Напередодні Міжнародного дня волонтера та Дня Збройних Сил України Громадська організація «Волонтери України» під склепіннями столичного Свято-Михайлівського Золотоверхого собору провела церемонію нагородження почесною відзнакою «Волонтерський хрест». Нагороду отримали понад 60 доброчинців із усіх регіонів країни, а також деякі військові командири із зони бойових дій на Сході України.

– Більшість волонтерів не очікує винагороди за свою діяльність, – зазначає голова ГО «Волонтери України» Маргарита Павроз. – Але сьогодні волонтерам, як ніколи, теж потрібна підтримка. Ми хочемо цією нагородою відзначити тих, хто не зневірився, не опустив руки і продовжує допомагати. Волонтери – це окрема каста людей, які живуть на одній хвилі. І те, що справжніх волонтерів і небайдужих людей у моєму житті більшість, надихає і далі робити хороше. Де-юре наша організація молода, заснована у жовтні 2016 року, а де-факто волонтерські групи «Злі Єноти» та «Миротворці України» від початку збройного конфлікту допомагають Українській армії, діють разом уже третю зиму.

Почесна недержавна відзнака «Волонтерський хрест» має три ступені: золотий хрест «За мужність!», срібний хрест «За хоробрість!» та бронзовий хрест «За патріотизм!» Нею відзначають волонтерів і військовослужбовців за гідну та самовіддану працю на благо українського народу й задля перемоги.

– Мені дуже приємно у день великого дванадесятого свята – Введення у храм Пресвятої Богородиці бути учасником нагородження людей, які жертовно цілковито віддають себе волонтерській праці, допомагають нашим захисникам, а також людям, які постраждали в зоні АТО, – зауважив намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Преосвященний Архієпископ Агапіт (Гуменюк).

Владика-намісник освятив ікони «Не ридай Мене, Мати. Небесна сотня», «Архистратиг Михаїл», «Богородиця «Мир і Слава», написані київською художницею Мирославою Збожною.

– Взагалі я не люблю слово «волонтер», бо в нашій мові віддавна є чудові відповідники – доброчинець, доброволець, – зізнається пані Мирослава. – Приємно дивитися на людей, які докладають численних зусиль задля прекрасного майбутнього моєї країни. В цей день освятили і мої три ікони. Задумали ми з Маргаритою Павроз, головою «Волонтерів України», одну благодійну справу: створити постійно діючий фонд для реабілітації поранених. А задля почину – ці три ікони виставити на благодійний аукціон, наприклад, в Канаді.

31 рік тому на 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалено спеціальну резолюцію – пропозицію урядам країн відзначати 5 грудня Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку. Але лише від буремних часів Революції Гідності волонтерський рух в Україні став справді всенародним.

– Спасибі вам, за ваше добре серце, – звертається до побратимів і посестер у цей день Маргарита Павроз. – За вашу підтримку наших військових і одне одного! За те, що ви залишається справжніми!