Розсилання – тепер у месенджері – листівок з весняною тематикою та теплими побажаннями краси й жіночності стало невід’ємною частиною святкування 8 березня. Але ця дата має глибшу сутність, яку варто знати. Щоб не обмежуватися поверховими уявленнями про день «коли нарешті можна сказати добре слово коханій».

Витоки

Гасла про «жіночність та красу» починають сприйматися по-іншому, коли дізнаєшся, що паросток майбутньої святкової квітки проріс завдяки робітничому рухові жінок за рівні права та емансипацію.

У ХІХ столітті жінки Європи та США неодноразово проводили різні заходи проти дискримінації. 1908 року в Нью-Йорку 15 тисяч жінок вийшли на демонстрацію – вимагали права голосу, збільшити заробітну плату, скоротити робочий день. Через рік, на згадку про ці події, Соціалістична партія Америки запропонувала зробити останню неділю травня «Днем трудящих жінок».

Минуло два роки, і на конференції в Копенгагені відома німецька соціалістка Клара Цеткін разом із землячкою Луїзою Циц зініціювали заснувати Міжнародний жіночий день боротьби за жіноче рівноправ’я. Понад 100 учасниць з 17-ти країн погодилися й ухвалили відповідну резолюцію. Але чіткої дати святкування не визначили. Відзначати Міжнародний жіночий день або День боротьби за права жінок 8 березня вирішили в ООН у 1975 році.

Чому ж у нас святкування цього дня зводиться зазвичай до вітань і подарунків? Одна з поширених версій відповіді на це запитання – ментальний спадок Радянського Союзу.

І тут не без росії

8 березня 1917 року у російському Петрограді страйкували робітниці ткацьких фабрик з вимогами «хліба й миру!». Відтоді почалися безперервні демонстрації, які згодом призвели до надання жінкам права голосу.

8 березня стало фактично сакральною датою для радянщини. 1921 року більшовицький уряд оголосив цей день державним святом. Але змістив акцент з ґендерної боротьби на класову: на плакатах до свята зображувалися «жінки-трудівниці», «пролетарки». А вже у 30-х роках сталінська кліка скасувала всі жіночі відділи, які займалися освітою, агітацією та допомагали боротися за їхні права. З часом в листівках від гасел про емансипацію і сліду не лишилося. Картинки з тваринками, квітами, подарунками – отака підміна для нового курсу на «весну, красу, жіночність, материнство».

Тому в українському суспільстві й досі таке «різночитання»: одні в цей день возвеличують боротьбу за права жінок, а інші просто дарують жіноцтву квіти і цукерки. Втім поступово відроджуватися істинний сенс цього свята. Цьому сприяють різноманітні програми міжнародних та громадських організацій.

Раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується скасувати деякі святкові та вихідні дні та додати нові. Застосунок «Дія» провів голосування: скасовувати чи зберегти вихідним 8 березня. Більшість проголосувало «за» вихідний, і народні депутати обіцяли врахувати громадську думку, приймаючи закон.

Багато фактів і міфів поширюються про восьмий день весни і його значення для кожної жінки та суспільства в цілому. Хай там що, а гідні права людей – це основа суспільного розвитку. Про їхню вагомість точно варто говорити частіше, ніж один «квітучий, ніжний, жіночний» раз на рік. Ба більше, це не єдиний привід раз на рік висловити своє захоплення коханою – не слід забувати про інші 364-365 днів.

Цікаві факти

Кольори Міжнародного жіночого дня – фіолетовий, зелений та білий.

Нині 8 березня визнається офіційним національним святом у більшості пострадянських країн: Азербайджані, Вірменії, Білорусії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Молдові, росії, Узбекистані, Україні, Таджикистані,Туркменістані. Міжнародний день жінок відзначається в Анголі, Гвінеї-Бісау, Замбії, Камбоджі, Кенії, КНДР, Мадагаскарі, Монголії, Уганді та Еритреї.
…Перебуваючи в Бельгії, споглядала, як того дня студенти університету влаштовували різноманітні заходи та вивішували плакати з гаслами на підтримку істинного сенсу свята.