господаря Кремля стали моральними засадами й пострадянської Росії. З яких найбільш зримою є патологічна любов до брехні (можливо, в термінології відставного «каґебіста» – це навмисна дезінформація ворога).

ЗЛАМАНІ ДОЛІ НАРОД НЕ ЗЛАМАЛИ…

Депортацію кримськотатарського народу «енкавеесники» разом з міліцією та іншими  «охоронцями» провели оперативно. Вночі вигнали людей із домівок і вранці 18 травня 1944 року набили ними товарі вагони. За офіційними даними, виселили 191044 кримських татар – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан і Росію.  Майже половина їх загинула у вигнанні від нелюдських умов, а багато померло ще в дорозі.

ПРЕЗИДЕНТ ЖИВИХ МЕРЦІВ

Ще не комедія, але вже тяжко наоскомлений фарс. В якому росіяни – добровільні заручники. Пройшла чергова інавгурація-коронація на кремлівський трон російського «вседєржителя» Владіміра Путіна. Чи то пак, за давньою московитською традицією, що тягнеться від придуркуватого Івана Грозного, трапилося «вєнчаніє на царство». Зрозуміло, що за роки свого правління Владімір Путін із «жениха» перевтілився на такого ж самовладного і пристарілого деспота, а з Росії-«нареченої» зробив гаремну наложницю.

ЩО ЗА ЛИСТОМ АМЕРИКАНСЬКИХ КОНГРЕСМЕНІВ?

Про лист 56 бакинських комісарів,.. ой! – американських конгресменів.

У кожній історії є багато історій. У цій теж.

Перш за все, це хороша історія про те, як члени парламенту можуть законно впливати на реалізацію політики своєї держави. Саме так, адже нікуди правди діти: цей лист – по суті лоббістська спроба і тиск на Державний департамент заповнити вакансію Спеціального уповноваженого Державного департаменту США з питань моніторингу та протидії антисемітизму. При цьому, на думку конгресменів, хоч посада залишається вакантною, фінансування цього напрямку діяльності має бути належним.

«ПАДРЕ»

З початком війни отець Сергій покинув Московський патріархат і став капеланом 30-тої бригади. Серед побратимів він відомий як «Падре».

Сергій Дмитрієв народився в Росії, але з 90-тих живе і служить в Україні. Волонтер, військовий священик, активіст та й просто людина з великим добрим серцем і неабияким почуттям гумору. Він геть руйнує стереотипи про типового священнослужителя.

ЗАВОРУШИЛИСЯ!

Як запевняє, хай і з цілком зрозумілими обережними застереженнями, Президент України, є надія що Вселенський патріарх Варфоломій надасть Томос (тобто, Указ з приводу особливо важливих церковних подій) про незалежну Помісну православну церкву в Україні. На нинішній день виглядає так, що це може бути або відновлення Константинопольської митрополії з центром у Києві, або заснування окремої, так би мовити, повноцінної автокефалії.

СИРІЯ: КРИВАВИЙ ВИР

Сліпа болгарська провидиця Ванга кілька десятиліть тому заявляла, що зміни й оновлення світу почнуться після падіння Сирії. «Мене запитують: «Чи скоро прийде цей час?» Ні, не скоро. Ще Сирія не впала!» 

СОНЦЯ У ВАШІ СЕРЦЯ!

Якби ти знав, як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!
Глибокі рани серця як чудово
Вигоює – якби ти знав оце!
Іван ФРАНКО

Міняються епохи і покоління, змінюються уподобання, звичаї, але навіть з плином часу не втрачає в ціні щире, тепле, людяне слово. У нашій суєті суєт, навіть економічна стагнація не така страшна, як занепад моральний, духовний. Більшість нас утрачає себе, знеособлюється од страшного дефіциту на добре слово – і це  справжня планетарна загроза. Слово налите силою, і ми вчуваємо це не лише слухом, а й душею і серцем.

ЧУДОВИСЬКА З РОСІЙСЬКОГО ЗГАРИЩА

На тижні,  що минув,  українців переселили в Росію. Точніше, пожежа в сибірському Кемерові повалила густим чорним димом з усіх вікон і шпарин наших ЗМІ. Здавалося, що йдеться (не дай Бог!) про трагедію всеукраїнського масштабу.  В Інтернет-просторі зарясніли сльозливі співчуття «братьям», а «найщиріші» побігли під посольство  країни-агресорки з  квітами. А чи морально перейматися горем убивць, навіть, якщо йдеться про смерть їхніх безневинних дітей, що заживо згоріли в кінозалах? Та й чи потребують росіяни нашого співчуття?

ДУХОМ УКРАЇНСЬКИЙ

Коли кажуть, що на Сході не було України, від опонентів одразу лунає: а Василь Стус, а Микола Руденко, а Олекса Тихий, а Іван Дзюба, дай Боже йому здоров’я. Ось тут хотілося б обрати інший дискурс: ці видатні особистості сформувалися на Донбасі не завдяки, а всупереч неукраїнському клімату не тільки на Сході, а й в усій на той час радянській Україні.

РУБАНуті…

«Провокація СБУ!», – репетував псевдогенерал Володимир Рубан разом зі своїми адвокатами, коли його «бусик», по вінця напханий зброєю і боєприпасами, затримали прикордонники на лінії розмежування з ОРДЛО.
«Планував теракти в урядовому кварталі? Готував замах на президента України? А Папу Римського не хотів замочити? – мірялися дотепами всезнайки-експерти. – Вигадки…

УКРАЇНСЬКЕ КІНО: ДИНАМІЧНИЙ ПОСТУП

Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко публічно відзвітував про стан справ у  рідному кінематографі. Попри те, що нині ця галузь культури як ніколи важлива, на жаль, сам факт звіту не набув широкого розголосу.

ПАНЯЙ ДО ГАЗОВОЇ ЯМИ!

Росія знову спробувала наступити Україні на старий мозоль – газовий. Нічого не вийшло, але мусімо повторити відому мудрість: історія нас того вчить, що нічого  не вчить. Ось так і наш «Нафтогаз», ніби забувши про недавні газові війни Росії проти України, довірився «Газпрому». Той мав би виконати рішення Стокгольмського арбітражу про поновлення з 1 березня поставок газу за скоригованою ціною. «Нафтогаз» зробив передоплату, «Газпром» погодився, але в останні хвилини передумав. Чи то їхньому Олексію Міллеру щось у мізки вдарило, чи якесь рогате привиділося?

АМЕРИКАНСЬКИМ ВАЛОМ ПО РОСІЙСЬКИХ «СКРЄПАХ»

Їхнє «отєчество» знову в «опасності».
Тільки ж те «отєчєство» – кожному своє.
Для загребущої меншості воно – мільярди, напхані в офшорні сейфи. Через санкції,  введені за агресію проти України,  чимало «патріотів рубля»  не можуть  доп’ястися  до своїх кревних доларів – залишається хіба що лікті собі гризти.
Для зазомбованої більшості воно, те «отєчество», «умом не понятиє скрєпи», за які треба гинути, від Донбасу до Сирії. Туди «скрєпоносців», за словами уральської вдовиці прапорщика Матвєєва, посилають, «як свиней на забій».

«ІХ ТАМ НЄТ». І ВЖЕ НЕ БУДЕ

В російському інтернеті – «страсті-мордасті». Найперше –  у так званих «патріотичних» соціальних групах. У тих, чиї учасники демонструють бездумну відданість «отєчеству» і його захланному вождю, які готові заради маячні про «вєлічіє» заливати кров’ю хоч «трідєсятоє государство». Звісно, не своєю. А, скажімо, кров’ю українців, як на Донбасі. Але коли агресор отримує кулаком по своїй зубатій пащеці, коли, звиняйте, харкає власною «кровушкой», тоді лунає аж геть не патріотичний лемент: «А нас-то за что?»

«ГОМО ВАТІКУС»

Вони прагли повернутися в минуле. Але й гадки не мали, що занурення стане таким безпросвітноглибоким, ледве не до дна Маріанської западини. Марили, що Росія – то брежнєвський «совок» застою-запою і безвідповідального грабунку нафтогазових родовищ. Але машина часу перенесла їх далі,  у тридцяті-сорокові роки минулого століття. У часи великого сталінського терору і страшних випробувань війною. Отож і живуть тепер у «ворожому» оточенні,  між сусідів шукають «шпигунів», жертвують добробутом заради «перемоги» і виходять на мітинги, як на «послєдній и рєшітельний бой».

