Війна – нищівна і руйнівна стихія, проте навіть з цього кривавого румовиська проростають пагони нової української культури. Ледь не щодня з’являються нові українські патріотичні пісні, сленги, крилаті вислови, нові жарти та анекдоти, чи як їх називає молодь, меми. Чудодійний спосіб не тільки зняти стрес, а й показати собі та всьому світові справжню сутність нашого народу, який здатен сміятися навіть у найважчі часи і «добивати» окупанта словом та своїм неперевершеним гумором.

Де ж народжуються меми? Коли вони «завірусилися» і як стали важливими атрибутами нашого повсякденного спілкування?

Почну з найвідомішого – про напрям російського військового корабля. Вислів став загальновживаним і всеохопним символом української боротьби. Його цитували незліченну кількість разів як гумористичні пабліки та окремі особистості, так і органи влади та медійники. А почалося все з хлопця-воїна на острові Зміїний, який 24 лютого у відповідь на вимогу окупантів скласти зброю та здатися вказав їм точні координати їхнього курсу…

Цей влучний вислів підхопив народ, він став слоганом на білбордах, дорожніх знаках, на міжнародних протестах проти російських варварів… Його відтворили в радіоефірі грузинські моряки, коли росіяни просили дозаправити своє судно. Його навіть увічнила на марках «Укрпошта».

Згадаймо і фразу про насіння у кишені окупанта та як воно має прорости… Належить вона літній жінці, яка сказала російському загарбникові:

«Ви прийшли на нашу землю! Якого хр*на ви прийшли? Покладіть насіння собі в кишені, щоб, коли вас уб’ють, проросли соняшники». Відбулося це, до речі, ще 24 лютого у таврійському Генічеську, куди ввійшли російські окупаційні війська. Інтернет-спільнота швидко підхопила вислів та почала активно його просувати. Мовляв не дивно, що з таким рясним добривом очікуємо в Україні рекордний урожай соняшнику.

В Херсонщині відбулася ще одна знакова подія, яка залишила помітний слід в українській мемній культурі: викрадення ромами російського танка. У ніч на 27 лютого, в селі Любимівка Херсонської області, недалеко від Каховки.

І подейкують, що це далеко не єдиний випадок, коли українські роми спромоглися викрасти рашистську зброю та передати її на потреби ЗСУ – у березні мережі поширювали відео, як чоловіки викрали зенітну гармату. На тлі цих героїчних вчинків збільшилася не лише онлайн-бібліотека жартів, а й повага до відчайдухів-ромів.

Мусимо поштиво згадати й українську «летальну зброю», здатну знищити ворога на емоційному рівні: гострих на язик українських жінок. Всі знають, що в Конотопі на Сумщині кожна друга жінка – спадкова відьма. Одна з них 2 березня нагадала рашистам, де вони перебувають та з ким мають справу, коли ті намагалися проїхати колоною через місто, а мирні мешканці стали їм на заваді.

Саме тоді пролунало відоме прокляття конотопки, спрямоване… на причинне місце загарбникам. Долю тих окупантів не знаємо, але факт увічнено в історії: «конотопська відьма» стала всенародною героїнею.

Дуже полюбляють українці сміятися з ворога та його недоумкуватості. А хто славиться своєю маразматичністю більше, ніж керманич рашистської недоімперії «цар володимир»? Дурнуваті тези вилітали з його рота не раз, але одна просто розірвала нет-спільноту: «Украіну создал Лєнін». Український сегмент соціальної мережі відреагував численними мемами та фотожабами.

За вісім років російської агресії проти України всі вже начувані про «паляницю» – яке те слово неподоланне для «русскогаварящєй челюсті». Наші кмітливі співвітчизники створили ще декілька іронічних запитань, аби виявити замаскованих шпигунів. Ось найвідоміші «лакмусові папірці» для підозрілих:

– Які бувають олені-олені? (Не бриті і не голені – має бути відповідь з популярної пісні «Олені» гурту ТІК).

– За яких умов воли не ревуть? (Коли ясла повні – за книжкою Панаса Мирного)

– Хто реве та стогне? (Дніпр широкий – з поезії Тараса Шевченка).

Вміння сміятися в обличчя небезпеці, мати хоробрість підійти до загарбника та власним інтелектом показати йому його ницість, українським оптимізмом справити враження, та так, що наші слова цитуватиме весь світ, – ось, що є мудрість і велич нашого народу. І хто здатен перемогти таку націю!