Столичний Грінченків університет вітав учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Університет і лідерство». Вона відбувалася у рямцях проекту ELITE – Education for Leadership, Intelligence and Talent Encouraging» програми TEMPUS, що об’єднала 5 європейських і 10 українських університетів. ELITE – абревіатура, переклад якої розшифровується: «Освіта для лідерства, інтелігентності та розвитку таланту».

– Безумовно, проблема лідерства стає все важливішою, – зауважив у вступному слові президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. – Бо в демократичному типі суспільства роль лідера (формального чи неформального) стає значимішою, ніж в автократичному чи навіть тоталітарному суспільствах. Бо там було все зрозуміло: лідер визначався недемократичною процедурою, і для підтримання його лідерських функцій достатньо було спиратися на силу каральних органів. Демократичний розвиток передбачає змагання лідерів, утвердження їхнього авторитету власною позицією, власними якостями. Тому увага до лідерства, до формування лідерів є цілком закономірною.

Зі слів Василя Кременя, перехід світу до інноваційного типу прогресу ставить нові вимоги і перед лідерами. Сучасний очільник не може не вдосконалювати свої лідерські функції, не орієнтується саме на інноваційний поступ. А національне лідерство стабільне, впевнене і прогресивне лише в контексті глобальних явищ і процесів суспільного розвитку.

Учасники конференції проаналізували тенденцій і напрями розвитку лідерства для сфер освіти, державного управління та бізнесу, а також роль університетів у розвитку лідерського потенціалу. Окрім пленарної сесії, було презентовано деякі успішні практики, реалізовані в проекті ELITE. Зокрема, представники 12 університетів, які упродовж поточного року навчалися за програмою проекту, ознайомили з прикладами застосування практик розвитку лідерського потенціалу в своїх вишах.

Як зазначалося на Конференції, лідер і університетське життя, університетська підготовка безумовно тісно пов’язані.

«Університет – це ми». Такий принцип сповідує колектив Київського університету імені Бориса Грінченка.

– Це глибоко символізує, як ми розуміємо лідерство, що ми маємо робити і змінювати, – наголосив ректор університету  Віктор Огнев’юк. – І це означає, що лідерські якості має розвивати кожен член колективу. Ми усвідомили значення лідерства. Зокрема, як служіння. І взяли це в основу нашої корпоративної культури. Почали з того, що ректор і проректори вчилися взаємодіяти. І це дуже важливо. Важливо розуміти, що ти лідер не тому, що обіймаєш посаду, а тому, що можеш змінюватися сам, і можеш разом з командою змінювати університет.

Як зауважив Віктор Огнев’юк, тренінги для ректорату Грінченкового університету  стали доброю традицією. Але найважливіше, щоб кожен член колективу усвідомив лідерство як служіння.

– Ми прийшли до того, що лідерство служіння стало модулем для наших першокурсників. Їхніми тренерами стали старшокурсники:  навчають молодших колег бути студентами.

За словами Віктора Огнев’юка, лідерство в університеті вже має певне інституційне забезпечення. Створено науково-дослідну лабораторію культури лідерства, яка здійснює науково-методичний супровід, проводить тренінги зі студентами та викладачами.

– Культура лідерства допомагає системно і цілісно працювати, бо немає нічого важливішого, ніж робота з людьми, – запевнив Віктор Огнев’юк. – Лідерство полягає в тому, щоб 80 відсотків свого часу витрачати на роботу з персоналом. Тоді можна прийти до успіху. Потрібно також розвивати вміння бути лідером для себе. Про влучно сказав Стів Джобс: «Перша людина, для якої ти повинен стати лідером, – це ти сам».