«НАЙПАЛКІШІ ДІТИ УКРАЇНИ, НАЙДОРОЖЧІ ЖЕРТВИ…»

Назвою цього матеріалу стали слова зі статті-реквієму, статті-плачу Людмили Старицької-Черняхівської «Пам’яти юнаків-героїв, замордованих під Крутами», опублікованої  24 березня 1918 року в газеті «Нова Рада». Сама авторка представляла перше унікальне покоління української інтелігенції, яке відчувало та й називало себе не по-старосвітському «українофілами», а свідомими патріотами. Такими їх виховали і їхні батьки, і духовні попередники – через століття після занепаду Козаччини до Малоросії.

РАЧКУЮТЬ…

У російських медіа рейвах: «укри» оголосили війну! Така реакція більшості тамтешніх журналістів, політиків та експертів на ухвалений Верховною Радою України Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Закон, який ще називають спрощено – «Про деокупацію Донбасу». Але ж деякі непідконтрольні нині райони Донецької та Луганської областей – це попри все законна частина України. Так не раз заявляли навіть титуловані особи сусідньої держави на чолі з мачо «всєя Расєї» Владіміром Путіним. Ми, мовляв, на Донбас не претендуємо.

РІК ГОЛИХ КОРОЛІВ?

Він був сумбурним і переломним. А ті, що до нього, можна назвати трагігероїчними: ми не лише змели режим гібридної російської владної окупації Віктора Януковича, а й відстояли у кривавих боях на Сході державну незалежність. Втративши Крим, вугільні шахти і металургію Донбасу, переживши фізичні й емоційні потрясіння, українське суспільство все ж поступово оздоровлюється. Від основ. Децентралізація влади, надання права місцевим громадам об’єднуватися, щоб бороти проблеми та по-господарськи використовувати кошти…Перші антикорупційні кроки… І нарешті – безвіз! Безперечний успіх української дипломатії і підтвердження нашого європейського вибору.

… А ТОДІ ЗАКРИЧАЛА ТИША

Ніколи не думала, що у мій Донецьк прийде війна. Я закінчувала десятий клас, коли у небі з’явилися винищувачі. Свято останнього дзвоника відмінили. Ніхто не знав, що відбувається. Мешканці почули страшні вибухи, до яких сьогодні звикли. Пам’ятаю, як пішла до найближчого супермаркету  і мені здалося, ніби потрапила у порожнечу: на вулицях ні людей, ні машин, цілковита тиша. Тоді фізично відчула, якою вона може бути мертвою. Вийшла з магазину і чула, як за спиною у моєму рюкзаку шелестить пакет з лимоном. Ця тиша зарубцювалася на все життя.

«РЕСПУБЛІКИ» ШКІД

У маленькій, зате набундюченій недореспубліці під веселою назвою Лугандонія – великий «кіпіш». «Народний голова» Ігор Плотницький, більше відомий, як «пан-отаман Плотва», накивав п’ятами, прихопивши золотий запас «республіки»: вигріб із банків усю готівку. Мешканців «гасударства» вже ошелешили перспективою: до нового року навіть таких куцих пенсій і соціальних виплат не буде. А ті пацани слово міцно тримають…

НАРОДОВБИВСТВО

Умисне організований сталінським режимом у 1932 – 1933 рр. Голодомор в Україні належить до найжорстокіших і найбільших актів геноциду, котрі знало людство. Примара комунізму з перших днів будівництва нового суспільства привела із собою голод. Організатором голоду на теренах поваленої Російської імперії виступили більшовики на чолі з В. Ульяновим (Леніним). У травні 1918 р. на Всеросійському з’їзді рад народного господарства він заявив, що «нам треба зовсім по-новому організувати найглибші основи людського життя сотень мільйонів людей». Конкретною метою соціально-економічних перетворень було привласнення державою (одержавлення) промислового і сільськогосподарського виробництва, заготівля і розподіл всіх видів сільськогосподарської сировини і продуктів (продрозкладка), ліквідація товарно-грошових відносин і створення на руїнах ринкової економіки централізованого планового комуністичного господарства.

У «ДОНЕЦЬКОМУ ЗАДЗЕРКАЛЛІ»

Як нині живеться в Донецьку? Скільки там українських патріотів? Чому не формують опір чинному режиму? Як оцінюють донеччани ситуацію в місті, Україні? Ці питання нині турбують багатьох. Зазирнувши у «донецьке задзеркалля», побачимо, як змінилося життя краян за останній час…

КАЗКА, ЖИТТЯМ ТВОРЕНА

Силою влучного та їдкого слова французького мандрівника і письменника маркіза Астольфа де Кюстіна Російська імперія носить тавро «тюрма народів» з ХІХ століття. Цією наличкою охоче спекулювали більшовики. Доти, поки самі, за ленінським напуттям, століття тому не понесли цим народам «свободу» на кінчиках своїх багнетів. Як у Київ 1918 року, з кривавою ордою царського офіцера-перебіжчика Муравйова. Те, що нова «робітничо-селянська влада» Росії на чолі з більшовицьким урядом Лєніна зруйнувала світ насильства «до основанья» лише у тріскучих словах їхнього партійного гімну, а на ділі перевдягнула великодержавну імперську сваволю з царських шат у комісарську шкірянку, – добре розумів український письменник Степан Васильченко. 1919 року з-під його пера зявилася сатирична казка «Ось та Ась».

«ЛЮДОРУБИ» ПУТІНА

Після нового замаху на Аміну Окуєву та Адама Осмаєва хтось потирає руки. Звірство біля Глевахи під Києвом стало по-своєму  повторенням даласького сценарію листопада 1963 року чи мюнхенського – жовтня 1959-го. Не важливо які освальди чи сташинські направляли цього разу дуло у голову славетної доньки чеченського народу, патріотки України. Важливо, що всі ці жертви у різні роки, схоже, вибирали мстиві жерці одного капища – того, за Кремлівською стіною.

ПОДОРОЖ У РЕЗЕРВАЦІЮ

Окупований Крим, схоже, дедалі більше стає зоною світової ізоляції. Приватні компанії та навіть маргінальні державні діячі з Європи раз по раз відмовляються будь-яким чином співпрацювати з півостровом. Але в цей список, попри все, не може потрапити материкова частина України. Занадто багато пов’язує українців з Кримом.

МОВНЕ ГЕТТО
готують для  національних меншин
в Україні гарячі європейські голови

Політикани з Румунії і Польщі, а передовсім з Угорщини, заганяють представників своїх діаспор, що мешкають в Україні, у мовні гетто. Мовляв, із прийняттям нового Закону «Про освіту», Українська держава позбавляє національні меншини навчання рідною мовою, змушує вивчати шкільні предмети виключно українською.

ЗАБУТИЙ ВЗВОД
З ВІЙНИ, «ЯКОЇ НЕМА»

З Романом Жоваником домовилися зустрітися, коли він приїде до Києва, аби пройти черговий курс лікування в госпіталі. До того ми не зустрічалися. Уява малювала кремезного воїна, ветерана-десантника у камуфляжі, який у часи запеклих боїв січня 2015-го під Дебальцевим був комвзводу в знаменитій 128-мій бригаді. Але зустріч розбила уявний «героїчний» стереотип: звичайна, на перший погляд, людина середнього віку, середньої статури, ніякого мілітарного вбрання – звичайнісінькі шорти та сорочка-поло з короткими рукавами. І саме руки, вкриті сіткою дрібних шрамів від осколкових поранень, – знову ж таки ламали «звичайність» цієї людини.

САМІ СОБІ ДИВЕРСАНТИ?

Вінниччина поволі оговтується. Після кількох діб жахіття, що вирвалося вибуховим смерчем з арсеналу Міністерства оборони у Калинівці, саме селище та низка сіл, що опинилися в епіцентрі лиха, поступово повертаються до звичного мирного життя. З 26 вересня, коли від вогню здетонували перші боєприпаси,  із зони трагедії евакуювали близько 30 тисяч громадян. Для 47-ми потягів змінили графік руху, а в радіусі 50-ти кілометрів закрили повітряний простір.

«НАД ЗБРУЧЕМ ЗІРКА ПАДАЛА…»
(До річниці «Золотого вересня»)

Над Збручем зірка падала високою дугою,
Віщуючи на прохолодь, на вересневі дні.
А ми угору зорили, в нас не було другої,
Крім тої, що зіходила на краснім знамені.
(Андрій Малишко).

