Воєнний стан змусив українських науковців та винахідників мобілізувати знання та ресурси для створення нових технологій і рішень, спроможних посилити захист нашої Читати далі…
В минулому житті пара весільних фотомайстрів, а нині – одні з найвідоміших у світі військових фотографів Костянтин та Влада Ліберови відкривають Читати далі…
В український прокат вийшов документальний фільм «Ми, наші улюбленці та війна» блогера і мандрівника Антона Птушкіна. За задумом творців, це спроба Читати далі…
Українська історія сповнена кривавих сторінок, і чи не найбільшим болем у ній озиваються 30-ті роки: Розстріляне відродження та Голодомор. Сталінська репресивна
Здолавши команду Ісландії, збірна України завершила свій шлях до Євро-2024 у фіналі плей-оф-кваліфікації. Викликавши хвилю позитивних емоцій футбольних уболівальників, бо це
Нинішнє покоління росіян живе за комунізму! З десяток років тому, ще в березні 2008-го «Российкая газета» звітувала перед читачами про накреслені плани «правітєльства»: сто метрів квадратних на сім`ю із трьох осіб, зарплата – 2700 дол. на місяць. Казка, та й годі! Правда, щоб завершити оце «планів громаддя» у російського уряду є ще рік. Може, встигнуть?
«Доведеться стати великою інноваційною, соціально орієнтованою державою, не відмовляючись від конкурентних сировинних переваг», – націлював себе прем’єр Владімір Путін, тоді тимчасово поступившись президентським кріслом Дмітрію Мєдвєдєву.
Дістатися світлого майбутнього планували трьома переходами. Готувалися до прориву впродовж 2008-2012 років. Підготовка пройшла успішно: напад на Грузію завершився анексією частини території братньої християнської держави. Прорив , що планувався на 2013-2017 роки, росіяни теж перевиконали: у слов’янської і християнської України відшматували Крим, захопили плацдарм на Сході і прорвалися… аж до Сирії. Нині у поті чола «закріплюють досягнуте».
Щоб геть відбити росіянам пам’ять про сотні квадратних метрів житла і мільйонні зарплати, їхню свідомість нафаршировують казками про велич Росії, «провідної держави світу». Чим глибша економічна прірва, тим більше розмов про зовнішніх ворогів, тим величнішим має постати мудро-сонцеликий вождь. Так у Радянському Союзі швидко забули про обіцяний Генеральним секретарем Микитою Хрущовим комунізм, що мав початися у вісімдесятих роках. Зате гучно говорили про загрозу світового імперіалізму і виспівували осанну черговому Генсеку «дорогому і многоуважаємому» Леоніду Іллічу Брежнєву. Радянська людина була переконана, що живе найкраще від усіх на світі.
Сьогодні російські ЗМІ день за днем «пере прошивають» мізки пересічним громадянам «світової держави». І ті теж упевнені: живуть якщо не найкраще, то безпечно і комфортно – без непотрібної демократії, «гейропи» і кровожерливих «бєндєровцев». Апофеозом тут стало недавнє «посланіє» ідеолога путінізму Владислава Суркова в «Незавісімой газєтє». «Магістр кривавих змов і провокацій», один із найодіозніших шахермахерів сьогочасної закулісної кремлівської політики стверджує, що ніякого вибору у людства не існує. Що нами керує «логіка історичних процесів». Такою ж історичною фатальністю були просякнуті ідеї марксизму-ленінізму: жодного вибору, лише комунізм!
Чим така безальтернативність закінчилася для Радянського Союзу і країн соціалістичного табору, не будемо нагадувати. Схоже, Владислав Сурков хотів запевнити росіян, що знову бачить «світле майбутнє», а підсвідомо натякнув на історичну логіку, за якою усі колоніальні імперії зазнають краху.
За Сурковим, в Росії збудовано державу нового типу – «державу Путіна», але не всі цього свідомі. І то правда: жили ж ми, хліб жували за «розвинутого соціалізму», але не до кінця усвідомлювали його величі. Хоч нам так рясно торохтіли про цю велич з усіх трибун! Бо як вірити масному гаслу, якщо в магазинах пропало масло?
«Держава Путіна буде існувати довго», «інші держави переймають у нас деякі ідеї», у них «глибинна жорстка держава» «ховається за декораціями» (свободи і демократії – авт.), «а у нас все назовні», «у нас глибинний народ»… Це все – мантри від апостола путінізму Суркова. Просто-таки конспект сталінського «Короткого курсу історії ВКП(б)».
«Головне досягнення держави Путіна – вміння чути і розуміти народ», – «сєєт разумноє» Владислав Сурков. А це вже у стилі Віктора Януковича: «Почую кожного!». Правда, наш «легітимний», може, й чув, але зовсім не розумів. Схоже, що Владімір Путін, за версією Суркова, розуміє свій російський народ по-своєму. Як хоче, так і розуміє…
Від нахарамарканого Сурковим враження апокаліптичне. «Глибинне» відчуття краху він спробував закутати у пишні словесні шати. Простіше кажучи, залити очі «рассіянам» черговою пропагандистською сивухою, аби ті робити вигляд, що «страна» рухається вперед. В такому контексті назва матеріалу із згадуваної нами «Российской газеты» про черговий економічний прорив звучить пророчо: «Дожить до 2020». В акурат як у тій російській пісні «Эх, нам бы дожить бы до свадьбы-женитбы…»
Книжка – анахронізм? Читання – це щось із минулого? Українська література набагато гірша, ніж зарубіжна? Розмовляємо зі студенткою IV курсу навчально-наукового
Внаслідок ракетного обстрілу Києва російськими варварами серйозно постраждав столичний виш – Державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Зруйновано
Ім’я польського письменника Анджея Сапковського стало відомим після появи 1986 року фентезійного літературного циклу «Відьмак», рукопис якого він поштою надіслав на
Українське видавництво «Компáс», що іспанською означає «ритм», засноване 2018 року Анабель Рамірес та Мариною Марчук. Щоб відкривати нашому читачеві безкрайній світ
Щороку у День фізика Вільнюський університет перетворюється на справжнє квітневе місто розваг, де панує атмосфера веселого пошанівку науки, творчості, безмежного ентузіазму.
Литовська столиця завжди відзначалася відкритістю до різних культурних впливів. Значна українська громада, глибоко закорінена в історію цього міста, вельми помітна у
Власник соцмережі «X» мільярдер Ілон Маск незадоволений рекламодавцями, які відмовляються використовувати його платформу. На конференції «DealBook Summit», відповідаючи на запитання про
Залишити відповідь