Цю виставку так і назвали: «УДВОХ». Її розгорнуто у львівській галереї «PM Gallery» – неповторний світ живопису двох художниць, мами і доньки. Людмила та Соломія Лободи ведуть мистецький діалог поколінь, щирий, як і водиться у добрій родині.

Роботи Людмили створено у 1973-1978 роках. У часи глухого совєтського застою, вельми агресивного до будь-яких проявів інакодумства. Тоді вони разом з нині покійним чоловіком Володимиром Лободою, художником, скульптором, поетом, славетним представником українського андеграунду, протистояли радянській системі та її антимистецьким канонам. Про це, зокрема, йдеться і в документальній кінострічці 2009 року про їхній життєвий і творчий дует. Яка, за цікавим збігом, теж має назву «Удвох».

Соломія Лобода презентує на цій виставці найновіші твори – 2020-2023 років. Більшість полотен народилися в їхній рідній садибі на Дніпровщині. чарують мальовничі краєвиди, сільські пейзажі, мотиви степу справді заворожують. Неповторний сплав батьківських уроків прекрасного і цілковито власного художнього відкриття світу. Окрасою експозиції став її цикл «Іконостас» створений під час мистецьких резиденцій у німецьких містах Берлін і Цайц: десять полотен об’єднано темою Страстей Христових з елементами традиційного українського іконостасу.

Полотно Людмили Лободи «Вечір у селі» захоплює ліричністю, атмосфера нагадує Шевченкове «неначе писанка, село». А Соломіїні «Маки в полі» вражають експресивністю та життєвою силою.

Тут отримуєш насолоду, вдивляючись у картини картини і в просвітлені обличчя відвідувачів.

– Роботи Людмили Лободи такі тендітні та зворушливі – ділиться Пані Марія, пенсіонерка, – А картини Соломії динамічніші, сучасніші. Це справді цікаво, як дві художниці з однієї сім’ї по-різному дивляться на світ.

– Вперше бачу полотна цих мисткинь, – каже Ігор, студент. – Дуже імпонує їхня щирість та емоційність. Ці картини змушують задуматися і вчать по-справжньому відчувати красу докілля.