Без жодних юридичних наслідків і соціальних претензій до держави маю повне право називати себе «дитиною війни». Попри те, що народився на чотирнадцятому році після падіння Берліна. За непоясненною планидою, чи з волі непоборного фатуму, а може, й через те, що в навіженому космосі так зорі лягли (бо якось дикувато приплітати сюди Божий перст), але цілком резонно мусив би дякувати, опріч батьків, і двом уселенським іродам – Джуґашвілі-Сталіну та Шикльґруберу-Гітлеру – за свою появу на білий світ. 

РОСІЙСЬКИМ ПАЛЬЧИКОМ – ПІД НІС ЄВРОПІ

Один експерт оце закинув в Інтернет «страшилку». Мовляв,  білорусько-російські навчання «Захід-2017» завершаться військовим ударом по Україні. З території Білорусі, за напрямком Рівне–Хмельницький.  Росія, мовляв, проб’є коридор до своєї Придністровської республіки і візьме Україну в кільце.

ГОРЕ-ГЕРОСТРАТИ,..  БІДА-БІЗНЕСМЕНИ

У Києві, на вулиці Грушевського знищили графіті часів Революції Гідності – портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, що несли на собі героїку тих полум’яних і трагічних днів. Кобзар з червоно-чорною хусткою на обличчі, Леся-Мавка  –  у респіраторі, а Каменяр – у будівельній касці, яка тоді слугувала оборонцям барикад вельми умовним захистом. Пристрасне Слово наших Духовних Світочів було із воїнами світла, що стали проти темряви режиму Януковича. Геніальні предтечі сучасної України стояли пліч-о-пліч з оборонцями Острівця Свободи – Майдану.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ:  ДУША СИЛЬНОГО

Ми часто і не замислюємося, що це за свято. Хтось бачить у ньому можливість податися на природу чи на море, хтось – черговий привід хильнути… А тим паче, коли владці на місцях проводять у цей День різні заходи та святкування швидше для «звітності», для «галочки», а не для душі, не для істинної відзнаки його величі.

ЛИЦАРІ ГІР

Маємо всі передумови посісти належне місце на міжнародному ринку туристичних послуг, як засвідчує світова практика, – одному з найприбутковіших видів економічної діяльності. Так, за даними ООН, саме на туризм припадає 10 відсотків глобального ВВП і 6 % загального світового експорту. Спостерігаються тенденції до зростання обсягів активного туризму, особливо в гірській місцевості. В Україні для розвитку гірського, водного, велосипедного, пішохідного, лижного, кінного туризму, гірськолижного спорту є без перебільшення унікальні можливості та кваліфіковані кадри. Окрім економічних чинників, внутрішній активний туризм має неоціненний оздоровчий, виховний потенціал, у тому числі національно-патріотичний. У такий вид діяльності потрібні відносно невеликі інвестиції для розвитку інфраструктури. Безпека на туристських маршрутах, гірськолижних трасах – її невід’ємна складова.

«І» НЕ ТРАПИЛОСЯ,
або ЖОРСТКА БРЕХНЯ ПРО М`ЯКУ  ПОСАДКУ ЛЬОТЧИКА АКОПОВА

–  Він не сяде!.. Не сяде! – злякано кричали свідки, спостерігаючи за пасажирським літаком, що з «перекошеними» крилами знижувався над Стамбульським аеропортом. Здавалося, ще один порив вітру і бетонки торкнуться не колеса-шасі, а зрадливо зачепить елерон крила.

ПЄЛАГЄЯ НІЛОВНА: «ДЕГРАДАНС»

Світлана Агєєва, мати полоненого на Луганщині російського диверсанта-контрактника, мабуть, як і кожна матір, не може повірити в те, що її син терорист-найманець. Він, мовляв, приїхав на український Донбас не за грішми  і не вбивати. «У нас на Алтаї до українців нормальне ставлення», –  говорила вже в Україні учителька англійської мови. Уявляєте, зі снайперською гвинтівкою у складі диверсійної групи – то нормально! А що ж тоді, за її материнською логікою, ненормально?!

«МАЛОРОСІЯ»? КРОВОРОСІЯ!

Ватажок самопроголошеної ДНР щось ляпнув про Малоросію – і пішло світом, як брехня по селу. Прокоментували у Франції і Німеччині. Ну, звісно,  як вони, фундатори «нормандської четвірки», могли промовчати? Той «формат» на чотирьох, схоже, звівся до традиційного російського «пагаваріть», тобто до вмовлянь Владіміра Путіна якось вплинути на проросійських терористів, що окупували Донбас. А ті  окупанти  сидять за одним столом із західними переговорниками, як рівноправна сторона.

НЕ «РОДІНА», А КУПИ-ПРОДАЙ

Знову «ловкость рук і нікакого мошенства».
Затриманий на Луганщині російський вояка Віктор Агєєв, виявляється, не контрактник, а так… турист з автоматом. Що з того, що, за словами полоненого, він у березні підписав у військовій частині Новочеркаська контракт, а за чотири дні вже воював на Донбасі? «Брехня!», – заволали з російського Міноборони. Мовляв, у нас за чотири дні контракти не підписують. 

КОЛИСКОВА ДЛЯ БІДНИХ

Верховна Рада та уряд пообіцяли на осінь пенсійну реформу. Втім насправді система суттєво не зміниться: матимемо лише чергове підвищення мінімальних пенсій. «Але країні потрібна справді реформа, а не її імітація щоб не жебракували наступні покоління пенсіонерів», –   пишуть журналісти.   

ПІРАНЬЯ НА ПАТЕЛЬНІ

Петро Порошенко закинув в інформаційне море гачок. А його глитнула піранья – Владімір Путін. Український президент процитував російського поета Міхаіла Лєрмонтова – доречно і в тему, за лічені години до набуття Україною безвізу:

ЄВРОПА МОЖЕ ВІДПОЧИТИ

ХХІХ Міжнародна агропромислова виставка «Агро2017».
Це ж треба – уже двадцять дев’ята! На 20-ти останніх я був у числі учасників, робив з них огляди й репортажі. Цікаво кинути оком назад, згадати, зіставити, порівняти. Якщо хтось із колег робив репортажі бодай з трьох, – відгукніться. Цікаво б поміркувати над змінами.

НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Понад півмільярда гривень уже спрямовано Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) на фінансування 127 освітніх проектів. А до кінця року з бюджету фонду передбачається виділити ще 160 мільйонів на реалізацію задумів освітян. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, звітуючи на годині запитань до уряду у Верховній Раді України.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: РЕАЛЬНЕ СЬОГОДЕННЯ, ВПЕВНЕНЕ МАЙБУТНЄ

Близько 400 освітян – керівники департаментів освіти та директори шкіл Запорізької, Дніпропетровської, Житомирської, Хмельницької і Чернігівської областей – з’їхалися до  Київського університету імені Бориса Грінченка на спеціалізований тренінг «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Мета тренінгу – забезпечити особливим дітям можливість навчатися в інклюзивних класах разом зі своїми однолітками.

СВІТ УСМІХНЕТЬСЯ ДО НАС!

За сімнадцять років проведення конкурсу на знання української мови  виросли мільйони прихильників і активних оборонців від зросійщення нашого суспільства. Міжнародне мовне змагання заслужено носить ім’я засновника і мецената, українця з Канади Петра Яцика, мільйонера, який, як мовиться, зробив себе сам.

ВОНА ЛЯКА, А НАМ НЕ СТРАШНО

Яскраве, сонячне відкриття «Євробачення» у Києві. Приморожений військовий парад на Красній площі у Москві. Тисячі радісних гостей на пісенному європейському святі. Суворі замкнені обличчя російських військовиків у одноликих шеренгах. Україна вітає гостей піснею, Росія брязкає на весь світ зброєю…

ЛЮДИНА ДОБРА

Цей скромний чоловік із Закарпаття став знаний в Україні. І неспроста. Коли з ініціативи сільської жінки з Дніпропетровщини Галини Заболотньої та поета-академіка Бориса Олійника 2008 року пролунав патріотичний заклик «Збудуймо Всенародний пам’ятник Матері-Вдові!»,  Денис Добра, дитина-напівсирота війни, відгукнувся на нього одним із перших. А далі його прізвище, що так відповідає порухам душі Дениса Денисовича, стало з’являтися у списку жертводавців із постійністю, гідною захоплення. Впродовж трьох років він зі своєї скромної пенсії тринадцять разів переказував кошти на пам’ятник, щоразу вносячи від 50-ти до 150-ти гривень.

ЄВРОПЕЙСЬКА ПІСНЯ З УКРАЇНСЬКИМ КОЛОРИТОМ

«Євробачення» офіційно ще не почалося, а в Києві вже розлився його бадьорий настрій, вибухнули на Майдані музичні фонтани, відкрилася глядацька зона на Хрещатику, де залунали пісні українських виконавців. А в національному агентстві  «Укрінформ» обладнали прес-центр для іноземних журналістів. Один із залів перетворили на затишну вітальню, де переплелися народний колорит і сучасність,  де автентичні речі  свідчать про неповторність української культури і звичаїв. Прес-центр назвали «Арт-хабом»: тут зручно працювати і відпочивати.

В ОЧІКУВАННІ «АНТИКОМУНІСТИЧНОГО НЮРНБЕРГА»

70 років тому, 28 квітня 1947 року на прадавніх українських етнічних теренах (Лемківщині, Холмщині, Надсянні та Підляшші) розпочалась акція «Вісла» – депортація всього українського населення до північно-західних земель Польщі. 

ФАНТОМНИЙ БІЛЬ ПОЛІСЬКОГО

Добре знана дорога до Чорнобиля. Здається, її тепер можна проїхати навіть із заплющеними очима: Лютіж, Димер, Катюжанка, Феневичі… Роками обабіч неї майже нічого не змінюється. Хіба що до тридцятих роковин аварії місцями поклали новий асфальт. Цього разу на околичному роздоріжжі Іванкова, де символ життя роботи німецького скульптора Арміна Кьольблі, їдемо не прямо на Чорнобиль, а повертаємо ліворуч. Майже як у казці, знаній з дитинства: «прямо підеш.., ліворуч підеш…». Тільки реалії надто сумні, якась страхітлива казка виходить: прямуємо до Поліського – покинутого міста-привиду…

«ВОСКРЕСНУВ РОЗІПНЕНИЙ!»

жінкú, взявши пáхощі,
в неділю ранéсенько
в скорботі і жáлощах
дісталися бéскиду;

й стоптáвши калáчики,
й пройшóвши крізь мáрево,
каміння побачили
від грóбу відвалене;

ВІН СКАЗАВ: «ПРИЇХАЛИ!..»

На початку року «Роскосмос» відкликав для перевірки ракетні  двигуни  «Протон-М», що виводили на орбіту Землі штучні літальні апарати. На Воронезькому механічному заводі, мабуть, вирішили заощадити. А, можливо, банально вкрасти. Замість дорогоцінних матеріалів, стійких до високих температур, тут стали використовувати дешеві замінники. Перевіркою з’ясовано, що впродовж кількох останніх років вузли двигунів «склеювали» неліквідними компонентами.

ТУМБОЧКУ – НА ЗАМОК!

Чимало народних  депутатів  і  державних службовців, заповнюючи електронні декларації,   назвали джерелами своїх статків  сімейні тумбочки.  Як в анекдоті: «Звідки в тебе гроші ?»,  «З  тумбочки», –  «А звідки в ній беруться?», – «Я кладу»

НАПІВФАБРИКАТИ КІНО

Рідний кінематограф, хоч і переживає нині деякий підйом, продовжує мучитися рецидивами серйозної ідеологічної кризи. Не має чіткого позиціонування, не може знайти свою цільову аудиторію, боляче шукає проблематику.

РЕФОРМА ЗНАННЯМ НЕ ЗАВАДИТЬ

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив дані про ставлення громадської думки до трансформації вищої освіти. Реформи тривають не перший рік; учні, студенти та батьки вже й притомилися від них, а на черзі нові зміни. Середня школа повертається до дванадцятирічки.

«ДИНАМО»: ГРА ЗА ШПАРГАЛКОЮ

Минає час, нанизуючи футбольні події, і… знову накипає, і український футбол змушує писати про нього багато, але… неприємно. Цього разу відверто шкода київське «Динамо», яке має просто колосальні проблеми.

ХРЕЩАТИЦЬКЕ РОЗДОРІЖЖЯ

Хрещата долина. З прадавніх часів тут перетиналися шляхи, що вели до Княжого міста, ремісничого Подолу, на Берестове. Сьогодні не так вже багато киян можуть згадати, що споконвічна назва головної вулиці Києва (з 1923-го по горезвісний 37-й) чотирнадцять років носила ім’я більшовика Воровського. «Добре, що Хрещатик «декомунізували» ще у сталінське лихоліття», – думав, крокуючи мимо монументальних гранітних цоколів будинків, моїх ровесників. Колись довідався, що столична вулиця має тезку в Черкасах. Там є теж свій Хрещатик. Отак міркуючи, підійшов до знаної змалечку невеликої кам’яниці. Будинок за номером 27-а трохи виступає з шеренги вищих статечних сусідів.  Єдиний вцілілий з довоєнних часів на «непарному» боці Хрещатика. Тут – штаб-квартира Національної спілки журналістів України (НСЖУ). І ми домовилися поспілкуватися з першим секретарем Спілки Сергієм ТОМІЛЕНКОМ. 

СТОРОЖА СЛОВА

«…Возвеличу// Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх// Поставлю слово». Кому з нас, мудрих раціоналістів,  Шевченкові рядки не видавалися дещо наївними, поетичною метафорою і не більше? Бо що то за сторожа зі слів? Не мур, і не паркан… Та й сам геніальний Кобзар, ніби  підтверджував наш скепсис: «Ну що б, здавалося, слова»…

УБИВЦІ ЗА ПОКЛИКОМ

В російському Озерську, що в Челябінській області, днями поховали 23-річного Івана Слишкіна. В церкву прощатися  прийшли сотні земляків. Іван повернувся додому із Сирії «вантажем-200». Він відшліфував «майстерність» у Чечні, а потім пішов найманцем на сирійську війну. Яку справедливість, яку Росію і від кого він там захищав? Не шукайте даремно відповідей. А все, що ви почуєте від росіян на виправдання таких, як Слишкін, буде спробою примітивно зомбувати власне сумління і викопними залишками совісті.  Ванька хотів одружитися і завербувався убивцею, щоб «заробити серйозні гроші». А що якби заробив, якби повернувся живим? Ви тільки уявіть оту весільну радість наречених і гостей!..

ДОНБАСЬКИЙ ЗАШМОРГ

У цей зашморг потрапляли всі українські президенти. За винятком хіба що Леоніда Кравчука: той просто не встиг. Разом зі своїми керманичами під намиленим зашморгом усі роки незалежності вичікує й Україна.

«ЦІЛУВАЛЬНИКИ» МАЛЕНЬКОГО «ПУ» І ВЕЛИКОЇ «ДУ»

Маю тривожні спостереження, як українці – що в Центральній частині, що на Сході – сприймають російську агресію. Інколи достатньо перекинутися слівцем, щоб зрозуміти, на чиєму боці людина. Інколи треба більше часу, на розмову.

АМЕРИКАНСЬКА ВЕРША ДО КРЕМЛІВСЬКОЇ ЩУКИ

Українського олігарха Дмитра Фірташа затримали у Відні на підставі європейського ордера, виданого Іспанією. Там його підозрюють у відмиванні грошей  і пов’язують із транснаціональним угрупованням, до якого начебто входить і син колишнього мера Києва Степан Черновецький. Однак і без цього третій рік видачі Дмитра Фірташа добивається американське правосуддя: той нібито дав 18,5 млн. доларів хабара за доступ поза конкурсом до титанових родовищ у Індії. Дмитру Фірташу загрожує 50 років гуманної американської тюрми і конфіскація всіх активів. Українського олігарха затримали в Австрії ще у березні 2014 року, але тоді суд відпустив його під заставу 125 млн. євро.

ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ

З 2000 року  21 лютого ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день рідної мови. Так світова спільнота привертає  увагу до мов, яким загрожує зникнення або знищення. Як не дивно, але під такими загрозами не одне століття живе українська, друга за кількістю носіїв слов’янська мова після російської.

МІСТ ДЛЯ ВТЕЧІ ОКУПАНТІВ

Технологічний тимчасовий міст, збудований  через Керченську протоку, як  помічний  для зведення авто- і залізничної магістралі із Росії до Криму, зазнав льодової атаки. Став перешкодою на шляху дрейфуючих торосів з Азовського у Чорне море. Працюють криголами, але фарватер і досі у полоні криги. У протоці застрягло близько сотні російських суден, повідомляє інформаційна служба сайту «Крим. Реалії Daily».

СОБІ НА УМІ

У столиці презентували результати соціологічного дослідження про вплив російської пропаганди на суспільну думку в Україні. Його провів у грудні минулого року Київський міжнародний інститут соціології – на замовлення ГО «Детектор Медіа» та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Охопивши 110 населених пунктів в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій. Отже, з яких джерел громадяни отримують інформацію про події в Україні (зокрема, і про АТО)? І наскільки українське суспільство поділяє установки та стереотипи, поширювані кремлівською пропагандою?

НІ МИРУ, НІ ВІЙНИ, А ГРОШІ – НАПЕРЕД

 

Україна ввійшла в епоху парадоксів. Вони безконфліктно уживаються в нашій свідомості, як ліва і права півкулі в черепній коробці. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив про можливе проведення виборів на окупованому Донбасі до відновлення Україною контролю над кордоном з Росією. Що тут зчинилося! Верховна Рада терміново ухвалила осудливу заяву, гера посла викликали в МЗС, а президент Петро Порошенко публічно відповів, що «проведення виборів на окупованій території за присутності окупаційних іноземних військ є твердо абсолютно неможливим».

Володимир ГОРБУЛІН: У ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ НЕМАЄ ПЕРЕМОЖЦІВ

Книжку «Світова гібридна війна: український фронт», яку видав колектив Національного інституту стратегічних досліджень, в «Укрінформі» презентував директор інституту, колишній секретар Ради національної безпеки і оборони  Володимир Горбулін.  У монографії йдеться про системну кризу світового правопорядку, яка спричинила гібридну війну. Призвідцем стала Росія, а полем реального бою – українська земля.

ЗАГРОЗА ВІД ПРОЛЕТАРІАТУ? НІ – ВІД ПРЕКАРІАТУ!

У суспільстві з’явився новий прошарок – прекаріат: із людей незаможних, що представляють різні соціальні і професійні верстви, часто молодих і освічених. Слово «прекаріат» походить із латинської і має два значення. Обидва підходять до опису зазначеної групи:  «випрошений», «даний з милості», «тимчасовий», «ненадійний», «перехідний».

«КУДИ НАМ З ЦВИНТАРЯ ІТИ…»

Живу і дихаю, і гину,
І думи рвуться, як пташки,
Туди, туди, на Україну,
Яку я кинув на віки.
(Олександр ОЛЕСЬ)

А ми дивились і не знали,
Куди нам з цвинтаря іти.
(Леся УКРАЇНКА)

Мабуть, не було миті, щоб Олександр Олесь думками не линув додому, в Україну. Але мине багато літ по його смерті, доки мрія поета здійсниться. Лише днями його прах нарешті повернувся в матірне лоно отчої землі. Втім за яких обставин?

ЦИРК НА ЦЕРКОВНОМУ ДРОТІ

Сенсація! Українська  православна церква забирає кримську нерухомість! Йдеться про комплекс будівель історичного заповідника «Херсонес Таврійський» у Севастополі. Окупаційна влада безсила щось вдіяти проти. Будівлі колись належали церкві, тому Росмайно не може відмовити у передачі їх колишньому власнику. Інтернет-видання «Версии» вже гепнули набатом: «Россия подарит Херсонес Киевскому патриархату, прославляющему украинских карателей».

МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОЇ УКРАЇНИ

На прес-конференції з нагоди річниці створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності його директор Ігор Пошивайло зазначив, що сучасний музей – то не стіни й експонати, а живий дух спілкування, осмислення історії для майбутнього, наукові дискусії, простір для громадських ініціатив. Навіть ставши минулим, Майдан не повинен стати лише історією. Його духом, його ідеями мають жити сучасники і наступні покоління. «І мертвим, і живим, і ненарожденним» – саме такою живою течією з минулого в майбутнє, бачив свою націю Тарас Шевченко. І своїм  Словом  він був у перших лавах бійців Майдану гідності. Музей  Революції гідності має стати кодом  майбутньої  України.

«НЕНАЧЕ ЛЮДИ ПОДУРІЛИ…»

І двох тижнів не минуло відтоді як ми поділилися знаковою новиною про фотовиставку «Школи Лохвицького земства», відкриту в Педагогічному інституті столичного Грінченкового університету, як згадували щирим словом ініціаторів та добротворців славного почину відродження історичних земських шкіл українського зодчого Опанаса Сластіона, раділи першим серйозним набуткам, першим оновам, – і от тобі на, маємо біду-лихо.
Пише Ольга Герасим’юк, одна із ініціаторів й активна волонтерка  цього проекту:

ПЕРЕЛЯКАНІ ЧИ ПРАГМАТИЧНІ?

Хто підіграє Кремлю у кримському питанні

Імовірність того, що деякі  країни, вихідці з колишнього Радянського Союзу, можуть визнати Крим російською територією, досить висока. Так вважає народний депутат України Рефат Чубаров,  називаючи можливих «визнавантів»: Вірменію, Білорусь, Узбекистан і Казахстан. Представники цього постсовка у грудні минулого року голосували проти резолюції ООН, у якій ішлося про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

ЗИМОВА ЛАСТІВКА І ВАСИЛЬКИ

«Ой в полі, полі сам Бог походжав
Та й матір Божу за руку воджав»,
– голосно тягнуть два чоловічі баси. Прокидаюся не
так від співу, як від яскравого світла і колючого пшеничного дощу на обличчі. Я ще малий, але вже знаю: якщо сусіди, дядько Володька і дядько Микола, у нас засівають, значить, настав ще один Новий рік – старий. Здогадуюся, що зараз мати зацокає посудом, наллє їм по чарці. Провалюючись у сон, ніяк не можу зрозуміти, чому, вітаючи з Новим роком, дядьки ще й додають: «Та з васильками!» Звідки квіти взимку?

ІЗ ЗАШМОРГОМ НА СЕРЦІ

Мій дім помер влітку 2014 року… Ні, на щастя, його не зруйнували «гради», стіни залишилися цілими, та хіба дім – це тільки стіни, оті банальні «квадратні метри»? Дім – енергія захисту, що наповнювали простір сенсом, це спогади, щось незамінне, безсумнівне… І цей дім помер. Я так багато читала про втрату ґрунту, еміграцію, болючі відчуття українців, яких раптом позбавили місця, куди можна повернутися, що б не трапилося в житті. Тепер сама пишу про це.

НОВОРІЧНИЙ ЕФІР В УКРАЇНІ: ТРИ ШЛЯХИ В НІКУДИ

Вимога квот для української мови бодай у новорічну ніч не врятує святкового ефіру від дратівливих банальностей і не покращить його.

«Все, що українцям цієї новорічної ночі пропонувало телебачення, українським назвати було важко. Можливо, тому, що Новий рік уперто залишається святом совка, з його “Голубими огоньками” та “Іронієй судьби”», — дійшла висновку Інна Долженкова, відштовхуючись від новорічних програм, запропонованих каналами групи Віктора Пінчука. Справедливо діагностувавши це як загальний феномен пострадянського сприйняття новорічних свят, вона не спробувала змоделювати альтернативу. Бо її насправді не існує. Українське новорічне телебачення пропонуватиме подібне ще років п’ятдесят — у кращому випадку.

ЩОБ НЕ ПРИЧАВИЛО

Новий рік ставить Росію на поріг президентських виборів, які мають відбутися 2018-го. Торішні вибори в Державну думу додали видимості внутрішньополітичної стабільності путінській авторитарній моделі. А от проблеми в економіці через санкції, накладені на Росію за її кривавий розбій в Україні і Сирії, навпаки, тільки загострилися. Щоб залишитися авторитетом для олігархічних еліт і російського виборця, Владімір Путін має відкараскатись від невдач і приліпитись до вигаданих успіх.

У НОВОРІЧЧЯ

Поштивий Півнику, ясний Когуте,
(Десь – дужий Кокош, десь – Ґалаґан), 
Запій на наше безчасся люте –
Аби запалося за чортів стан.

Чумацький Царику, наклич світання!
Щоб ніч не глибила могильний хов,
Віддай дияволові на заклання
Кремлівських карликових «пєтухов».

А нашим «вічненьким» згори і збоку –
Проклюй сіятельного баняка:
Нехай їм сняться бодай півроку
Домахи Гонти й Залізняка.

 

На світлині – картина Михайла ОНАЦЬКА “Царик”

«ХЛОПЦІ, РІДНІ, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ЖИВИМИ!»

– Наша підтримка, наше щире вітання з Новим роком, побажання повернутися живими і з перемогою – ось що таке «Салат для солдатів». Нехай це олів’є поверне наших хлопців у затишок рідного дому, у сім’ю, у коло друзів, – каже напутнє слово один з ініціаторів акції Володимир Нечипорук, генеральний продюсер проекту «Юкрейн фешн вік».

«РУСО ТУРІСТО», або «БРАТАНЦІ-САМОЗВАНЦІ»

Російський турист напав на американського туриста в Перу. «Далєко от Родіни» росіянин засумував наодинці з алкоголем, без «родной речі». Напливала стадія «…поговорить». Побачивши у натовпі туристів футболку з написом «Путин», «русо турісто», кинулося до американця, як до рідного. А коли почув, що той ще й говорить російською, поліз обійматися. Але на якійсь хвилині нарешті дочитав  напис і поступово у його мізках звивина агресії розжарилася до червоного. 

БІЙ З «ТІННЮ»

Як не дивно, але економіка України зростає – на два відсотки у третьому кварталі, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Звісно, цього вкрай замало. Наш валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення – один з найнижчих у Європі. Посилює біду «тіньова економіка»,  яка, за песимістичними підрахунками, сягає половини офіційного ВВП.

ЗБУДУЙ ЄВРОПУ НА ПОДВІР`Ї!

Не мина і місяця, а то й тижня, щоб хтось із західних політиків не підтвердив: Україна отримає безвізовий режим з Європейським Союзом скоро і навіть дуже скоро. Український Президент Петро Порошенко, посилаючись на обіцянки єврочиновників, навіть чергову дату називав. Яка, звісно, уже минула. Попри затримку ми  все одно впевнені: нехай із застереженнями, але безвіз буде!  У Євросоюзі вкотре визначили новий день – 3 квітня 2017 року. Важезний, виявляється, той віз, що називається безвіз.  Єврокомісар Йоханесс Хан підтвердив, що Україна виконала своє домашнє завдання – понад 140 пунктів. «Вражаюча робота!».

«ЗВИЧАЙНА» ІСТОРІЯ СЕРГІЯ КОШЕЛЄВА

Три десятиліття тому, 30 листопада 1986 року над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС завершили зведення «Саркофага». Два тижні по тому, 14 грудня, надійшло офіційне повідомлення: держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд – Об’єкт «Укриття». Це була перша перемога у подоланні найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. А може страшні казки про вогнедишних ненажерливих звірів, які пам’ятаємо з дитинства, – лише відгомін у людській пам’яті давніх катаклізмів? Природних чи й техногенних, що знищили попередні цивілізації.

НЕ СМІЙСЯ ПЕРШИМ

Було: новину про перемогу Дональда Трампа депутати Держдуми Росії зустрічали бадьорими  оплесками. «Дорогі друзі, шановні колеги, три хвилини тому Хілларі Клінтон визнала свою поразку на виборах президента Сполучених Штатів, а секунду тому Трамп почав свою промову як обраний президент Сполучених Штатів Америки, з чим і я вас всіх вітаю», так урочисто, тоном тропаря виказав на засіданні нижньої палати російського парламенту депутат-міжнародник В’ячеслав Ніконов від «Єдиної Росії». Патетично, наче йшлося про вибори президента Росії. 

НЕЗГАСИМА СВІЧА ДЖЕЙМСА МЕЙСА

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих».

Джеймс МЕЙС

Серед дат українського мартирологу четверта субота листопада особлива. Цього дня українство всього світу вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодоморів. Фінальним акордом скорботних урочистостей стає Загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку». Традицію ставити на знак ушанування виморених голодною смертю запалену свічу у вікні своїх осель започаткував американський історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Напередодні роковин Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та видавництво «КЛІО» презентували книжку Джеймса Мейса «Україна: матеріалізація привидів».

ОПРОМІНЕНІ ТЕМРЯВОЮ

Правильно побоюючись, що на сонці довго грітися шкідливо, чимало людей від нього ховаються навіть взимку, а деякі постійно живуть із заплющеними очима. Тому добровільні «діти Місяця»  «логічно» міркують,  що сонця немає, в житті орієнтуються по зірках, ходять по життю навпомацки.

ОДНА, АЛЕ ВЕЛИКА

Півтора століття тому українець Микола Гоголь писав, що в Росії дві біди: дурні і дороги. Схоже, з часом російські біди лише множаться. Окупувавши Крим, Росія принесла на півострів нові проблеми і старі лиха… Вступивши в нерівне суперництво з Миколою Васильовичем, така собі Наталія Поклонська помножила нещастя Криму, назвавши свої «пріоритети»: «хаотичну забудову, екологію, невирішене питання збереження лісів і високі ціни». Ймовірно, відсутність води або розкрадання разом з місцевими липкорукими дурнями бюджетних грошей  вже не створюють  проблем. З ними поріднилися.

ЗУБИ ДРАКОНА І ЙОГО ЯЗИК

Наприкінці жовтня до Верховної Ради надійшов законопроект, яким ще тільки-но передбачено зобов’язати національні телекомпанії транслювати 75% україномовного контенту, регіональні та місцеві – не менше 50%, а вже «прогресивна громадськість» взяла його на вила критики. Раніше Рада ухвалила квоти на українські пісні – аж 35 «страшних» відсотків. Повторюю, йдеться про українську мову на українському телебаченні і радіо. Що ж тут обурливого?

ЗАЧАРОВАНЕ КІНОКОЛО

Десятки років поспіль тривав геноцид українського кіно. Спершу  планомірним вбивством його поетичної душі – отим «соціалістичним реалізмом». Потім кінопрокат заполонили дешеві американські бойовики. Згодом медіа- і кінопростір загарбали ще дешевші за заморські «сусідські» кіно та багатосерійне «мило», в основі яких – зомбування та русифікація.

OCІННІ КУРЧАТА І ГОЛОДНІ ЩУРИ

Восени Україна зробила кілька кроків, які можна розцінити як початок активних дій на рубежах зовнішньої політики. Найперший – повне невизнання результатів виборів до російської думи. Причому Верховна Рада ухвалила рішення буквально  наступного дня після офіційного оголошення попередніх підсумків голосування. Без розкачки і, даруйте, політичних шмарклів. До цього перші особи української політики дохідливо пояснили міністрам закордонних справ Німеччини і Франції чому виконання мінських угод неможливе за московським сценарієм. А частковий звіт Міжнародної комісії про збитий в небі Донбасу малайзійський «Боїнг», представлений наприкінці вересня, зміцнив позиції України в світовій політиці.

СТРИПТИЗ КЛЕПТОМАНІЇ

Про що говорять скромні декларації нашої клептократії? Що епоха кримінального накопичення підійшла до свого логічного фіналу, клептократія вперлася рогами у глуху патову стіну і не знає, що далі робити. Суть не в тім, що вони показали напівголодному і добряче пограбованому суспільству соту чи тисячну частину чесно вкраденого, а суть в тім, що вони показали межі своєї фантазії як державні люди, як економісти…

БАТАРЕЇ ПРОСЯТЬ ВОГНЮ

Цього року народна осіння забава – гріти долонями батареї – стартувала 12 жовтня. Тоді розпочали вмикати опалення у помешканнях столиці. Недарма кажуть –  головне почати. Саме цю премудрість, здається, взяв на озброєння Київенерго, адже теплу радіють поки що не всі мешканці міста. За  станом на 20 жовтня до опалення у Києві підключено трохи більше 90% житлових будинків, зате – 100% дитсадків, шкіл та майже стільки ж лікувальних закладів.

ТАКИЙ ЗВИВИСТИЙ «РІВНИЙ ДОСТУП»

Найперше, що вразило на засіданні «круглого столу»  «Рівний доступ до освіти в Україні в умовах нових викликів», організованому ГО «Фонд «Відкрита політика», – неймовірна кількість учасників: понад два десятки. Усім було що сказати і всіх спиняли на «найцікавішому» – як завжди, через обмаль часу.

РЕФОРМУЙМОСЯ, БО ЗАГИНЕМО!

Викажу, може, й парадоксальну, проте для мене незаперечну істину. Війна почалася саме в Україні, тому що тут не було реформ: Україна виявилася найбіднішою, а тому й найслабшою країною Європи. Люмпенізація нашого Сходу, з одного боку, і мілітаризація Росії, з іншого, стали основою для розпалювання Путіним цієї інтервенції. В природі хижак вибирає для нападу найслабшу жертву. В нашому випадку – країну, бо така, на лихо, нереформована Україна. Хіба б наважився навіть такий схиблений імперством правитель, як нинішній господар Кремля, напасти на 45-мільйонну країну, де в економіці та армії порядок, де панує справедливість, ростуть зарплати і пенсії, де вирвано з коренем корупцію, а тому не бракує іноземних інвестицій, бо капітал активно зацікавлений? Думаю, навіть Путін змушений був би ставитися б до такої країни з повагою.

«РАДУЙСЯ, ДЕРЖАВИ НЕРУШИМА СТІНО!»

У День преславного свята маємо живодайну нагоду ще і ще задуматися над незбагненним Таїнством Святої Покрови, а в її світлі – над долею України, великої боголюбивої родини вкраїнської і над своєю долею. 

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІ ГРАЮТЬСЯ З ВОГНЕМ

Поки державні лідери України та Польщі обмінюються словесним літеплом  про  значущість дружніх українсько-польських взаємин для досягнення європейської солідарності, поки скріплюють підписами спільні декларації про наміри розвивати стосунки, визнаючи територіальну цілісність України та Польщі, непорушність кордонів держав, деякі польські політики із табору націонал-радикалів, з невитравною печаттю клінічної величі, «можів» і «кресів» на вродзоних чолах, продовжують ретельно вгепувати осиковий кілок у наші добросусідські відносини. 

МОРАТОРІЙ НА МЕНШОВАРТІСТЬ

Тимчасова, на 10 років, законодавча заборона експорту необробленої деревини вже позитивно впливає на розвиток вітчизняної лісопереробної промисловості. Як зазначають експерти, лише за перші 7 місяців дії мораторію українські деревообробні підприємства збільшили запаси сировини на 20 відсотків. Галузь має позитивну динаміку розвитку, а обробка лісу на українських підприємствах стає привабливішою для іноземних інвесторів. Але битва за український ліс триває. 

«… ГОЛОС КРОВИ БРАТА ТВОГО»

21 вересня 1941 року в Бабиному Яру фашисти почали масові розстріли  жителів Києва

 Люди йшли, ще не знаючи, що йдуть на смерть. А коли ставало зрозумілим, що їх чекає попереду, вороття не було. Страшна і трагічна сторінка людського життя на планеті Земля. В одній із публікацій доктор історичних наук Юрій Шаповал наводить документальну розповідь члена німецької зондеркоманди 4-а про розстріли 29-30 вересня: «… Відразу після мого прибуття на місце страти я разом з іншими товаришами повинен був відправитися вниз в цей яр … Незабаром до нас по схилах яру були приведені перші євреї. Євреї повинні були лягати обличчям до землі біля стін яру. В яру перебували три групи стрільців, в сукупності близько 12 стрільців. До цих груп по розстрілу одночасно зверху весь час підводили євреїв. Наступні євреї повинні були лягати на трупи раніше розстріляних євреїв. Стрілки стояли за євреями і вбивали їх пострілами в потилицю…»

ПРО «ВЕЛИКЕ БАБЛО» І ГРИБИ НА ЧУЖИНІ

Батьки «глави» саморобної «ЛНР» Ігоря Плотницького, які два роки тому поспіхом «евакуювалися» з рідного селища Кельменці, що на Буковині, днями раптом померли: отруїлися грибами. Про це повідомляє РІА «Воронеж» з посиланням на власні джерела.

ФОРУМ ВИДАВЦІВ: ЧАС ДОРОСЛІШАТИ

Бачила майже всі львівські Форуми видавців, була учасником багатьох, і кожного разу чекала з нетерпінням, а раптом буде той справжній Форум, з чітко продуманою стратегією, ідеологією, філософією, бо неможливо, щоб така важлива подія в культурі не мала своєї філософії, не контролювалась суспільством. Велика кількість мислячих і талановитих людей мусить врешті діяти спільно, і це не завадить бізнесу. Невже, думала я, серед видавців і письменників може не бути патріотів українського книговидання, та ще у Львові?

У НАС – ПРО ЦІННОСТІ, У НИХ – ПРО «ЦІНУ ПИТАННЯ»

Якщо хтось сумнівався.
Президент Європейської Комісії Жан Клод Юнкер виступив перед Європарламентом зі щорічним посланням «Про стан Союзу – доповідь про ситуацію в ЄС». Україну не згадано у промові ні разу.

БУВАЛЬЩИНИ ПРО ІВАНА

Напередодні Дня українського кіно в Києві, на лівому березі Дніпра, на Березняках, навпроти будинку, де останні 16 років свого земного шляху мешкав славетний Іван Миколайчук, урочисто відкрили сквер, названий на його честь. І заклали камінь на місці, де буде споруджено пам’ятник видатному кіномитцеві.

«РЕЧИТАТИВ СВЯТОСЛАВА»… НЕ З ТОЇ ОПЕРИ

Ура! Те, що понад чверть віку шукали, наче груші в попелі, наші зело премудрі правителі, паче мудрі партійні вожді купно з просто мудрими політологами, правниками, соціологами, філософами,  нарешті-таки знайдено!
Питаєте, що?
Та корінь нашого зла! Його альфу й омегу! Його закляту пуповину!
Якого такого зла? – допитуєтеся.
Відповідаю: найпершого! Найзлішого зла!

ГОРІЛО, АЛЕ НЕ ЯСНО…

4 вересня в Києві під час акції протесту під офісом компанії «Національні інформаційні системи» (НІС), яка виробляє для телеканалу «Інтер» інформаційно-аналітичні програми «Подробности» та «Подробности недели», невідомі підпалили будівлю. В результаті пожежі, за даними «Інтера», повністю згоріла студія програми «Подробности», кілька співробітників отруїлися чадним газом, одна співробітниця зламала ногу. Розпочато кримінальне провадження за статтями Кримінального кодексу України «Хуліганство» та «Умисне знищення майна».

МУЗИЧНА КАТІВНЯ

У житті все важливо. Навіть найдрібніші деталі. З якої ноги вранці на підлогу ступити, у які двері маршрутки увійти. Я завжди примощуюся у кінці салону. А того ранку щось пішло не так. Ніби якась нечиста сила підхопила мене попід руки і заволікла у двері біля водія.

СТУДЕНТ, ЯКИЙ БОРОНИТЬ МАЙДАН

Коли вночі 30 листопада 2013 року «Беркут» розігнав студентську демонстрацію на Майдані, серед тих затятих, котрі не захотіли піти з Майдану і були побиті, найтяжче постраждав студент Київського університету імені Бориса Грінченка Віталій Кузьменко. Без усякого захисту і зброї, він став просто жертвою погромників, отримавши тяжкий струс мозку та перелом руки. Але сила духу і впевненість у своїй правоті в нього були колосальні, і зламати його зсередини «беркути» не змогли.  

КАТЕРИНИН ПРИЩИК І ЧИРЯК ПУТІНА

Другий рік кримчани живуть в очікуванні хорошого. За два роки  життя ні кращим, ні веселішим не стало, але, погодьтеся, жити в очікуванні дива  просто приємно. Точнісінько так ми жили в Радянському Союзі, дружно чекаючи приходу комуністичного раю.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БЕЗ ЛИЦЕМІРСТВА

На початку 90-х ми зустрілися з демонами себелюбства. Я пам’ятаю, як злидні чітко розставили всіх по їхніх місцях: хто – в лідери, хто – в аутсайдери. Хто швидше продасть свою честь, той досягне успіху. Засоби досягнення мети могли бути якими завгодно. Я років десять була приголомшена цією каруселлю індивідуумів, доки не почала вибудовувати систему власних принципів. Найважче було знайти собі точку опори і прогнати усіх демонів. Я навчилась виступати публічно, не лізти за словом у кишеню і не дозволяти себе нікому принижувати. Обставини змушують нас змінюватись, а не підлаштовуватись Мене просто кинули у воду і я випливла.

Борис ОЛІЙНИК: «ХЛІБ НАСУЩНИЙ НЕМИСЛИМИЙ БЕЗ ХЛІБА ДУХОВНОГО»

Якось так склалося, що в багатьох ЗМІ надто спрощено подається народження і становлення незалежної України. А коло її предтеч нерідко зводиться до колишніх, у радянські часи, дисидентів (переважно 60-х – початку 80-х років), тодішніх політичних в’язнів.

Безсумнівно, вони заслуговують найвищої шани, а кого вже немає – найсвітлішої пам’яті. Та будьмо обєктивними: Україна – як політична нація і суверенна держава – визрівала, набувала могуті десятиліттями. Економічно й духовно. До того ж – будучи, як здавалося й офіційно стверджувалося, навіки вмонтованою в «Союз нерушимый». Серед тих, хто плекав українську душу, живив національну пам’ять, дбав про розквіт (а не тільки виживання) української мови, була потужна письменницька когорта. Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Михайло Стельмах… Вони благословили, підтримали Дмитра Павличка і Ліну Костенко, Василя Симоненка і Бориса Олійника, Івана Драча і Миколу Вінграновського. Нелегку місію тримати українське слово й Україну як національну святиню взяв на себе Олесь Гончар.

УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ПРЕОБРАЖЕННЯ

Ідеологію реформування освіти – проект концепції «Нова українська школа» представила в Будинку уряду міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час педагогічної онлайн-конференції «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік».

СТОЛИЧНОМУ СПІВОЧОМУ ПОЛЮ – ІМ’Я ЛЕОПОЛЬДА ЯЩЕНКА!

Він переплів і заклечав рятівною українською піснею київські вулиці, станції метро, правічні кручі, Дніпрові береги. І наші вічні Майдани. Він преобразив Київ на Неопалиму Пісню.

ДЕСАНТНО-КАДЕБЕШНА ДИПЛОМАТІЯ

«З метою підвищення ефективності діяльності федеральних органів державної влади» Володимир Путін своїм указом ввів Крим до складу Південного федерального округу Російської Федерації. Таким чином позбавивши анексований півострів статусу «федерального округу».

ТВОРІМО СЕБЕ, А НЕ КУМИРІВ!

Істерика з приводу Надії Савченко може виникати лише серед тих людей, які з самого початку сприймали її не як просту людину, з чеснотами та вадами, а як небожителя та міфічного героя, що дивом зумів реінкарнуватися в наш час винятково лише для спасіння людства загалом, а України зокрема.

ВЖЕ НЕ БРАТИ?

Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
(Тарас ШЕВЧЕНКО «Полякам»)

22 липня нижня палата польського парламенту прийняла ухвалу «У справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках». Сьогодні, коли спалах емоцій, викликаний прийняттям цього документа трохи спав, спробуємо повернутися до теми Волинської трагедії.

НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР» БУТИ?

«Грінченко-Інформ» повідомляв про нищення браконьєрами-лісогубами національної святині – Холодного Яру. Однак «не все так погано у нашому домі» – обнадійлива звістка прилетіла з Печерських пагорбів. У стінах Верховної Ради під головуванням віце-спікера Ірини Геращенко розмірковували над створенням на Черкащині національного природного парку «Холодний Яр».

ТУРЕЦЬКА  ГАРЯЧКА: СПРОБА ДІАГНОЗУ

Про ситуацію в Туреччині
Тамтешня правляча партія останнім часом витратила надзвичайно багато зусиль для приборкання збройних сил. Справа в тому, що ще від часів правління Ататюрка збройні сили Туреччини несуть закріплену законами місію збереження світського характеру влади.
Тобто – блокування ісламізму, щоб той не повернувся  в суспільну сферу.

НАД РАЄМ – ТІНЬ ОРЛА?

Якщо є рай на землі, то це, безперечно, Ніцца: білі вілли на тлі синього моря, зелені пальми та рожеві олеандри вздовж бездоганних доріг, різнокольорові карнавали, усміхнені перехожі на знаменитій семикілометровій набережній… Ну і феєрверки, звісно. Вони тривають годину, піротехніки творять своє музично-театральне дійство просто посеред моря. Подивитися на це з’їжджаються сотні тисяч, зазвичай, беручи із собою дітей…

ЇМ – ЗАКОН, А НАМ – УРОК

Схоже, конгрес США вирішив утерти носа Верховній Раді України у прийнятті законів на захист нашого ж суверенітету і територіальної цілісності. Комітет у закордонних справах палати представників (нижньої палати) конгресу схвалив проект закону 5094 «На підтримку стабільності та демократії в Україні» авторства демократа з Нью-Йорка Еліота Енгела.

БЛИЖЧЕ ДО НЕНЬКИ, ПОДАЛІ ВІД «МАТУШКІ»!

Нація без традиції як єдиний соціальний організм – не існує і не виступає суб’єктом історичного процесу, не впливає на долю суспільства і держави. Українська традиція — це традиція боротьби і перемог. Але, на жаль, не утверджених остаточно. Ніхто з нас не хоче мати справу з неадекватними людьми, лікарі яких називають психічно неврівноваженими. Англійці кажуть про таких «Nobodyhome» — «В нього не всі вдома». Росія в Раді Безпеки ветувала створення міжнародного трибуналу щодо збитого російськими терористами «Боїнга», в результаті чого загинули 298 громадян різних країн. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк  Рютте сказав одному виданню: «У Росії, певно, не всі вдома. Російське вето — не диво, проте ми глибоко ним розчаровані».

ЗНОВУ «МОЖІ», ЗНОВУ «КРЕСИ»?

Напевно, багато хто так і скаже: польські сенатори настільки любили їздити в Києві Московським проспектом, що не витримали його перейменування на проспект Степана Бандери і вирішили своєрідним чином вшанувати поляків, загиблих в 40-х роках минулого сторіччя на українських землях, ухвалою Сенату.

НАТО: ДОРІЖЕНЬКА, ТА ВСЕ БИТАЯ

У Варшаві – саміт НАТО.
Саме через це, а не тому, що «ось бачите, поляки нас не люблять!», Польща на місяць обмежила малий прикордонни рух з Україною: зайвої безпеки не буває, особливо нині.
Якщо стисло – на цьому саміті Україну в   НАТО не приймуть.

ХРЕСНА АТАКА «БОЖ’ЇХ ВОРОН»

Українська православна церква Московського патріархату розпочала хресну ходу Україною «з молитвами про мир». Колона віруючих стартувала від Святогорської лаври, а незабаром розпочнеться піший похід і від Почаївської. «Віруючі будуть з молитвою йти з Заходу і зі Сходу України, щоб возз’єднатися у серці країни, у Києві. Це буде символізувати прагнення нашої Церкви до єдності України », – розповів одному з інформаційних агентств митрополит Антоній, керуючий справами УПЦ МП.

ФАНИ І КРЕМЛІВСЬКІ ОТАМАНИ

На вуличних полях Марселя російські фани виграли жорстокий двобій з уболівальниками англійської збірної – 35 постраждалих, четверо важко, через кілька днів від жорстоких побоїв один англієць помер у лікарні. Французька поліція  вчинила зле: для слідчих дій зупинила автобус з російськими уболівальниками. Обурене російське МЗС викликало «на московський килим» посла Франції: росіяни спізнювалися на черговий мордобій у Ліллі. А ще –  знемагали в автобусі від спеки. Саме в ті години у лікарні помирала забита ними  людина. Ні МЗС Росії, ні самі уболівальники з цього приводу анітрохи не переймалися. У них з похмілля пересохло в роті, свербіли кулаки, їм хотілося трибунних розваг, як на матчі з англійцями. А в Росії свято шанують права подібних громадян…

ТРІЙЦЕ СВЯТАЯ, СЛАВА ТОБІ!

Друга назва свята Трійці – П’ятидесятниця: відбувається воно у 50-й день після Великодня – як свято жнив і подяки. Цього дня у давньому Єрусалимі збиралися євреї з усього світу для подяки та пожертв. У Новозавітній Церкві святкування П’ятидесятниці приурочує подія зішестя Святого Духа на Апостолів.

СОБОР НА КРИТІ У СВІТЛІ УКРАЇНСЬКОЇ СОБОРНОСТІ

Верховна Рада України 245-ма голосами народних депутатів ухвалила текст Звернення українського парламенту до Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського патріарха. У цьому історичному документі – прохання  надати  автокефалію Православній Церкві в Україні.

КРЕМЛІВСЬКИЙ ШАНТАЖИСТ

«Російський президент Володимир Путін перейшов до публічного шантажу України, заявивши, що стрілянина на Донбасі не припиниться, доки не буде змінена Конституція України і амністовані терористи»,  –  повідомив секретар РНБО України Олександр Турчинов. От уже не знаю, де тут новина: чи то в сказаному Путіним, чи в тому, що Путіна почув пан Турчинов.

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Вже тривалий час в Україні точаться дискусії чи доцільно запроваджувати дванадцятирічну шкільну освіту. І градус цих суперечок поки що не спадає:  суспільна думка все ще не осягне, у чому ж переваги такої освітньої новації.

ДЕНЬ ВІЧНОГО МІСТА

Я, може, щось і плутаю, але, здається, саме він, один російськомовний українець, котрий сподвигнувся ввійти в класики радянської літератури (та так, що його зело героїчний роман бідні школярі мали ледь не напам’ять зазубрювати), – так от він якось узяв та й залишив безсмертю премудру фразу:
«Найдорожче, – сказав, – що є у людини, – це його життя. Воно, – сказав, – дається один раз, і його, – сказав, – треба прожитьу Києві».